Постанова
Іменем України
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 752/4256/17
провадження № 61-4656св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «CGM Czech a.s.»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручиної Тетяни Павлівни на постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року Акціонерне товариство «CGM Czech a.s.» (далі - АТ «CGM Czech a.s.») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т. П., про визнання правочину недійсним та витребування майна.
Позовну заяву мотивовано тим, що у 2009 році Чеське підприємство Акціонерне товариство «Ставбі», яке в подальшому було перейменоване на АТ «CGM Czech a.s.», інвестувало кошти в будівництво квартири АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ним 20 березня 2013 року.
У 2014 році розпочато процедуру його банкрутства і Крайовий суд міста Градець-Кралове Чеської Республіки постановою від 21 квітня 2015 року призначив арбітражного керуючого ОСОБА_2 , який мав право розпоряджатися його майном. ОСОБА_3 стало відомо про продаж спірної квартири від його імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 01 липня 2014 року, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20 серпня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П.
Особи, які підписали від імені товариства довіреність на право відчуження нерухомого майна, - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заперечують факт її видачі, підпис уповноваженої працівниці пошти Чеської Республіки, яка нібито посвідчила довіреність, є підробленим, державною поштою Чеської Республіки заперечується факт реєстрації цієї довіреності.
Оскільки ОСОБА_9 при укладенні оспорюваного правочину діяв на підставі підробленої довіреності, квартира вибула з володіння власника поза його волею, внаслідок вчинення злочину, а тому договір купівлі-продажу квартири має бути визнаний недійсним. Крім того, продаж квартири відбувся за надто заниженою вартістю.
Ураховуючи викладене, АТ «CGM Czech a.s.» просило визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20 серпня 2014 року, укладений між АТ «CGM Czech a.s.» в особі представника ОСОБА_9 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П., зареєстрований в реєстрі за № 630; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та повернути у власність АТ «CGM Czech a.s.» квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у складі судді Колдіної О. О. у задоволенні позову АТ «CGM Czech a.s.» відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження недійсності довіреності від 01 липня 2014 року, на підставі якої діяв ОСОБА_9 при укладенні 20 серпня 2014 року оспорюваного правочину. Постанова Крайового суду міста Градець-Кралове від 15 жовтня 2014 року про призначення арбітражного керуючого ОСОБА_2 набрала законної сили лише 21 січня 2015 року, тобто на час вчинення оспорюваного правочину у нього були відсутні будь-які повноваження на вчинення дій як арбітражним керуючим.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу АТ «CGM Czech a.s.» задоволено, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року скасовано, позов АТ «CGM Czech a.s.» задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , від 20 серпня 2014 року, укладений між АТ «CGM Czech a.s.» в особі представника ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П., зареєстрований в реєстрі за № 630.
Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Витребувано у ОСОБА_1 на користь АТ «CGM Czech a.s.» квартиру АДРЕСА_2 .
Стягнуто з АТ «CGM Czech a.s.» на користь ОСОБА_1 300 162,10 грн, що становить 22 700,00 дол. США, в рахунок повернення отриманого за недійсним правочином.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції постановив, що для вирішення спору у цій справі встановлений рішенням Районного суду міста Кутна Гора від 20 квітня 2018 року факт, що довіреність нібито підписана від імені АТ «CGM Czech a.s.», визнана судом фіктивною, дає обґрунтовані підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу квартири недійсним. Не беручи до уваги докази, надані однією стороною, суд першої інстанції повинен зазначити обґрунтовані доводи іншої сторони, а не будувати свій висновок на не відповідності рішення суду іноземної держави нормам ЦК України без врахування вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України. Тому суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року і залишити в силі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишено без змін.
Суд касаційної інстанції постановив, що апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про недійсність договору купівлі-продажу квартири від 20 серпня 2014 року та правильного висновку про необхідність повернення спірної квартири її власнику, застосування вимог статей 216 524 533 ЦК України до спірних правовідносин та стягнення у порядку двосторонньої реституції грошової суми у національній валюті - гривні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т. П., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначила застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 668/13907/13-ц (провадження № 14-153цс18), та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не застосував статті 92 241 ЦК України до спірних правовідносин.
Також суд апеляційної інстанції не дослідив згоду AT «CGM Czech a.s.» в особі голови правління ОСОБА_5 та заступника голови правління AT «CGM Czech a.s.» ОСОБА_6 від 17 лютого 2014 року про надання згоди ОСОБА_9 на продаж квартир на АДРЕСА_3 , в тому числі й квартири АДРЕСА_4 . Підписи на зазначеному документі були засвідчені офіційним органом Чехії (державною поштою) 18 лютого 2014 року, переклад згоди засвідчений нотаріально. В судовому порядку ця згода недійсною чи фіктивною не визнавалася.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що касаційна скарга приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручини Т. П. підлягає задоволенню.
У відзиві на касаційну скаргу AT «CGM Czech a.s.», від імені якого діє адвокат Савченко В. С., зазначило, що касаційна скарга приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручини Т. П. не підлягає задоволенню, оскільки апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального права і не порушено процесуальні норми.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2020 року поновлено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Мінюковій-Кручиній Т. П. строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручини Т. П. на постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року і витребувано із Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу № 752/4256/17.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручини Т. П. не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
20 березня 2013 року АТ «CGM Czech a.s.» на підставі договору внесення змін та доповнень до інвестиційного договору про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» від 29 вересня 2011 року № 27 набуло прав та обов`язків довірителя за інвестиційним договором про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» № 27, отримало свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , загальною площею 113,5 кв. м, на АДРЕСА_3 та здійснило реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.
20 серпня 2014 року між АТ «CGM Czech a.s.» в особі представника за довіреністю ОСОБА_9 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П., зареєстрований в реєстрі за № 630, згідно з яким продавець передав у власність покупцю спірну квартиру.
Рішенням районного суду міста Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року, яке набрало законної сили 11 вересня 2018 року, встановлено факт відсутності повноважень у ОСОБА_9 на укладення спірного договору, оскільки довіреність від 01 липня 2014 року ніколи не видавалася повноважними особами товариства, була підроблена та є фіктивною.
Відповідно до висновку технічного та почеркознавчого дослідження Українського центру судових експертиз від 30 жовтня 2017 року № 1-30/10 підписи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на довіреностях від 01 липня 2014 року та від 19 лютого 2014 року були виконані не рукописним способом, а отримані з одного й того ж підпису за допомогою технічних засобів (монтажу).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно із приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано вимоги статті 92 ЦК України до спірних правовідносин з таких підстав.
Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи (стаття 26 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Положеннями частини другої статті 22 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 28 травня 2001 року визначено, що правоздатність і дієздатність (спроможність на основі власних юридичних дій набувати права та брати на себе обов`язки) юридичної особи визначається відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої вона має місце перебування.
Відповідно до матеріалів справи АТ «CGM Czech a.s.» зареєстроване в Чеській Республіці за адресою: АДРЕСА_5 (т. 1, а. с. 35-38, 118).
Таким чином, питання цивільної дієздатності АТ «CGM Czech a.s.», у тому числі обсягу повноважень органів юридичної особи та осіб, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону діють від імені юридичної особи, регулюється нормами законодавства Чеської Республіки, а не статтею 92 ЦК України.
Що стосується доводів касаційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин статті 241 ЦК України, то колегія суддів також відхиляє їх за безпідставністю.
Частиною першою статті 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання
Вказана норма презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а, отже, не могла їх перевищити.
Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним в постанові від 25 травня 2016 року в справі № 6-2612цс16.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 710/2175/15-ц (провадження № 61-5322св18), від 27 червня 2018 року в справі № 395/465/15-ц (провадження № 61-8726св18), від 31 жовтня 2018 року в справі № 664/998/17 (провадження № 61-14501св18).
Враховуючи, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 20 серпня 2014 року ОСОБА_9 не мав повноважень на його укладення, то положення статті 241 ЦК України щодо наступного схвалення правочину не може бути застосоване.
Також колегія суддів не бере до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 червня 2018 року в справі № 668/13907/13-ц (провадження № 14-153цс18), оскільки фактичні обставини згаданої справи та справи, що переглядається, є різними. Так, предметом спору у справі № 668/13907/13-ц є договір купівлі-продажу, підписаний головою правління юридичної особи, який діяв на підставі статуту. У справі, яка переглядається в порядку касаційного провадження, оспорюваний договір від імені позивача підписав ОСОБА_9 , який, як встановлено рішенням районного суду міста Кутна Гора Чеської Республіки від 20 квітня 2018 року, діяв на підставі фіктивної довіреності.
Відповідно до частини першої статті 405 ЦПК України якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи (частина четверта статті 405 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишено без змін.
Інші доводи, наведені в касаційній скарзі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручиної Т. П., розглядалися під час касаційного перегляду справи за касаційною скаргою іншої особи ОСОБА_1 , тому в силу вимог частини четвертої статті 405 ЦПК України не розглядаються Верховним Судом в межах цього касаційного провадження.
У червні 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання АТ «CGM Czech a.s.», від імені якого діє адвокат Савченко В. С., про закриття касаційного провадження, оскільки висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 27 червня 2018 року в справі № 668/13907/13-ц (провадження № 14-153цс18), стосуються правовідносин, які не є подібними.
Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки касаційна скарга приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручиної Т. П. містить підстави касаційного оскарження, передбачені як пунктом 1, так і пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 141 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «CGM Czech a.s.», від імені якого діє адвокат Савченко Вікторія Сергіївна, про закриття касаційного провадження відмовити.
Касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюкової-Кручиної Тетяни Павлівни залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк