01.06.2023

№ 752/6373/17

Постанова

Іменем України

12 січня 2022 року

м. Київ

справа № 752/6373/17

провадження № 61-14193св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), профспілковий комітет Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Мельником Андрієм Валентиновичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року в складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року в складі колегії суддів Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та його профспілкового комітету про визнання дій і рішень незаконними, визнання права на отримання житла та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивувала тим, що з 26 грудня 1995 року вона працює в департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), з 19 грудня 2003 року перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації, а також включена до контрольного списку загальної черги працівників апарату департаменту, які перебувають на квартирному обліку в райдержадміністраціях та потребують поліпшення житлових умов. Указувала, що станом на 29 вересня 2016 року вона перебувала в указаному списку під № 1. 06 лютого 2017 року спільним рішенням адміністрації департаменту та профспілкового комітету двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 передано для розподілу за чергою апарату департаменту. Того ж дня відбулося спільне засідання адміністрації та загальних зборів трудового колективу департаменту щодо розподілу житлової площі та постановлено зазначену квартиру виділити ОСОБА_2 , що підтверджено рішенням адміністрації департаменту та профспілкового комітету від 07 лютого 2017 року.

20 лютого 2017 року спільним рішенням адміністрації департаменту та профспілкового комітету постановлено задовольнити заяву ОСОБА_2 про відмову від запропонованої квартири, а квартиру передано для подальшого розподілу за контрольним списком працівників підприємств, які перебувають на обліку в райдержадміністраціях. Позивачка вважає, що спільне рішення адміністрації департаменту та профспілкового комітету від 07 лютого 2017 року, яким виділено спірну квартиру ОСОБА_2 (пункт 1.2 протоколу), та рішення від 20 лютого 2017 року, яким скасовано рішення від 06 лютого 2017 року і передано зазначену квартиру для подальшого розподілу за іншим контрольним списком, є незаконними, оскільки суперечать нормам житлового законодавства України, порушують її права й інтереси та принцип черговості отримання житла. Уважає вказані рішення дискримінаційними по відношенню до неї.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд:

- визнати дії адміністрації департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та профспілкового комітету при ухваленні спільного рішення 20 лютого 2017 року відповідно до протоколу № 3 дискримінаційними та незаконними;

- визнати незаконним та скасувати спільне рішення адміністрації департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради та профспілкового комітету, прийняте на спільному засіданні 20 лютого 2017 року відповідно до протоколу № 3, в частині скасування власного рішення від 06 лютого 2017 року, зазначеного в п.1.2 протоколу № 1, та в частині передачі двокімнатної квартири АДРЕСА_2 для подальшого розподілу за контрольним списком працівників підприємства;

- визнати за нею переважне право на безоплатне отримання відповідно до житлового законодавства України двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати адміністрацію департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та профспілковий комітет вчинити дії щодо відновлення її порушеного права та виділення їй в порядку черговості відповідно до законодавства спірної квартири.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року, позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано спільне рішення адміністрації департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та профспілкового комітету, прийняте 07 лютого 2017 року відповідно до протоколу № 2, в частині виділення двокімнатної квартири за будівельною адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_2 (п.1.2 рішення).

Судові рішення мотивовані тим, що спільне рішення адміністрації департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та профспілкового комітету від 07 лютого 2017 року в частині виділення спірної квартири ОСОБА_2 прийняте з порушенням порядку черговості забезпечення працівників департаменту житловою площею, у зв`язку з чим порушує права позивачки та підлягає скасуванню.

У задоволенні позовних вимог про визнання дій відповідачів та їх спільного рішення від 20 лютого 2017 року щодо передання спірної квартири для подальшого розподілу за іншим контрольним списком працівників суди відмовили з посиланням на те, що вирішення питання розподілу житла відноситься до виключної компетенції адміністрації підприємства і профспілкового комітету, а оспорюване рішення було прийнято на підставі положень статті 52 ЖК УРСР та пункту 58 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень. Ознак дискримінації позивачки в діях відповідачів та прийнятому ними рішенні суди не вбачали.

Відмову в задоволенні позовних вимог про визнання за позивачкою права на безоплатне отримання спірної квартири відповідно до житлового законодавства України та зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо відновлення її порушеного права та виділення їй в порядку черговості відповідно до житлового законодавства України цієї квартири суди мотивували тим, що такі способи відновлення порушеного права не узгоджуються з порядком надання житла особам, які потребують поліпшення житлових умов, передбаченим ЖК УРСР. Суди також установили, що позивачка згідно відомостей, наданих Солом`янською РДА в м. Києві, мала право на отримання лише однокімнатної квартири.

Аргументи учасників справи

28 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення та просила їх скасувати в частині відхилених позовних вимог як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки доводам позивачки щодо її дискримінації оспорюваним спільним рішенням відповідачів, а також помилково послались на лист Солом`янської РДА в м. Києві щодо нормативів житлової площі, яка підлягає виділенню позивачці, оскільки вказаний документ не обґрунтований нормами житлового законодавства, а є лише службовою кореспонденцією. Зазначає, що кількість кімнат не має правового значення, а врахуванню підлягає виключно житлова площа, яка перебуває у приватній власності громадян. Оскільки позивачка разом із сім`єю в складі трьох осіб проживає в неприватизованій квартирі, житлова площа, яка перебуває в її користуванні, не може бути врахована при розподілі спірної квартири, житлова площа якої становить 32 м?, що не перевищує установлені законодавством межі житлової площі, яка підлягає виділенню позивачці. Вказує, що встановивши порушення порядку черговості забезпечення працівників житлом унаслідок виділення спірної квартири ОСОБА_2 , суди не звернули увагу на те, що передання цієї квартири на розподіл за іншим контрольним списком, у якому позивачка не перебуває, порушує її права та позбавляє можливості отримати квартиру, яка спочатку була передана на розподіл за списком, у якому ОСОБА_1 перебуваоа під № 1. Позивач зазначає, що прийнявши оспорювані рішення, відповідачі вийшли за межі своїх дискреційних повноважень, які обмежуються забезпеченням працівників житловою площею в порядку черговості. Уважає, що обрані нею способи захисту порушеного права з урахуванням установлених судами обставин є ефективними та такими, що забезпечать відновлення порушених прав позивачки в повному обсязі.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду від департаменту соціальної політики ВО КМР (КМДА) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що на затвердження комісії профспілковий комітет подав чотири кандидатури на отримання спірної квартири, у тому числі кандидатури позивачки та ОСОБА_2 . З урахуванням умов проживання вказаних осіб, кількості осіб, які перебувають на квартирному обліку, та житлової площі, яку вони займають, квартиру виділено ОСОБА_2 .

Відповідач пояснює прийняте рішення про передання спірної квартири на розподіл за іншим контрольним списком тим, що позивачка за списком працівників апарату департаменту перебуває на квартирному обліку з 2003 року, а перша особа за списком працівників підприємств, організацій, підпорядкованих департаменту, - з 1991 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі; у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року в частині незадоволених позовних вимог, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року, відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 07 жовтня 2020 рокузазначено, що відповідач оскаржує судове рішення з підстав, передбачених пунктом 3частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Аналіз змісту та вимог касаційної скарги свідчить, що позивачка оскаржує судові рішення в частині відхилених позовних вимог. Судові рішення в частині визнання незаконним та скасування спільного рішення адміністрації департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та профспілкового комітету від 07 лютого 2017 року в касаційному порядку не оскаржуються та Верховним Судом не переглядаються.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 працює в департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 26 грудня 1995 року, а з 2001 року займає посаду начальника відділу автоматизованих систем управління департаменту.

На час розгляду справи судами позивачка проживала та була зареєстрована в двокімнатній неприватизованій квартирі загальною площею 37,06 м? та житловою площею 25,50 м? за адресою: АДРЕСА_4 з колишнім чоловіком ОСОБА_7. , донькою ОСОБА_4 та онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 19 грудня 2003 року позивачка перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації, а також включена до контрольного списку (загальна черга) працівників апарату Департаменту, які перебувають на квартирному обліку в райдержадміністраціях та потребують поліпшення житлових умов.

На облік позивачка була включена на підставі розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації № 1597 від 19 грудня 2003 року з родиною в складі двох осіб (вона та донька), а розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації № 759 від 17 жовтня 2016 року в облікову справу була включена онука ОСОБА_5 .

За дорученням Київського міського голови Кличка В. В. у департаменті будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто лист заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника М. Ю. від 07 жовтня 2016 року № 004-1811 стосовно виділення з нагоди професійного свята п`яти квартир для працівників системи соціального захисту, які потребують поліпшення житлових умов.

За результатами розгляду вказаного листа передано департаменту соціальної політики 5 квартир, а саме: №№ НОМЕР_1, АДРЕСА_5 ; № НОМЕР_2 в будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_9 будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_8 , для подальшого розподілу їх в установленому законодавством порядку серед працівників системи соціального захисту, які перебувають на квартирному обліку, та видачі їм ордерів на заселення житлової площі після прийняття в експлуатацію зазначених будинків.

03 січня 2017 року наказом директора департаменту Крикунова Ю. В. № 05 створено комісію щодо розподілу житлової площі між контрольними списками працівників системи соціального захисту населення, які перебувають на обліку в районних в місті Києві державних адміністраціях (далі по тексту - комісія), до якої було включено представників адміністрації системи департаменту та профспілкових організацій.

11 січня 2017 року комісія згідно протоколу засідання № 1 постановила: три квартири передати для подальшого розподілу за контрольним списком працівників підприємств, організацій, підпорядкованих Департаменту, одну квартиру - за контрольним списком працівників територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одну квартиру - за контрольним списком апарату департаменту, до якого входила позивачка, а саме: двокімнатну квартиру (будівельна адреса: АДРЕСА_3 ), жилою площею 32,00 м?, загальною площею 66,62 м?. Крім того, комісія доручила профспілкам надати узагальнені списки претендентів на житлову площу за поданням трудових колективів.

06 лютого 2017 року відповідно до протоколу № 1 спільним рішенням адміністрації департаменту та профспілкового комітету 2-х кімнатну квартиру за будівельною адресою: АДРЕСА_3 передано для подальшого розподілу на чергу апарату департаменту соціальної політики.

06 лютого 2017 року відбулося спільне засідання адміністрації та загальних зборів трудового колективу Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації щодо розподілу житлової площі, яка виділяється з нагоди професійного свята - Дня працівника соціальної сфери.

Під час засідання профспілковим комітетом апарату департаменту надані пропозиції щодо кандидатур працівників апарату департаменту, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до контрольного списку на отримання двокімнатної квартири за будівельною адресою: АДРЕСА_3 . Згідно наданих пропозицій до списку осіб, зокрема, входила ОСОБА_1 , яка в контрольному списку апарату департаменту перебуває під №1, та ОСОБА_2 , який у контрольному списку апарату департаменту перебуває під № 2.

07 лютого 2017 року відповідно до протоколу № 2 спільним рішенням адміністрації департаменту соціальної політики та профспілкового комітету двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 виділено ОСОБА_2

10 лютого 2017 року позивачка направила на ім`я голови Київської міської державної адміністрації Кличка В. В. скаргу на неправомірні дії керівництва Департаменту при розподілі житла.

13 лютого 2017 року ОСОБА_2 відмовився від виділення йому спірної квартири, подавши відповідну заяву.

14 лютого 2017 року комісія згідно протоколу засідання № 2 передала спірну квартиру для подальшого розподілу за контрольним списком працівників підприємств, організацій, підпорядкованих Департаменту соціальної політики, а рішення комісії від 11 січня 2017 року в частині передачі для подальшого розподілу цієї квартири за контрольним списком апарату Департаменту скасовано.

20 лютого 2017 року відповідно до протоколу № 3 спільним рішенням адміністрації Департаменту соціальної політики та профспілкового комітету було постановлено задовольнити заяву ОСОБА_2 про відмову від запропонованої квартири та скасовано п.1.2 попереднього рішення від 06 лютого 2017 року протоколу № 1 та передано спірну квартиру для подальшого розподілу за контрольним списком працівників підприємств, підпорядкованих департаменту, які перебувають на обліку в райдержадміністраціях.

Відповідно до листа Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 24 березня 2017 року № 108-4772 ОСОБА_1 за матеріалами облікової справи має право на отримання однокімнатної квартири.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої статті 43 ЖК Української РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень).

Порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано постановою ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження привал обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», відповідно до пункту 23 яких громадяни, взяті на квартирний облік, вносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 39 Правил жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, за винятком осіб, які мають право першочергового отримання цих приміщень.

У підпункті 3 пункту 38 Правил встановлено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 03 червня 2021 року в справі № 522/6826/19 (провадження № 61-3778св21) міститься висновок про те, що забезпечення житлом можливе лише згідно з існуючою черговістю з урахуванням часу взяття на облік та у порядку, передбаченому законодавством. Іншого порядку, ніж дата взяття на облік, у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень, діючим законодавством не встановлено.

У справі, що переглядається, суди встановили, що квартира АДРЕСА_2 рішенням комісії від 11 січня 2017 року була передана для розподілу між особами, які входили до загальної черги на отримання житла як особи, які потребують поліпшення житлових умов, за контрольним списком працівників апарату департаменту та з порушенням порядку черговості розподілена ОСОБА_2 (№ 2 у списку), чим порушено права ОСОБА_1 (№ 1 у списку).

Надаючи оцінку наявності або відсутності у ОСОБА_1 права на отримання спірної квартири, суди помилково прийняли до уваги лист Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 24 березня 2017 року № 108-4772 про те, що ОСОБА_1 за матеріалами облікової справи має право на отримання однокімнатної квартири, не врахувавши, що в силу положень статті 48 ЖК УРСР кількість кімнат у жилому приміщенні не має правового значення, а жиле приміщення надається громадянам у межах норм жилої площі. При цьому враховується виключно жила площа квартири, що перебуває у приватній власності громадян.

Установивши, що у приватній власності позивачки, яка перебуває на квартирному обліку в складі сім`ї з трьох осіб, відсутнє будь-яке житло, суди зробили помилковий висновок про те, що вона не могла претендувати на спірну квартиру в порядку розподілу за контрольним списком працівників апарату департаменту.

При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права на отримання спірної квартири та зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо виділення їй цієї квартири в порядку черговості, суди послалися також на невідповідність обраних позивачкою в цій частині способів захисту вимогам закону.

Разом з тим ефективність обраних позивачкою способів захисту залежить від обставин проведення або непроведення подальшого розподілу (виділення або невиділення у власність іншій особі) спірної квартири за контрольним списком працівників підприємств, підпорядкованих департаменту, які суд першої інстанції не встановлював.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 03 червня 2021 року в справі № 522/6826/19 (провадження № 61-3778св21), дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та неповним установленням фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що в силу положень статті 411 ЦПК України є підставою для часткового задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень в оскарженій частині та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Мельником Андрієм Валентиновичем, задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), профспілкового комітету департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій дискримінаційними та незаконними, визнання незаконним і скасування рішення від 20 лютого 2017 року, визнання права на безоплатне отримання житла та зобов`язання надати житло скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року в скасованих частинах втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук