12.02.2023

№ 752/6869/21

Постанова

Іменем України

06 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 752/6869/21

провадження № 61-9292св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 вересня

2022 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М.,

Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовну заяву мотивовано тим, що 09 жовтня 2007 року між

АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 750 000,00 грн, зі сплатою 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом

з кінцевим терміном повернення 08 жовтня 2027 року.

На забезпечення виконання зазначеного кредитного зобов`язання

10 жовтня 2007 року між сторонами було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав банку в іпотеку трикімнатну квартиру, загальною площею 103,2 кв. м, житловою площею 56,0 кв. м,

що знаходиться за адресою: квартира

АДРЕСА_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов`язань, станом на 25 січня 2021 року, виникла заборгованість у розмірі 1 317 346,81 грн, що складається із: 637 770,10 грн - заборгованість

за кредитом; 411 987,18 грн - заборгованість за процентами

за користування кредитом.

Спроби врегулювання спору у досудовому порядку були проігноровані відповідачем.

Враховуючи зазначене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд:

у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року № KIVVGI0000000560 у розмірі 1 317 346,81 грн звернути стягнення на квартиру загальною площею 103,2 кв. м., житловою площею 56,0 кв. м, що знаходиться за адресою: квартира

АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах;

виселити ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають

у квартирі АДРЕСА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року

у складі судді Чередніченко Н. П. клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про закриття провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено. Провадження у справі № 752/6869/21

за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення

на предмет іпотеки та виселення закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що існують підстави для закриття провадження у справі, оскільки про звернення стягнення

на предмет іпотеки та виселення, за яким представник позивача у березні 2021 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , на цей час фактично вирішений та у лютому 2016 року

у задоволенні аналогічних позовних вимог банку було відмовлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із указаним судовим рішенням суду першої інстанції,

АТ КБ «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі заявник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, що унеможливило апеляційного оскарження рішення суду у передбачені законом строки.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року вказані апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали суду подати

до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва

від 14 лютого 2022 року із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою

АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивована тим, що поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини,

за яких своєчасне пред`явлення скарги стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, що не залежать від волі особи, і саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення. Скаржник повторно послався на ті самі підстави щодо неможливості подання апеляційної скарги у передбачені законом строки, а саме запровадження воєнного стану в Україні. Інших підстав для поновлення строку представником скаржника у заяві не наведено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року до Верховного Суду,

АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення

та ухвалити нове судове рішення про направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що банком було зазначено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, проте суд апеляційної інстанції безпідставно визнав

їх неповажними.

АТ КБ «ПриватБанк» вказувало, що в Україні діє оголошений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнний стан, який безперервно триває з 24 лютого 2022 року та продовжено відповідними Законами України і на цей час. Зважаючи на дію воєнного стану, здійснення активних бойових дій майже на всій території України до кінця березня

2022 року належне виконання процесуальних обов`язків об`єктивно було неможливо.

Запровадження воєнного стану, на думку заявника, є поважною причиною пропуску процесуального строку, а тому такий строк підлягає поновленню.

АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, допустивши надмірний формалізм, позбавив відповідача доступу до правосуддя та постановив незаконну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із Голосіївського районного суду міста Києва зазначену цивільну справу.

У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року

за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення

на предмет іпотеки та виселення, закрито.

Не погоджуючись із указаним судовим рішенням суду першої інстанції,

АТ КБ «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі заявник зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є введення указом Президента України від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, що унеможливило апеляційного оскарження рішення суду у передбачені законом строки.

На виконання вимог ухвали АТ КБ «ПриватБанк» подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року, яка обґрунтована об`єктивною неможливістю подання апеляційної скарги на вказане судове рішення у період з 24 лютого 2022 року до 18 липня 2022 року через воєнний стан в Україні.

від 14 лютого 2022 року із зазначенням інших підстав для його поновлення.

АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі

пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України зазначено,

що однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів,

а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина перша,

пункт 1 частини другої, частина третя статті 354 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені

статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною третьою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка

її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані

з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності,

як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У статтях 127 357 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності

з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

У справі, яка переглядається, 18 липня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року.

В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, зазначивши що копію оскаржуваної ухвали представником банку отримано 09 травня 2022 року, проте з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який у подальшому було продовжено, та робота судів була нестабільною. Запровадження воєнного стану, на думку заявника, є поважною причиною пропуску процесуального строку, а тому такий строк підлягає поновленню.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року

й надаючи заявнику строк для подання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходив із того, що наведені заявником обставини не можна визнати поважними, оскільки копію оскаржуваної ухвали представником банку отримано 09 травня 2022 року і строки на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції відраховуються саме з цієї дати, проте апеляційну скаргу було подано до суду через засоби поштового зв`язку 18 липня

2022 року.

Разом із цим, судом апеляційної інстанції було враховано те,

що представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Наконечна А. В., здійснює свої діяльність у м. Дніпро. На території безпосередньо м. Дніпро, з часу ведення воєнного стану 24 лютого 2022 року, не ведуться активні бойові дії, що вбачається з Переліку територіальних громад, які розташовані

в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають

у тимчасовій окупації, оточенні (блоковані) станом на 23 липня 2022 року.

В апеляційній скарзі були зазначені електронні адреси представника позивача та позивача для здійснення листування з судом, а сама апеляційна скарга була надіслана представником позивача адвокатом Наконечною А. В., на адресу Київського апеляційного суду засобами поштового зв`язку.

Сам лише факт запровадження в країні воєнного стану не є безумовним підтвердженням причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки на території м. Дніпро не ведуться активні бойові дії, представником позивача не надано до суду доказів

на підтвердження існування в неї та АТ КБ «ПриватБанк»об`єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги, пов`язаних

з введенням воєнного стану, крім того у адвоката наявні альтернативні засоби зв`язку із судом для подання апеляційної скарги (шляхом надсилання скарги засобами поштового зв`язку або електронною поштою).

Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, посилання представника позивача на нестабільну роботу судів, також є неповажними підставами, оскільки Київський апеляційний суд відновив свою роботу у звичному режимі з 02 травня 2022 року, а до цього часу робота суду відбувалась

в особливому режимі в умовах воєнного стану.

При цьому, нестабільна робота судів не перешкоджала позивачу подати апеляційну скаргу у строки, встановлені цивільно-процесуальним законодавством за допомогою засобів поштового та/або електронного зв`язку.

Усуваючи недоліки апеляційної скарги та зазначаючи інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження, АТ КБ «ПриватБанк» зазначено про те,

що у зв`язку із військовою агресією російської федерації, та у зв`язку

із ризиком для життя та здоров`я працівників банку, керівництвом

АТ КБ «ПриватБанк» було прийнято рішення перевести переважну більшість працівників на віддалену дистанційну роботу. Чимало працівників забезпечують роботу банку із-за кордону. Багато офісів та будівель банку

де є ризики нанесення ракетних ударів були зачинені, працівники переведені в інші області України чи іншу місцевість. З цих підстав у банку існують затримки із своєчасною передачею вхідної кореспонденції

та передачі її відповідальним працівникам. Крім того, у зв`язку із постійною ракетною загрозою, час на обробку вхідної кореспонденції, у тому числі судової - збільшився.

Також представник банку вказувала на те, що 02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких фактично визнала воєнний стан об`єктивною

та поважною причиною для поновлення та продовження процесуальних строків. Також представник посилалася на наказ Голови Верховного Суду від 04 березня 2022 року, згідно із яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема вказано, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року, апеляційний суд зазначив, що посилання представника АТ КБ «ПриватБанк» на те, що у зв`язку з військовою агресією керівництвом банку було прийнято рішення про переведення переважної більшості працівників на віддалену дистанційну роботу, багато офісів

та будівель банку де є ризики нанесення ракетних ударів були зачинені,

а працівники переведені в інші області України чи іншу місцевість, у зв`язку із чим у банку існують затримки із своєчасною передачею вхідної кореспонденції та передачі її відповідальним працівникам, є неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки всупереч викладеному, представником до суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу на підтвердження цих обставин, зокрема, переведення її на дистанційну роботу чи перебування

в іншій області чи іншій місцевості, а також відсутності можливості

у згаданий період, а саме з моменту отримання оскаржуваної ухвали

09 травня 2022 року по 18 липня 2022 року скористатись засобами поштового або електронного зв`язку для подання апеляційної скарги

в межах встановленого законом строку.

Посилання представника банку на введення у країні воєнного стану

та рекомендації Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року, як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду без зазначення конкретних причин його пропуску та надання відповідних доказів, на думку суду апеляційної інстанції, також не можливо визнати поважними.

Посилається представник АТ КБ «ПриватБанк» на наказ Голови Верховного Суду від 04 березня 2022 року, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема вказано,

що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, суд апеляційної інстанції також до уваги не приймав, оскільки вказаний наказ носить рекомендаційний характер.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами

не допускається.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку

на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої

статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, й діє на цей час.

Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку

із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно

до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.

Разом з тим, питання поновлення строку на оскарження судових рішень

у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20 (провадження № 61-10617св21),

від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження

№ 61-4902св22), від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17 (провадження № 61-4826св22) та від 19 жовтня 2022 року у справі

№ 404/3219/16-ц (провадження № 61-4960св22).

Звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 18 липня 2022 року, тобто після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України, не відповідає критеріям розумного строку, оскільки ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 квітня

2022 року, а представник банку отримав копію цієї ухвали 09 травня

2022 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на копії цієї ухвали (а. с. 14 лютого 2022 року).

Доказів того, що неподання апеляційної скарги раніше ніж 18 липня

2022 року зумовлено введенням воєнного стану в Україні

АТ КБ «ПриватБанк» не надало.

При цьому слід зазначити, що на АТ КБ «ПриватБанк» як роботодавцеві лежить обов`язок надати докази неможливості виконання його працівниками покладених на них обов`язків щодо складання апеляційної скарги та подання її до апеляційного суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку,

що заявник не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. У цій справі введення в Україні воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи частини четвертої статті 357 та пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, за змістом яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити

як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції надав відповідну правову оцінку всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович