ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 753/11023/13-к
провадження № 51-2122 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Кишинів Республіки Молдова,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 17 січня 2012 року).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 17 січня 2012 року), та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю в його діянні складу даного кримінального правопорушення.
Прокурор, не погоджуючись із указаним вироком, 03 травня 2022 року подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
26 травня 2022 року ухвалою Київського апеляційного суду відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року стосовно ОСОБА_1 та повернуто його апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненні до неї прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, не з`ясувавши та не перевіривши належним чином поважність причини пропуску строку на апеляційне вироку суду першої інстанції, дійшов передчасного висновку про відмову у його поновленні. Прокурор зазначив про те, що з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан через повномасштабне збройне вторгнення російської федерації, державні органи та відділення Укрпошти в м. Києві не працювали в звичайному режимі.
На касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_8. подав письмове заперечення, в якому, із наведенням відповідних аргументів, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Вимогами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України визначено, що ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його проголошення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
Також, у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, Дарницький районний суд м. Києва 26 січня 2022 року ухвалив вирок стосовно ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вироком, прокурор 03 травня 2022 року подав апеляційну скаргу, в якій водночас просив поновити строк на апеляційне оскарження.
При цьому прокурор зазначив про те, що він пропустив процесуальний строк з поважної причини - після оголошення воєнного стану та за наявності реальних загроз для життя й здоров`я громадян державні органи та пошта не функціонували у звичайному режимі.
Суд апеляційної інстанції не визнав поважними наведені прокурором причини, відмовив у поновленні процесуального строку та повернув прокурору апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що прокурор був присутній в судовому засіданні під час проголошення вироку 26 січня 2022 року, того ж дня отримав його копію. Апеляційну скаргу прокурор подав більш ніж через два місяці після закінчення встановленого КПК України процесуального строку, не навівши достатньо переконливих пояснень неможливості зробити це в більш стислі терміни. Одного лише посилання на введення в Україні воєнного стану недостатньо для поновлення процесуального строку.
Прокурор з наведенням аналогічних доводів подав касаційну скаргу, доповнивши її додатковими аргументами щодо того, що подати апеляційну скаргу в строк, передбачений КПК України, він не мав об`єктивної можливості через те, що 24 лютого 2022 року на всій території України почалась повномасштабна війна, та в ніч на 25 лютого 2022 року війська російської федерації завдали потужних авіаударів по різних об`єктах м. Києва.
Від уламків збитого силами ППО літального апарата пошкоджень зазнало, зокрема, приміщення Дарницького районного суду м. Києва на вул. Кошиця, 5-А, у зв`язку з чим було тимчасово припинено прийом учасників проваджень. А за офіційною інформацією Укрпошти 24-25 лютого 2022 року не працювали відділення в Київській, Луганській, Сумській, Херсонській та Чернігівській областях.
Відповідно до позиції Верховного Суду щодо особливостей судового розгляду в умовах воєнного стану, сформованої в справах різної спеціалізації (наприклад, справа № 127/2897/13-ц від 21 липня 2022 року), для визначення поважності причин пропуску процесуального строку суду слід урахувати, зокрема, місцезнаходження суду та режим його роботи, поточний хід бойових дій, місце перебування учасників справи або їхніх представників, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку, та як конкретно обставини, пов`язані з воєнним станом, завадили вчинити указану процесуальну дію в межах строку.
Колегія суддів цілком погоджується з тим, що прокурор не мав можливості подати апеляційну скаргу на вирок стосовно ОСОБА_1 24-25 лютого 2022 року, коли закінчувався визначений КПК України процесуальний строк, ураховуючи наявність подій, які відбувались у цей час в місті.
Проте, на думку колегії суддів, прокурор ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах не навів жодного переконливого обґрунтування наявності у нього об`єктивної неможливості подати апеляційну скаргу після сплину процесуального строку в розумні, максимально стислі терміни, попри те, що він продовжував працювати в органах прокуратури м. Києва, оскаржував вирок Дарницького районного суд м. Києва, безпосередніх бойових дій на території міста після 25 лютого 2022 року впродовж березня-квітня не відбувалось.
Тобто, суд апеляційної інстанції, відмовивши в задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року, діяв відповідно до приписів статей 113, 116, 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України у їх взаємозв`язку, з чим погоджується й колегія суддів касаційної інстанції.
Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в ухвалі від 28 вересня 2022 року (справа № 753/15095/21, провадження № 51-2870 ск 22).
З огляду на вищезазначене, підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року, якою відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4