Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 753/14971/18
провадження № 61-14183св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Київська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Цимбал Юрій Іванович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цимбал Юрій Іванович, на постанову Київського апеляційного суду
від 20 липня 2021 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р.,
Сліпченка О. І., Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Київська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила суд зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею
0,0786 га, на АДРЕСА_1 (код ділянки: 90:563:0101) та повернути її Київській міській раді, привівши
у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року у складі судді Каліушка Ф. А. позов Київської міської ради залишено без розгляду.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки
ОСОБА_2 не наділений повноваженнями на представництво інтересів Київської міської ради у суді, судом не допущено його до участі
у справі за відсутністю документів, які б підтверджували його повноваження належним чином. Враховуючи те, що належним чином повідомлений позивач у судове засідання, яке відбулось 29 вересня 2020 року, уповноваженого представника повторно не направив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що на підтвердження повноважень представництва Київської міської ради Заграничний Д. А. надав довіреність Київської міської ради від 21 серпня 2020 року, наказ про призначення на посаду головного спеціаліста відділу судової роботи юридичного управління від 05 серпня 2020 року № 143-к, виданий директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Оленичем П., посадову інструкцію головного спеціаліста відділу судовоїроботи юридичного управління Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), отже, суду першої інстанції були надані належні документи, які підтверджують наявність в особи повноважень діяти від імені Київської міської ради в судах. Оскільки ОСОБА_2 як представник Київської міської ради з`явився в судове засідання, призначене на 29 вересня
2020 року, проте не був допущений до участі в справі в порушення вимог закону, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цимбал Ю. І., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що орган місцевого самоврядування бере участь у справі через керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), не надав оцінку тому, що ОСОБА_2 , не надав документів, які передбачені частиною четвертою статті 58 ЦПК України, а надані ним документи: довіреність, наказ та посадова інструкція, не є тими документами, які підвереджували його повноваження представляти Київську міську раду у порядку самопредставництва.
Вказує, що у частині четвертій статті 58 ЦПК України довіреність не визначена як документ, що уповноважує особу здійснювати самопредставництво органу місцевого самоврядування у судовій справі. Крім того, у довіреності ОСОБА_2 не зазначено, що він має право представляти Київську міську раду в судах у порядку самопредставництва.
Посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження
№ 11-137заі20) та у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року
у справі № 911/933/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 910/10553/18,
від 09 червня 2020 року у справі № 904/92/20, від 17 вересня 2020 року
у справі № 910/3850/19, від 08 грудня 2020 року у справі № 905/2488/15.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Цимбал Ю. І., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої та третьої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду
в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частинами першою і другою статті 60 ЦПК України представником
у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61цього Кодексу.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України«Про адвокатуру
і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3частини першої статті 131-1 та статті 131-2цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється
з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року;
у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України«Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України). Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені
в постановах Верховного Суду.
Подібні висновки зроблені в постанові Великої Палати Верховного Суду
від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні
в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду; виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення); виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.
Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві (частина перша статті 10-1 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ»).
Відповідно до пункту 1 рішення Київської міської ради II сесії XXVI скликання від 20 червня 2002 року № 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності» утворено виконавчий орган Київради, який відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві, із збереженням існуючої назви «Київська міська державна адміністрація».
Згідно з пунктом 5 додатку до рішення Київської міської ради
від 20 червня 2002 року № 28/28 до структури виконавчого органу Київської міської ради входить Головне управління земельних ресурсів.
Рішенням Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 2.8).
Пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення) регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно
із законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньопідпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
Основними завданнями Департаменту, є зокрема, забезпечення виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, проведення земельної реформи, спрямованої на приватизацію земель у межах міста (пункт 2.1 Положення).
Згідно з пунктом 4.7 Положення Департамент для здійснення повноважень та виконання визначених завдань має право за дорученням представляти інтереси виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судових органах.
Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження повноважень представляти Київську міську раду Заграничний Д. А. надав: довіреність Київської міської ради від 21 серпня 2020 року, наказ про призначення на посаду головного спеціаліста відділу судової роботи юридичного управління від 05 серпня 2020 року № 143-к, виданий директором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Оленичем П., посадову інструкцію головного спеціаліста відділу судовоїроботи юридичного управління Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ураховуючи зазначене, апеляційний суд, оцінивши документи, які були надані ОСОБА_2 на підтвердження його повноважень діяти від імені Київської міської ради в судах, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви Київської міської ради без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Посилання у касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) та у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 911/933/19, від 28 квітня 2020 року у справі
№ 910/10553/18, від 09 червня 2020 року у справі № 904/92/20,
від 17 вересня 2020 року у справі № 910/3850/19, від 08 грудня 2020 року
у справі № 905/2488/15, не заслуговують на увагу, оскільки оскаржуване судове рішення апеляційного суду не суперечить викладеним у вказаних постановах висновкам й, відповідно, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цимбал Юрій Іванович, залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк