Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 753/16142/17
провадження № 61-38834св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальність «Фоззі-Фуд»,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Протект Сек`юриті»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року у складі судді Шклянки М. П. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Білич І. М., Поліщук Н. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Протект Сек`юриті», про захист честі і гідності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - ТОВ «Фоззі-Фуд»), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Протект Сек`юриті» (далі - ТОВ «Протект Сек`юриті»), про захист честі і гідності.
Позовна заява мотивована тим, що 01 вересня 2014 року після 21:00 год. вона зайшла до супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою: Харківське шосе, 144-Б, м. Київ, з метою придбання продуктів харчування. Ніяких продуктів у її сумках не було. Вибравши необхідний товар вона пройшла на касу, де і оплатила його, отримавши відповідний чек. Потім до неї підійшов охоронець і попросив надати йому чек. Перевіряючи чек, охоронець запитав, чи є в неї в сумках продукти. Отримавши негативну відповідь охоронець став змушувати викладати на столик все, що було у її господарській сумці. Цей обшук край ганебний, робився публічно біля столика в присутності покупців і працівників магазину, за відсутності неоплаченого товару у сумці, охоронець став змушувати відкрити другу сумку для огляду, на що отримав категоричну відмову. Після чого охоронець заявив, що буде викликати міліцію. Згодом підійшов адміністратор і запросив в робочу кімнату, де також оглянув придбаний товар, чек і її речі. Згодом прибули працівники міліції, які також оглянули речі, які були у неї в сумках, чек та оплачені продукти. З боку працівників міліції було прийнято рішення прослідувати разом з ними та охоронцем до територіального відділу міліції для дачі пояснень, що і було зроблено. Вона зазначила про те, що працівник охорони надаючи пояснення, звів на неї наклеп вказав про те, що вона не виклала всі продукти на його прохання та ображала його нецензурними словами. Отже, неправомірними діями з боку відповідача було порушено її право на повагу до її честі та гідності, було завдано шкоду її здоров`ю, а також моральну шкоду, яка полягає у вкрай глибоких, тяжких, душевних стражданнях, вона зазнала тяжкого стресу, почувається в стані тяжкої психологічної напруги в будь-якому магазині з охороною, змушена переплачувати за продукти харчування, купуючи їх у приватних осіб.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача вибачитись за приниження її честі і гідності, вибачитись письмово, стягнути з відповідача на її користь 40 000,00 грн моральної шкоди та 10 000,00 грн шкоди, заподіяної її здоров`ю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано до суду достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували сам факт поширення або розголошення зазначеної у позові інформації взагалі та, зокрема, ТОВ «Фоззі-Фуд». Позовні вимоги ґрунтуються лише на припущеннях позивача про факти та події, які на її думку принижують її честь, гідність, завдають моральної шкоди. Також суд врахував те, що у жодного із працівників ТОВ «Фоззі-Фуд» не було претензій до позивача, а охоронець є працівником іншого товариства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не відбувся повний, всебічний розгляд справи, оскільки суди не витребували всю переписку з міліцією, супермаркетом «Сільпо» та не викликав охоронця у якості свідка, а також суди не взяли до уваги Інструкцію з охорони магазину мережі «Сільпо» та Закону України «Про охоронну діяльність». Також заявник вказує, що вона звернулась до суду з позовом до ТОВ «Протект Сек`юриті».
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не застосовано норми матеріального та процесуального права, які мали бути застосовані.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції не дотримано вимог статті 214 ЦПК України, порушено основний принцип цивільного судочинства, що закріплений статтею 2 ЦПК України, не належно досліджено обставини справи, не надано належної правової оцінки доказам сторін.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У серпні 2018 року ТОВ «Фоззі-Фуд» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначало, що оскільки даний інцидент відбувся з співробітником охоронної фірми ТОВ «Протект Сек`юриті» та претензії позивача викладені у позовній заяві до охоронника цією фірми, тому ТОВ «Фоззі-Фуд» не є належним відповідачем за даною справою.
Разом з тим, відповідач та співробітник охоронної фірми виконували свої службові обов`язки, не висловлювали недостовірну та образливу інформацію щодо позивача та не мали на меті сформувати у будь-кого негативну думку про позивача. Службовими обов`язками охоронника супермаркету не було завдано шкоду честі, гідності та діловій репутації позивача, оскільки не було фактів та дій поширення недостовірної інформації або перешкоджання позивача повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що в подальшому не може негативно вплинути на ставлення інших осіб до позивача. Позивач не надав доказів виникнення негативних наслідків через поширення відповідачем спірної інформації, доказів понесення моральної шкоди, вчинення відповідачем протиправних діянь, наявності прямого причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями відповідача, обґрунтований розрахунок відшкодування моральної шкоди.
З огляду на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а судові рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, правильне застосування норм матеріального та процесуального права, а також в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та надано належну оцінку всім доказам, ТОВ «Фоззі-Фуд» просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення та оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Узагальнений виклад позиції позивача щодо відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якому зазначала, що працівник охорони супермаркету «Сільпо» неналежно виконував свої функціональні обов`язки, визначені договором про надання охоронних послуг від 01 квітня 2014 року, Інструкцією з охорони магазину мережі «Сільпо» та Законом України «Про охоронну діяльність». Неправомірними діями охоронця було порушене права позивача на повагу до честі та гідності, створено тяжку стресову ситуацію, завдано шкоди її здоров`ю, а також моральну шкоду, яка полягає у вкрай глибоких, тяжких душевних стражданнях. Дії працівників супермаркету «Сільпо» в тому числі і керівництва свідчать про бездіяльність, неправомірні дії та порушення ними статей 5, 27,30 Закону України «Про інформацію» стосовно позивача.
Разом з тим, враховуючи договір про надання охоронних послуг від 01 квітня 2014 року № 56-ГСП-14 належним відповідачем у справі є супермаркет «Сільпо» та ТОВ «Фоззі-Фуд».
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дарницького районного суду м. Києва.
14 серпня 2018 року справа № 753/16142/17 надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 вересня 2014 після 21:00 год. у магазині «Сільпо», що розташований за адресою: Харківське шосе, 144-Б, м. Київ, позивач була зупинена охоронцем, який попросив надати йому чек на придбаний товар та надати для огляду сумки, з якими позивач перебувала в торгівельній залі. Оскільки позивач надала для огляду одну з двох сумок, був викликаний наряд міліції. Працівниками міліції не було виявлено факту крадіжки товарів, проте було прийнято рішення прослідувати всім учасникам до територіального відділу міліції для дачі пояснень.
Вказані обставини також викладені в листах: Дніпровського районного відділу Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві від 09 вересня 2014 року № 24/14-П5/Дн.; Дарницького районного управління Головного управління в м. Києві МВС України від 30 грудня 2014 року № 47/П-193/оп; Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 17 жовтня 2017 року № П-4438/125/48/02-2017. При цьому повідомляється, що за даним фактом було проведено детальну перевірку, дії наряду спеціальної роти груп затримання визнані такими, що відповідають вимогам нормативних документів та чинного законодавства України.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Протект Сек`юриті» 01 квітня 2014 року укладено договір № 56-ГСП-14 про надання охоронних послуг, за умовами якого ТОВ «Протект Сек`юриті» прийняв на себе зобов`язання надати послуги з охорони кожного магазину мережі «Сільпо». Також умовами договору визначено, що ТОВ «Протект Сек`юриті» несе відповідальність за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків, визначених договором, інструкцією та чинним законодавством України (пункт 6.1.5 вказаного договору).
Згідно з підпунктом 9.3.2 пункту 10 Інструкції з охорони магазину мережі «Сільпо» з метою попередження крадіжок товару охоронець при виявленні спроби приховування товару негайно повідомляє старшого охоронця, а той чергового адміністратора, і до їх прибуття у ввічливій і тактичній формі просить затриматись особу, що підозрюється у приховуванні товару, але тільки після виходу з торгового залу, тобто в зоні між касами та виходом з магазину.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах.
За змістом статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Статтею 270 ЦК України також встановлено право фізичної особа, зокрема, на повагу до гідності та честі.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 визначено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
У пункті 15 вказаної Постанови, вказано те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд встановивши, що позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували сам факт поширення або розголошення зазначеної у позові інформації, дійшов обґрунтованого висновку, що доводи позивача про вказані факти та події ґрунтуються лише на припущеннях позивача, які на її думку принижують її честь, гідність, завдають моральної шкоди.
Крім того, судами встановлено, що у жодного із працівників ТОВ «Фоззі-Фуд» не було претензій до позивача, а охоронець є працівником іншого товариства.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій виходячи з того, що при розгляді спірних правовідносин не вбачається, що працівниками відповідача та охоронцем була поширена будь-яка негативна інформація стосовно позивача, а сама по собі обставина, що позивач була зупинена у зв`язку з підозрою у вчиненні крадіжки не може вважатися порушенням її права на честь і гідність, оскільки інша сторона конфлікту виконувала свої професійні обов`язки і за умови належної поведінки обох сторін виключається виникнення конфлікту, дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі заявник вказує, що вона звернулась до суду з позовом до ТОВ «Протект Сек`юриті», проте це не відповідає дійсності, оскільки ТОВ «Протект Сек`юриті» було третьою особою в даній справі, а з позовом ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Фоззі-Фуд».
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Щодо клопотання сторони про розгляд за його участю даної справи
У касаційній скарзі та відповіді на відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Протект Сек`юриті», учасники справи просили провести розгляд справи за їх участю.
Клопотання не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складання доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розгляд цієї справи в касаційному порядку проведений Верховним Судом за правилами статті 401 ЦПК України в порядку письмового провадження, в якому учасники справи не повідомляються про такий розгляд.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити в задоволенні клопотань ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальність «Фоззі-Фуд» про розгляд за їх участю даної справи.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська