Постанова
Іменем України
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 753/18590/17
провадження № 61-2574св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року у складі судді Колесник О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Заява обгрутована тим, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № BL6695 та додатковою угодою від 11 липня 2008 року № BL6695/К-1 у розмірі 1 562 799,58 грн та 3 219,00 грн судового збору.
На виконання цього судового рішення 16 жовтня 2013 року Дарницький районний суд м. Києва видав виконавчий лист, який направлений на примусове виконання до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ (далі - Дарницький РВ ДВС міста Київ).
Постановою старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва Тущенко П. Л. від 15 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу ПАТ «Універсал Банк» на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення.
Однак ПАТ «Універсал Банк» не отримував оригінал виконавчого листа, що свідчить про його втрату та унеможливлює подальше його пред`явлення до виконання та порушує права стягувача на виконання судового рішення.
Просив суд видати дублікат виконавчого листа від 16 жовтня 2013 року № 2602/3568/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року заяву ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Видано ПАТ «Універсал Банк» дублікат виконавчого листа № 2602/3568/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 1 565 998,58 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку із втратою оригіналу виконавчого листа, що встановлено судом, є підстави для видачі його дубліката стягувачу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ПАТ «Універсал Банк» про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки він був втрачений з вини виконавчої служби, що унеможливлює подальше виконання судового рішення про стягнення з боржника на користь стягувача кредитної заборгованості, в матеріалах справи відсутні докази вручення ПАТ «Універсал Банк» постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа, направленого Дарницьким РВ ДВС м. Києва на адресу ПАТ «Універсал Банк».
Питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявником не заявлялося, тому не було предметом судового розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
21 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ «Універсал Банк» на касаційну скаргу.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Суд апеляційної інстанції не врахував доводи ОСОБА_1 про неналежне повідомлення боржника про розгляд справи з підстав повідомлення стягувачем суду завідомо неправдивої адреси боржника.
Суди не надали оцінки тому, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа звернувся неналежний суб`єкт - стягувач ПАТ «Універсал Банк», оскільки виконавчий документ втрачено з вини виконавчої служби, тому саме вона повинна звертатися до суду із заявою про видачу дубліката втраченого виконавчого листа, надавши достатні та належні докази його дійсної втрати.
Розгляд заяви про видачу дубліката виконавчого листа здійснено поза межами строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, без розгляду відповідної заяви щодо поновлення цього строку. Суди не мали процесуальних підстав розглядати заяву про видачу дубліката виконавчого документа за відсутності заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення- без змін.
У заяві про видачу дубліката виконавчого листа заявник зазначив адресу боржника, що вказана у виконавчому листі та підтверджена копією паспорта ОСОБА_1 , що є в матеріалах кредитної справи.
Стягувач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про видачу втраченого виконавчого листа відповідно до статті 370 ЦПК України 2004 року.
На момент звернення стягувача до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виконавче провадження № 48267025 завершене на підставі постанови про повернення виконавчого листа.
Доводи касаційної скарги про безпідставність розгляду судами заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого листа та її задоволення за відсутності заяви стягувача про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, спростовуються нормами Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, якими визначено трирічний строк пред`явлення виконавчих документів до виконання. Заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в межах вказаного строку.
Рішення судів є законними та огрунтованими, ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права. Доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумаченням правових норм та бажання уникнути цивільно-правової відповідальності за невиконання умов кредитного договору.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у січні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 1 562 799,58 грн заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № BL6695 та додатковою угодою від 11 липня 2008 року № BL6695/К-1 та 3 219,00 грн судового збору.
На виконання судового рішення 16 жовтня 2013 року Дарницький районний суд м. Києва видав виконавчий лист, який направлено на примусове виконання до Дарницького РВ ДВС міста Київ.
Постановою старшого державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва Шевченко М. Р. від 24 липня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48267025 з примусового виконання виконавчого листа № 2602/3568/12 щодо боржника ОСОБА_1 .
Постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва Тущенко П. Л. від 15 грудня 2016 року виконавчий лист № 2602/3568/12 повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент винесення постанови, у зв`язку з відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення.
ПАТ «Універсал Банк», який є стягувачем за цим виконавчим провадженням, оригінал виконавчого листа № 2602/3568/12 не отримував.
У серпні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» звертався до Дарницького РВ ДВС міста Київ з письмовою заявою про хід виконавчого провадження, проте відповіді не отримав.
Згідно з актом від 11 листопада 2017 року, наданого ПАТ «Універсал Банк», про проведенням перевірки наявності оригіналів документів для пред`явлення на примусове виконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва № 2602/3568/12 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості оригінал виконавчого листа № 2602/3568/12, виданий 16 жовтня 2013 року Дарницьким районним судом м. Києва втрачено.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Аналогічна норма містилась у частині першій статті 14 ЦПК України 2004 року.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Згідно з частиною першою та другою статті 370 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на момент звернення банку із заявою) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.
Верховний Суд зауважує, що однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Установивши, що оригінал виконавчого листа № 2602/3568/12, виданий 16 жовтня 2013 року на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року, втрачений під час пересилання його стягувачу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для видачі його дубліката.
Доводи касаційної скарги, що розгляд заяви про видачу дубліката виконавчого листа здійснено поза межами строку пред`явлення виконавчого листа до виконання без розгляду відповідної заяви щодо поновлення цього строку, є необгрунтованими з огляду на таке.
На час відкриття виконавчого провадження № 48267025 (постанова від 24 липня 2015 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV). На час повернення виконавчого документа стягувачу (постанова від 15 грудня 2016 року) та звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до пунктів 5, 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.
З матеріалів справи випливає, що виконавчий лист виданий 16 жовтня 2013 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 12 серпня 2014 року. Відповідно до постанови Дарницького РВ ДВС міста Київ ВП № 48267025 виконавче провадження відкрито 24 липня 2015 року.
У матеріалах справи немає інформації про оскарження ОСОБА_1 постанови Дарницького РВ ДВС міста Київ ВП № 48267025 про відкриття виконавчого провадження від 24 липня 2015 року.
Згідно з постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва від 15 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 15 грудня 2019 року (а. с. 145-146).
Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11, провадження № 14-308цс19.
За умови прийняття виконавчого листа до виконання, відкриття виконавчого провадження 24 липня 2015 року, вчинення державним виконавцем дій щодо виконання виконавчого листа, не оскарження боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, не можна зробити висновок, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений.
Доводи касаційної скарги, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа звернувся неналежний суб`єкт - стягувач ПАТ «Універсал Банк», оскільки виконавчий документ втрачено з вини виконавчої служби, тому саме вона повинна була звернутися до суду із такою заявою, надавши достатні та належні докази дійсної втрати виконавчого документа, є безпідставними, оскільки відповідно до частини першої статті 370 ЦПК України 2004 року право стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа у разі його втрати незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, необмежене.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів,спрямовані на незгоду із судовими рішеннями у справі та власним тлумачення норм матеріального і процесуального права, а встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко