Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 753/18694/18
провадження № 61-18175св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у складі судді Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Т. Л. про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту.
07 травня 2020 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про поділ майна подружжя.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року у складі судді Сирбул О. Ф. відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , зустрічний позов повернуто заявнику.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач подав зустрічний позов з порушенням приписів частини першої статті 193 ЦПК України, оскільки підготовче засідання закрито та розпочато розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржене судові рішення.
Підставами касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд помилково вважав, що ухвала місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви не підлягає оскарженню.
Судова практика, зокрема постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 308/5285/18, свідчить про те, що суди відкривають апеляційні провадження за апеляційними скаргами на ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене судове рішення без змін, яке ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року.
Витребувано з Дарницького районного суду міста Києва справу № 753/18694/18.
Касаційне провадження відкрито з підстав посилання заявника на порушення судом норм процесуального права.
Обставини справи
Встановлено, що у вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 жовтня 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 08 квітня 2019 року справу призначено до розгляду по суті на 11 червня 2019 року. Підготовче засідання закрито.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2020 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києві від 03 жовтня 2019 року скасовано, зазначену справу направлено до Дарницького районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Після повернення справи до суду першої інстанції, розгляд справи призначено у судове засідання по суті.
07 травня 2020 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про поділ майна подружжя.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року ОСОБА_2 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви з підстав порушення частини першої статті 193 ЦПК України та повернуто її заявнику.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року повернуто заявнику з підстав, визначених пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Так, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року є порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Колегія суддів приймає аргументи касаційної скарги з таких мотивів.
Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Ухвалою суду першої інстанції відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви з підстав порушення частини першої статті 193 ЦПК України та повернуто її заявнику.
Апеляційний суд, дійшовши висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 , послався на те, оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічного позову до переліку ухвал, які оскаржуються окремо від рішення суду і передбачені частиною першою статті 353 ЦПК України, не входить.
Проте з висновком апеляційного суду погодитись не можна, виходячи з такого.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
Отже, судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Частиною третьою статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 та повертаючи його, суд першої інстанції у своїй ухвалі від 12 листопада 2020 року зазначив, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є недоцільним, та задоволення вимог зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Тим самим місцевий суд фактично констатував порушення вимог частини другої статті 193 ЦПК України та застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 194 ЦПК України.
Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, міститься у частині першій статті 353 ЦПК України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Зміст ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року свідчить про те, що фактично судом першої інстанції була постановлена ухвала про повернення заявнику на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічної позовної заяви, тому вона, відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові 17 лютого 2021 року у справі № 686/32337/19 (провадження № 61-14738св20).
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко