Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 753/4354/17
провадження № 61-41757св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - кредитна спілка «Альянс Україна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва у складі судді Леонтюк Л. К. від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Кулікової С. В., Лапчевської О. Ф. від 04 липня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до кредитної спілки «Альянс Україна» (далі - КС «Альянс Україна») про захист прав споживача та стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання з повернення вкладу та процентів за вкладом.
Позов мотивовано тим, що 15 грудня 2008 року між Львівським відділенням КС «Альянс Україна» та членом КС «Альянс Україна» ОСОБА_3 було укладено договір № 0184-08 д ЛВ 23с про залучення внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок, терміном до 15 січня 2010 року. Сума внеску складає 66 170, 00 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 83 від 13 серпня 2009 року, виданого нотаріусом Першої львівської державної нотаріальної контори Кутельмах О. Ф., позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 на грошовий вклад з відповідними відсотками та усіма видами нарахувань, що знаходиться у Львівському відділенні КС «Альянс Україна» на депозитному рахунку № НОМЕР_1 , який належав спадкодавцю.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2011 року у справі № 2-3853/11 з КС «Альянс Україна» на її користь стягнуто внесок на депозитному рахунку у розмірі 58 570, 00 грн та нараховані, але не сплачені проценти, у розмірі 5 100, 00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 квітня 2014 року у справі № 753/1355/14 з КС «Альянс Україна» на її користь стягнуто проценти за користування грошовим вкладом за період з 16 січня 2010 року по 31 грудня 2013 року у розмірі 70 722, 84 грн.
У зв`язку з несплатою стягнутих за рішенням суду процентів та вкладу, уточнивши позовні вимоги та посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_1 просила суд стягнути з КС «Альянс Україна» на свою користь пеню за прострочення виконання зобов`язань з повернення вкладу відповідно до договору від 15 грудня 2008 року № 0184-08 д ЛВ 23с про залучення внеску (вкладу) в сумі 214 322,00 грн за період з 24 березня 2015 року по 04 березня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спадкування права на стягнення пені у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків можливе лише за умови, що сплата пені була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. ОСОБА_3 (вкладник за договором та спадкодавець) за життя та до закінчення терміну дії договору про банківський вклад до суду не звертався та таке рішення судом ухвалено не було, тому позовна вимога про стягнення пені в розмірі 3 % за кожен день прострочення виконання зобов`язання згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» є безпідставною.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач є правонаступником ОСОБА_3 як кредитора у зобов`язанні за договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 15 грудня 2008 року № 0184-08д ЛВ 23с внаслідок спадкового правонаступництва, так як зобов`язання за вказаним договором не є таким, що нерозривно пов`язане з особою спадкодавця. Наразі сторонами за договором від 15 грудня 2008 року № 0184-08д ЛВ 23с є відповідач та новий кредитор - ОСОБА_1 , до якої перейшли усі права та обов`язки кредитора по вказаному договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, але незважаючи на це відповідач не виконав свої зобов`язання та не видав позивачу вклад та відсотки на його вимогу у повному обсязі, що суперечить чинному законодавству. Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне виконання цих послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені в розмірі 3 % вартості послуги кожний день прострочення. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою правові позиції Верховного Суду України, висловлені у подібних справах та застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 1230 ЦК України, яка не регулює спірні правовідносини.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
КС «Альянс Україна» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що позивач не є вкладником, а є спадкоємцем вкладника, тому відповідно до частини другої статті 1230 ЦК України не має права на стягнення неустойки, яка не була присуджена спадкодавцю за його життя. Вважає, що законодавством не передбачено можливість звернення до суду з вимогою про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язань, оскільки наявність судового рішення про стягнення внеску та нарахованих, але не сплачених процентів за вкладом, яке боржник не виконав, є підставою для покладання на останнього відповідальності за прострочення виконання зобов`язань, передбачену статтею 625 ЦК України, а не передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 753/4354/17 з Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 15 грудня 2008 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_3 укладено договір № 0184-08д ЛВ 23с про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі 66 170 грн, терміном до 15 січня 2010 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видане 13 серпня 2009 року Першою львівською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 5-1627, ОСОБА_1 є спадкоємцем грошового вкладу з відповідними відсотками та усіма видами нарахувань, що знаходиться у Львівському відділенні КС «Альянс Україна» на депозитному рахунку.
Заочним рішення Дарницького районного суд м. Києва від 10 червня 2011 року № 2-3853/11 стягнуто з КС «Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 внесок по депозитному рахунку у розмірі 58 570 грн, нараховані, але не сплачені проценти у розмірі 5 100 грн за договором № 0184-08д ЛВ 23с від 15 грудня 2008 року.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у справі № 753/7699/13-ц стягнуто з КС «Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 5 579,75 грн та 3% річних в сумі 4 572,79 грн.
24 березня 2015 року державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ Зайцем О. Б. винесено постанову про повернення виконавчого документа № 753/7699/13-ц стягувачеві у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Відповідно до постанови зазначено, що проведено часткове стягнення, залишок заборгованості становить 9 757,09 грн.
05 травня 2015 року державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ Зайцем О. Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого документа № 753/7699/13, виданого 14 лютого 2014 року про стягнення з КС «Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 залишку заборгованості в сумі 9 757,09 грн.
27 квітня 2017 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС м.Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Платашем В. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа № 753/7699/13, виданого 14 лютого 2014 року про стягнення з КС «Альян Україна» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 8 521,95 грн.
06 червня 2017 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Платашем В. О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про виконання виконавчого листа № 753/7699/13, виданого 14 лютого 2014 року, в зв`язку з погашенням заборгованості.
Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилалась на те, що вона, як спадкоємець вкладника, має право на отримання пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за період з 24 березня 2015 року по 04 березня 2017 року, оскільки відповідачем виконано зобов`язання з виплати суми вкладу та процентів за вкладом з простроченням.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту третього частини другої статті 122 ЦПК України 2004 року, в редакції, що діяла на час відкриття провадження у цій справі, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
30 червня 2017 року, відкриваючи провадження у справі, що є предметом касаційного перегляду, та вирішуючи спір про стягнення з КС «Альянс Україна» на користь ОСОБА_1 , як спадкоємця вкладника ОСОБА_3 , пені за прострочення виконання зобов`язання з повернення вкладу відповідно до договору № 0184 - 08д ЛВ 23с від 15 грудня 2008 року та процентів за вкладом, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за період з 24 березня 2015 року по 04 березня 2017 року, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що ОСОБА_1 вже звернулася до суду з таким же позовом до КС «Альянс Україна» з тим самим предметом та з тих самих підстав (стягнення пені за період з 24 березня 2015 року по 04 березня 2017 року за прострочення виконання зобов`язання з повернення вкладу та процентів за вкладом, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).
27 червня 2017 року у справі № 753/4353/17 було відкрито провадження, відбувся розгляд вимог по суті.
РішеннямДарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року у справі № 753/4353/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2018 року та постановою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Тобто у вказаній справі та у справі, що є предметом касаційного перегляду, сторони, предмет та підстава позовів є тотожними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.
Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
За таких обставин оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 255, 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2018 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Альянс Україна» про захист прав споживача та стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання з повернення вкладу та процентів за вкладом закрити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
В. П. Курило