№ 755/931/19

Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 755/931/19

провадження № 61-16212св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Первинна профспілкова організація «Київкомбікорм», Київська міська професійна спілка працівників агропромислового комплексу,

представник позивачів - Любаренко Ігор Олегович ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»,

представник відповідача - Халілова Наталія Кронидівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Первинної профспілкової організації «Київкомбікорм», Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу, в інтересах яких діє адвокат Любаренко Ігор Олегович на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року у складі судді Виниченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Іванченка М. М., Рубан С. М., Желепи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року Первинна профспілкова організація «Київкомбікорм» (далі - ППО «Київкомбікорм») та Київська міська професійна спілка працівників агропромислового комплексу звернулись до суду з позовом про визнання укладеним колективного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - ТОВ «Комплекс Агромарс») та Первинною профспілковою організацією «Київкомбікорм» від 20 вересня 2018 року схваленого на зборах трудового колективу ТОВ «Комплекс Агромарс».

Свої вимоги обґрунтовували тим, що ППО «Київкомбікорм» створена, у встановленому порядку легалізована та діє на підприємстві ТОВ «Комплекс Агромарс» та його філіях.

Починаючи з кінця 2016 року ППО «Київкомбікорм» намагаюєся укласти колективний договір, а відповідач постійно ухиляється від укладання або взагалі відмовляється його укладати.

Так, 25 квітня 2018 року на переговорах, в яких взяли участь представники Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу, ППО «Київкомбікорм» та ТОВ «Комплекс Агромарс» прийнято рішення про створення робочої комісії для розробки проекту колективного договору.

20 вересня 2018 року на зборах трудового колективу ТОВ «Комплекс Агромарс» було схвалено проект колективного договору між роботодавцем (ТОВ «Комплекс Агромарс») та трудовим колективом в особі ППО «Київкомбікорм». Даний колективний договір, підписаний представником ППО «Київкомбікорм» у двох примірниках разом із протоколом №1 Зборів трудового колективу ТОВ «Комплекс Агромарс» був направлений відповідачу цінним листом з описом вкладення.

Проте від ТОВ «Комплекс Агромарс» жодної відповіді не було отримано.

Відмовляючись укладати (підписувати) схвалений колективний договір ТОВ «Комплекс Агромарс» прямо порушує КЗпП України, Закону України «Про колективні договори та угоди» та Закон України «Про оплату праці», у зв'язку з цим просили визнати колетивний договір між ТОВ «Комплекс «Агромарс» та ППО «Київкомбікорм» від 20 вересня 2018 року укладеним та стягнути судові витрати.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ППО «Київкомбікорм», Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу до ТОВ «Комплекс «Агромарс» про визнання колективного договору укладеним.

Відмовляючи у задоволенні позовну суд першої інстанції виходив з того, що відсутність підпису на колективному договорі або відсутність будь-якої інформації від відповідача щодо згоди або незгоди з умовами колективного договору суд розцінює як вияв волі роботодавця (відповідача) не укладати колективний договір. Суд не може втручатися у цю волю та змусити відповідача, як і будь-яку сторону, укласти колективний договір шляхом проставляння підпису на ньому, так само, з огляду на необов`язковість укладання колективного договору, суд не може визнати колективний договір укладеним, оскільки це буде порушенням принципу свободи договору і втручанням у господарську діяльність.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

У травні 2019 року ППО «Київкомбікорм» та Київська міська професійна спілка працівників агропромислового комплексу, в інтересах яких діє адвокат Любаренко І. О. звернулись до суду з апеляційною скаргою у якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове про задоволення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року апеляційну скаргу ППО «Київкомбікорм» та Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду мотивована тим, що враховуючи чисельність працівників у ТОВ «Комплекс Агромарс», приблизно 7 500 осіб та зважаючи на те, що до участі розробки не залучились інші профспілки, які є у товаристві, не можна вважати, що колективний трудовий договір може забезпечити потреби та інтереси всіх працівників товариства, а не лише окрему її філію.

Суд, врахувавши приписи статей 627 628 ЦК України, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визнання судом колективного трудового договору укладеним порушуватиме принцип свободи договору і втручання у господарську діяльність товариства, що є неприпустимим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ППО «Київкомбікорм» та Київська міська професійна спілка працівників агропромислового комплексу, в інтересах яких діє адвокат Любаренко І. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просять скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Розпорядженням про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_2 , на підставі повідомлень секретаря першої судової палати Луспеника Д. Д. зобов'язано призначити повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2020 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу Дніпровського районного суду м. Києва.

24 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування касаційної скарги представник позивачів зазначав, що у разі використанні на підприємстві найманої праці укладення колективного договору є обов'язковим у тримісячний строк після реєстрації підприємства.

З аналізу норм статей 7 94 97 КЗпП України та статті 5 Закону України «Про оплату праці» вбачається обов`язковість колективного договору, оскільки саме в ньому зазначається структура заробітної плати та взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Також зазначали, що проектів колективного договору може бути багато, а обов'язковому підписанню (укладенню) підлягає розроблений проект колективного договору, який схвалений загальними зборами.

Після схвалення колективного договору загальними зборами (конференцією) трудового колективу він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через п'ять днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами (конференцією) трудового колективу. Законодавством не передбачена відмова роботодавця від підписання колективного трудового договору після його схвалення загальними зборами (конференцією) трудового договору.

ТОВ «Комплекс Агромарс» навмисно порушує трудове законодавство по відношенню до членів профспілки, це встановлено рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 грудня 2018 року справа № 363/690/17 та рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року справа № 753/14167/18. ТОВ «Комплекс Агромарс» чинить тиск на профспілки в наслідок чого ухвалою суду від 15 листопада 2018 року по справі №755/17372/18 зобов`язано уповноважену особу (слідчого) Дніпровського УП ГУНП в м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування за статтею 170 КК України (перешкоджання законній діяльності профспілок), яка окрім тиску на профспілки полягає й в не укладанні колективного договору. Відсутність колективного трудового договору дає змогу керівництву ТОВ «Комплекс Агромарс» системно порушувати законодавство про працю та обмежує законні права працівників та їх представників.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Комплекс Агромарс», в інтересах якого діє адвокат Халілова Н. К. зазначає, що суди дійшли обґрунтованого висновку, що укладення колективного договору здійснюється виключно на добровільних засадах і принципах рівності.

Чинним законодавством та міжнародними нормами не передбачено положення щодо обов`язковості укладення колективного договору, на що вказувало також Міністерство юстиції України в листі від 05 квітня 2006 року №21-5-197. Також чинним трудовим законодавством, зокрема, ні Законом України «Про колективні договори і угоди», ні КЗпП, не передбачено правових наслідків відмови від підписання колективного договору на завершальному етапі після його схвалення загальними зборами (конференцією) трудового колективу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 квітня 2018 року на переговорах, в яких взяли участь представники Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу, ППО «Київкомбікорм» та ТОВ «Комплекс Агромарс» прийнято рішення про створення робочої комісії для розробки проекту колективного договору.

20 вересня 2018 року на зборах трудового колективу ТОВ «Комплекс Агромарс» було схвалено проект колективного договору між роботодавцем (ТОВ «Комплекс Агромарс») та трудовим колективом в особі ППО «Київкомбікорм». Даний колективний договір, підписаний представником ППО «Київкомбікорм» у двох примірниках разом із протоколом №1 Зборів трудового колективу ТОВ «Комплекс Агромарс» був направлений відповідачу цінним листом з описом вкладення (а.с. 5-17, 18, 19).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання.

Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки (стаття 2, частини перша, друга статті 246 КЗпП України).

Відповідно до статті 244 КЗпП України права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статей 1, 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Статтею 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що роботодавець зобов`язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

Приписами статті 10 КЗПП України та статті 1 Закону України від 01 липня 1993 року № 3356-XII«Про колективні договори і угоди» визначено, що колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір укладають роботодавець з однієї сторони і один або кілька профспілкових органів, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (стаття 3 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Предметом заявлених позовних вимог є вирішення питання порушення законних прав та інтересів позивачів внаслідок непідписання колективного договору, а також захист інтересів як профспілкових організацій у сфері трудових правовідносин та інтересів працівників.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Натомість колективні трудові спори - це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено положень, які б віднесли спір у цій справі до таких, що підлягають розгляду у судовому порядку.

Виходячи із вищевикладеного та з урахуванням того, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин, а тому, до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, провадження у цій справі підлягає закриттю.

Статтею 255 ЦПК України встановлено підстави закриття провадження у справі. Відповідно до пункту 1 частини першої зазначеної статті, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною другою статті 414 ЦПК України передбачено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись статтями 355 400 409 414 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації «Київкомбікорм», Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу, в інтересах яких діє адвокат Любаренко Ігор Олегович задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Первинної профспілкової організації «Київкомбікорм» та Київської міської професійної спілки працівників агропромислового комплексу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про визнання колективного договору укладеним - закрити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров