31.01.2023

№ 756/11978/16-ц

Постанова

Іменем України

01 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 756/11978/16-ц

провадження № 61-2723св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксана Вікторівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року в складі судді Шевчука А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. (далі - приватний нотаріус Коротюк О. В.), про визнання заповіту недійсним.

Свої вимоги обґрунтовував тим, щовін є сином, а відповідач ОСОБА_2 - племінником ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_3 помер, після смерті якого відкрилась спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 склав заповіт 20 березня 2015 року, яким усе своє майно заповів йому ( ОСОБА_1 ).

Після смерті ОСОБА_3 він дізнався, що за життя, 09 березня 2016 року, його батько оформив ще один заповіт, яким усе належне на день смерті майно заповів племіннику ОСОБА_2 .

Зазначав, що він підтримував з батьком тісні стосунки, а тому зміна волевиявлення щодо розпорядження спадковим майном стала для нього несподіванкою.

Стверджував, що заповіт на користь відповідача був складений у хворобливому стані спадкодавця, коли останній не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки потрапив до лікарні в ургентному порядку в хірургічне відділення зі скаргами на самопочуття та підвищеною температурою тіла.

Крім того, позивач вважає, що підпис у даному заповіті виконаний не ОСОБА_3 , оскільки на його думку він відрізняється від підпису у попередньому заповіті.

У зв`язку із цим, ОСОБА_1 вважав наявними підстави для визнання недійсним заповіту з огляду на неналежність підпису спадкодавцю та з підстав, передбачених частиною першою статті 225 ЦК України.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним заповіт від 09 березня 2016 року, складений ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:

- зі змісту заповіту від 09 березня 2016 року, складеного та посвідченого у зв`язку з поганим станом здоров`ям та на прохання самого ОСОБА_3 за місцем знаходження заповідача, вбачається, що він був складений в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 8 за адресою: місто Київ, вулиця Кондратюка, 8, зареєстрованого в реєстрі за № 307. Приватним нотаріусом Коротюк О. В. при його посвідченні було встановлено особу спадкодавця та свідків, перевірено їх дієздатність. Вказаний заповіт записано нотаріусом зі слів заповідача. У зв`язку з неможливістю заповідача самостійно прочитати заповіт через поганий стан здоров`я заповіт посвідчено у присутності свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не є членами сім`ї та близькими родичами спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_3 через поганий стан здоров`я не міг особисто прочитати текст заповіту уголос, за його дорученням, у його та присутності нотаріуса текст заповіту до його підписання зачитаний уголос запрошеними ним свідками. При цьому, підписано заповіт власноруч заповідачем ОСОБА_3 та свідками у присутності нотаріуса;

- згідно з висновком фахівця у галузі судово-психіатричної експертизи від 27 серпня 2018 року № 7, проведеним за дорученням адвоката Косань О. О. (т. 2, а. с. 235-237), досліджені матеріали, в тому числі і виписка № 5231 Київської міської клінічної лікарні № 8, не дають обґрунтованих підстав для висновку, що лікарські препарати, які призначалися ОСОБА_3 за час його перебування у Київській міській клінічній лікарні № 8 з 09 березня 2016 року до 11 березня 2016 року, могли спричинити виникнення у нього психічних розладів, які позбавляли б його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту 09 березня 2016 року;

- ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а їх обґрунтування зводиться лише до особистих припущень та нічим не підкріплених «підозр». Суд критично оцінив твердження позивача щодо психічних розладів ОСОБА_3 , оскільки перебування в лікарняному закладі зі скаргами на біль у верхній частині живота та підвищену температуру тіла не свідчить про неможливість хворого усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

- матеріалами справи спростовано твердження позивача про доброзичливі, гарні стосунки його та батька з огляду на зміст постанови Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2009 року, за якою позивач притягався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КпАП України за вчинення психологічного насильства в сім`ї по відношенню до батька ОСОБА_3 ;

- 09 березня 2016 року ОСОБА_3 свідомо оформляв та підписував заповіт, усвідомлював значення своїх дій і міг ними керувати.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд зазначив, що:

- приватним нотаріусом Коротюк О. В. було зазначено в оспорюваному заповіті, що він посвідчений поза приміщенням нотаріальної контори та про причину такого посвідчення. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_3 дійсно того дня поступив в ургентному порядку до хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 8 за адресою: місто Київ, вулиця Кондратюка, 8;

- посилання в апеляційній скарзі на те, що приватним нотаріусом Коротюк О. В. у спадковому реєстрі вказується про посвідчення заповіту о 22.30 в приміщенні нотаріуса за адресою: АДРЕСА_2 , є необґрунтованим, оскільки ці дані вказуються щодо реєстрації заповіту в спадковому реєстрі, а адреса робочого місця нотаріуса зазначена в графі місця зберігання заповіту. У суді першої інстанції приватним нотаріусом Коротюк О. В. було надано пояснення щодо обставин посвідчення заповіту 09 березня 2016 та надано копію спадкової справи;

- не можуть бути визнані обґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 поступив до лікарні в ургентному порядку, а тому він не впевнений, що його першою вимогою було саме складання заповіту, волевиявлення спадкодавця не було вільним та не відповідало його волі. Судом першої інстанції було перевірено всі обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх позовних вимог. Судом першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили свою участь при складанні заповіту та надали пояснення щодо стану заповідача. Судом першої інстанції було взято до уваги висновок фахівця у галузі судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 , складений 27 серпня 2018 року, відповідно до якого досліджені матеріали не дають обґрунтованих підстав для припущення про те, що лікарські препарати, які призначались ОСОБА_3 за час перебування на лікуванні з 09 березня 2016 року до 11 березня 2016 року могли спричинити виникнення у нього психічних розладів, які б позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту 09 березня 2016 року;

- не може бути визнано доказом неусвідомлення заповідачем значення своїх дій та вільного волевиявлення на час складання заповіту факт складання заповідачем заповіту на користь ОСОБА_1 12 березня 2015 року та подання ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини після смерті своєї дружини - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій він вказує, що крім нього, спадкоємцем згідно зі статтею 1261 ЦК України є син ОСОБА_8 , однак не зазначає про особу позивача;

- позивач обґрунтовував свої вимоги одночасно обставинами, які є взаємовиключними - складання ОСОБА_3 заповіту, який не відповідав його волі і його волевиявлення не було вільним, а також, що підпис заповідача на заповіті виконаний не ним особисто.

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

19 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі та її уточненій редакції ОСОБА_1 зазначає, що:

- волевиявлення спадкодавця не було вільним та не відповідало його волі, оскільки відповідно до досліджених доказів складення ним заповіту відбувалося в день надходження до лікарні;

- свідками при посвідченні заповіту стали знайомі спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 , який доставив свідків до лікарні;

- посвідчення заповіту має відбуватися при двох свідках, однак згідно зі свідченнями ОСОБА_4 при посвідченні заповіту він був у палаті разом з нотаріусом і спадкодавцем, інших осіб не було. Свідчення свідків не співпадають і щодо настрою спадкодавця, щодо його розташування та пози в час перебування свідків у палаті. Свідки не були присутні при складанні та посвідченні заповіту одночасно разом зі спадкодавцем;

- при вчиненні заповіту було створено темне середовище та не надано ОСОБА_3 окулярів, які в нього були. Зі слів свідка ОСОБА_4 , руку спадкодавцю направили ручкою на заповіт і він зробив помарку у вигляді розпису;

- нотаріусом порушено порядок посвідчення заповіту. У заповіті зазначено, що 09 березня 2016 року о 21 год 20 хв. у зв`язку з поганим станом здоров`я та на прохання ОСОБА_3 заповіт складено та посвідчено в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 8 за адресою: місто Київ, вулиця Кондратюка, будинок № 8, зареєстровано в реєстрі за № 307, а відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі номер в реєстрі нотаріальних дій 307, місце посвідчення: місто Київ, Київський міський приватний нотаріус Коротюк О. В., дата та час реєстрації 09 березня 2016 року, 22:30. Запис у спадковому реєстрі про місце посвідчення заповіту не відповідає дійсності. Тому нотаріусом порушено порядок посвідчення заповіту, що є підставою для встановлення нікчемності заповіту на підставі статті 1257 ЦК України;

- представником позивача було подано клопотання щодо долучення до матеріалів справи відповідних додаткових доказів та під час судового засідання представник клопотала про виклик свідків, а саме: рідної сестри батька ОСОБА_9 , яка проживає в будинку (в якому проживав спадкодавець) у квартирі АДРЕСА_3 , яка мала вплив на батька та ввела позивача в оману, запевняючи, що батько живий та з ним усе гаразд, хоча батько помер майже як два місяця. Однак у долученні доказів та виклику свідків було відмовлено, що підтверджується копією клопотання про залучення доказів до справи від 10 вересня 2017 року з резолюцією «відмовлено» (а. с. 153), а також копією журналу судового засідання від 10 жовтня 2017 року. Зокрема, серед доказів були докази того, що позивач прийняв спадщину після смерті батька (заява про вступ у спадщину), копія заповіту на його ім`я з підписом батька, який міг стати порівняльним при проведенні експертизи щодо підпису, а у разі їх неприйняття стало неможливим клопотати про проведення такої експертизи, тощо. Зазначене призвело до порушення норм процесуального права, оскільки унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

- батько, брат та двоюрідна сестра батька ОСОБА_10 (рідна тітка відповідача) обманули органи нотаріату щодо спадкоємців з метою збільшення часток на майно, не повідомивши про наявність позивача як спадкоємця. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, у справі № 756/1608/19 встановлений факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини. Батько на момент посвідчення заповіту, яке відбувалось у лікарні, заповів відповідачу і частку позивача, яка належала з моменту смерті матері позивача від 27 квітня 2011 року відповідно до статті 1268 ЦК України.

Короткий зміст відзиву

У травні 2021 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_11 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить: залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення - без змін; судові витрати стягнути з позивача.

У відзиві представник відповідача ОСОБА_11 зазначає, що:

- заповідач ОСОБА_3 дійсно мав проблеми зі здоров`ям, але ці проблеми не були пов`язані із розладом психіки та не позбавляли його можливості усвідомлювати значення своїх дій, в тому числі й при складанні заповіту;

- позивач не надав доказів, які б свідчили, що волевиявлення заповідача при складанні заповіту не було вільним або про наявність у нього психічних вад, які б позбавляли його можливості усвідомлювати значення своїх дій в момент складання заповіту;

- посилаючись на неможливість заповідачем розуміти значення своїх дій при підписанні заповіту, позивач не заявляв ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи;

- при складанні та посвідченні заповіту ОСОБА_3 повною мірою дотримано законодавчих вимог щодо форми та змісту заповіту, тому відсутні підстави для нікчемності заповіту;

доводи позивача про недотримання порядку посвідчення заповіту є помилковими, оскільки суд правильно оцінив законність посвідчення заповіту в лікарні при свідках та дотримання ряду інших вимог, передбачених чинним законодавством;

- ОСОБА_2 розраховує понести судові витрати на стадії касаційного розгляду цієї справи на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Докази на підтвердження цих витрат будуть надані до суду після підписання акту про надання правової допомоги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; витребувано її матеріали з суду першої інстанції; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовлено.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 є сином, а відповідач ОСОБА_2 - племінником ОСОБА_3 .

Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У довідці про причину смерті ОСОБА_3 від 28 березня 2016 року вказано, що причиною смерті були: хронічна серцево-судинна недостатність, хронічна ішемічна хвороба серця без гіпертонії. Рак підшлункової залози.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з заповітом від 09 березня 2016 року, посвідченим о 21 год 20 хв. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В., спадкодавець ОСОБА_3 заповів усе належне йому на день смерті майно ОСОБА_2 .

Зі змісту заповіту від 09 березня 2016 року, складеного та посвідченого у зв`язку з поганим станом здоров`я та на прохання ОСОБА_3 за місцем знаходження заповідача в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 8 за адресою: місто Київ, вулиця Кондратюка, 8, зареєстрованого в реєстрі за № 307, судами встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. при його посвідченні було встановлено особу спадкодавця та свідків, перевірено їх дієздатність. Вказаний заповіт записано нотаріусом зі слів заповідача.

У зв`язку з неможливістю заповідача самостійно прочитати заповіт через поганий стан здоров`я заповіт посвідчено у присутності свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не є членами сім`ї та близькими родичами спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_3 через поганий стан здоров`я не міг особисто прочитати текст заповіту уголос, за його дорученням у його та присутності нотаріуса текст заповіту до його підписання зачитаний уголос запрошеними ним свідками. При цьому, підписано заповіт власноруч заповідачем ОСОБА_3 та свідками у присутності нотаріуса.

Згідно з матеріалами справи 09 березня 2016 року ОСОБА_3 поступив в ургентному порядку до хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 8 за адресою: місто Київ, вулиця Кондратюка, 8.

Відповідно до висновку фахівця у галузі судово-психіатричної експертизи від 27 серпня 2018 року № 7, проведеного за дорученням адвоката Косань О. О., досліджені матеріали, в тому числі виписка № 5231 Київської міської клінічної лікарні № 8, відсутні обґрунтовані підстави для припущення того, що лікарські препарати, які призначалися ОСОБА_3 за час його перебування у Київській міській клінічній лікарні № 8 з 09 березня 2016 року до 11 березня 2016 року, могли спричинити виникнення у нього психічних розладів, які позбавляли б його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту 09 березня 2016 року.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили свою участь при оформленні 09 березня 2016 року заповіту ОСОБА_3 , при цьому зазначили про його адекватне сприйняття оточення та ситуації, орієнтування в часі та просторі, не дивлячись на перебування у лікарняному закладі і хворобу. Свідки в судовому засіданні підтвердили відсутність будь-яких проявів та ознак психічних розладів у ОСОБА_3 і факт власноручного підписання заповіту останнім.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Підставою для відкриття касаційного провадження стали доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, визначені пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК Україн (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи), яке полягало в тому, що не задоволено його клопотання про виклик свідка ОСОБА_9 , про витребування доказів прийняття позивачем спадщини після смерті батька, копії заповіту на його ім'я.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, з таких підстав.

Відповідно до частин першої і другої статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Позивач у своєму клопотанні про виклик свідка ОСОБА_9 (а. с. 156 т. 1) в порушення вимог частини другої статті 91 ЦПК України не зазначив обставин, які цей свідок може підтвердити, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Заповіт на ім'я позивача, складений його батьком, наявний в матеріалах справи (а. с. 5 т. 1), у зв'язку з чим не було потреби його долучати повторно.

Всі докази прийняття спадщини позивачем після смерті батька витребувані судом першої інстанції, що підтверджується журналом судового засідання від 10 жовтня 2017 року (а. с. 162-163 т. 1) та запитом суду про витребування спадкової справи (а. с. 169 т. 1 ).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, переглянувши оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін

Керуючись статтями 400 409 401 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар