Постанова
Іменем України
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 756/15583/17
провадження № 61-20565св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Осінчук Володимир Борисович, на постанову Київського апеляційного суду
від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П.,
Гаращенка Д. Р., Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними в частині покупця, переведення прав та обов`язків покупця та визнання майна об`єктами спільної сумісної власності подружжя.
Позовну заяву мотивовано тим, що 07 серпня 1999 року між ним та ОСОБА_3 укладено шлюб. За час перебування у шлюбі сторонами придбано наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; гараж та земельну ділянку під гаражем, що знаходяться на АДРЕСА_3 ; незавершений будівництвом об`єкт житлової нерухомості - дачний будинок, розташований у за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000; земельну ділянку, розташовану за тією ж адресою.
Позивач вказував, що зазначене майно набуте подружжям за час шлюбу та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, незважаючи на те, що зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 - матері ОСОБА_3 , оскільки воно придбане за кошти позивача, які він отримав перебуваючи у довготривалих відрядженнях. Як зазначає позивач, ОСОБА_2 з 2005 року перебуває на пенсії, тому не мала змоги придбавати нерухомість, а тільки реєструвала на себе майно, придбане за кошти позивача.
З урахуванням викладеного позивач просить визнати недійсними в частині покупця договори купівлі-продажу вищезазначеного майна; визнати зазначене майно спільною сумісною власністю з відповідачем
ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року у складі судді Диби О. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами придбання спірного майна за власні кошти. Крім того, враховуючи висновок суду про недоведеність заявлених позовних вимог, суд не убачав підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності, які заявлені стороною відповідача ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано недійсними в частині покупця договори купівлі-продажу, а саме:
- квартири АДРЕСА_1 , придбана за договором купівлі-продажу від 10 грудня 2009 року, загальною вартістю 750 731,00 грн;
- квартири АДРЕСА_2 ;
- незавершеного будівництва об`єкту житлової нерухомості - дачного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000, придбане на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, загальною вартістю 1 492 336,00 грн;
- земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 579570280000, придбана на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, загальною вартістю 1 485 500,00 грн.
Визнано ОСОБА_1 покупцем цього нерухомого майна.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 вказане майно.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у ході розгляду справи надав належні та допустимі докази про те, що за рахунок його коштів були придбані спірні квартири, незавершене будівництво об`єкт житлової нерухомості - дачний будинок та земельна ділянка, на якій розташований цей будинок, а тому суд вважав за можливе визнати недійсними договори купівлі-продажу вказаного майна в частині покупця та визнати покупцем майна позивача.
Cуд апеляційної інстанції вважав, що не підлягають до задоволення вимоги позивача про визнання недійсними правочини щодо придбання на ім`я відповідача гаражу та земельної ділянки під гаражем, що знаходяться на
АДРЕСА_3 , оскільки це майно набуте
ОСОБА_2 не на підставі договорів купівлі - продажу, а на підставі судового рішення та рішення органу місцевого самоврядування, та не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційцної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів придбання спірного майна за рахунок коштів позивача. Суд апеляційної інстанції вдався до переоцінки доказів, що є порушенням норм процесуального права. Крім того, поза увагою апеляційної інстанції залишилася її заява про застосування позовної давності, яка подана нею до суду першої інстанції, жодних висновків щодо її заяви оскаржувана постанова суду не містить.
Оскільки в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується, то відповідно до статті 400 ЦПК України її законність у цій частині колегією суддів не перевіряється.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 15 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
07 серпня 1999 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено шлюб, який розірвано рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року.
Відповідно до копії попереднього договору від 09 червня 2016 року, укладеного між ТОВ «ФК «Народна позика», ОСОБА_5 та
ОСОБА_2 сторони зобов`язуються у майбутньому укласти і належним чином оформити договори купівлі - продажу нерухомого майна: незавершений будівництвом об`єкт житлової нерухомості - дачний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_5 , земельну ділянку 8, реєстраційний номер 579608380000, земельну ділянку площею 0,0748 га за адресою
АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004 (т.2 а. с. 49-54).
За договором купівлі-продажу квартири від 10 грудня 2009 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 передали, а ОСОБА_2 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 750 731 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу від 10 липня 2000 року ОСОБА_9 передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 20 600 грн.
За договором купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, ТОВ «ФК «Народна позика» передало, а ОСОБА_2 прийняла у власність та зобов`язалась оплатити незавершений будівництвом об`єкт житлової нерухомості - дачний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_5 , земельну ділянку 8, реєстраційний номер 579608380000. Продаж вказаного дачного будинку здійснено за погоджену сторонами суму
1 492 336 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року,
ТОВ «ФК «Народна позика» передало, а ОСОБА_2 прийняла у власність та зобов`язалась оплатити земельну ділянку площею 0,0748 га за адресою АДРЕСА_5 , земельну ділянку 8, кадастровий номер 8000000000:78:373:0004.
Продаж земельної ділянки вчинено за погоджену сторонами суму
1 485 500 грн.
За домовленістю між ОСОБА_1 всі об`єкти нерухомості були зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 (т.2 а.с. 47-48).
З довіреності, виданої 28 липня 2016 року ОСОБА_2 слідує, що остання уповноважила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладати в її інтересах всі дозволені законом правочини щодо розпорядження належним їй нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 ; квартирою АДРЕСА_2 ; незавершеним будівництвом об`єкту житлової нерухомості - дачним будинком, розташованим за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000; земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер 579570280000 (а.с.223, том 1).
ОСОБА_1 працює понад 33 роки військовослужбовцем Міністерства Оборони України.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_10 .
Відповідач ОСОБА_2 тривалий час працює в структурному підрозділі Міністерства Оборони України майстром на будівництві, що сторонами визнається.
З аудіозапису судового засідання вбачається, що ОСОБА_3 визнає факт придбання спірного майна (квартир, будинку та земельної ділянки) за спільні кошти подружжя.
Як убачається з довідки Міністерства оборони України з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію від 07.11.2017 року (а.с.12, том 2),
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_6 , при в/ч, разом з сім`єю у складі дружини ОСОБА_3 , сина ОСОБА_11 , доньки ОСОБА_11 , сина ОСОБА_12 .
Згідно з довідками ВЧ А0515 позивачу за час перебування в довготерміновому відрядженні за кордоном при Посольстві України в Румунії з 03 травня 2006 року по 04 березня 2009 року виплачено компенсаційних виплат на суму 75 351 доларів США та 80 532 доларів США.
За змістом довідок ВЧ А0515 від 12 березня 2016 року та від 07 листопада 2019 року позивачу за час перебування в довготерміновому відрядженні за кордоном при Посольстві України у Російській Федерації з 20 жовтня
2012 року по 17 квітня 2016 року виплачено 156 671 доларів США та
162 377 доларів США.
Відповідно до довідки ВЧ А0515 від 05 листопада 2019 року позивач за період з травня 2006 року по жовтень 2017 року отримав 999 808, 94 грн.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статей 626-628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.
Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.
Відповідно до статті 657 ЦК Україниобов`язковою (істотною) умовою договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна є укладання його в письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини п`ятої даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору у частині сторони договору.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу в частині покупця квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ; незавершеного будівництвом об`єкта житлової нерухомості - дачного будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000; земельної ділянку, розташованої за тією ж адресою, переведення прав та обов`язків покупця за вказаними правочинами, не можуть бути задоволені, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15 (провадження № 61-14680сво20).
Оскільки позовні вимоги про визнання спірного майна спільною сумісною власністю є похідними від вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсним в частині покупця, то у задоволенні зазначених вимог також слід відмовити.
Посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 265/3310/17, щодо можливості визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині покупця є помилковими, оскільки від цих висновків відступив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15 (провадження № 61-14680сво20).
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
З огляду на необхідність врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15 після подання касаційної скарги ОСОБА_2 20 грудня 2021 року, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі доводів касаційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої та четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржуване судове рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу в частині покупця квартир, незавершеного будівництвом об`єкта житлової нерухомості - дачного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000; земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою, переведення прав та обов`язків покупця за вказаними правочинами та визнання зазначеного майна об`єктами спільної сумісної власності підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Осінчук Володимир Борисович, задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу в частині покупця квартири
АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ; незавершеного будівництвом об`єкта житлової нерухомості - дачного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000; земельної ділянку, розташованої за тією ж адресою, переведення прав та обов`язків покупця за вказаними правочинами та визнання зазначеного майна об`єктами спільної сумісної власності скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта