Постанова
Іменем України
06 березня 2020 року
м. Київ
справа № 756/15909/15-ц
провадження № 61-41163св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
стягувач - акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
представник боржника - адвокат Марченко Олеся Павлівна,
особа, дії якої оскаржуються - Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ОСОБА_1 , на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М. від 06 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке змінило найменування на акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль»), звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві) Ченківського О. О.
Скарга мотивована тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року у справі № 2-3210/2010 стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 274 217,59 грн. 15 червня 2011 року видано виконавчий лист на виконання зазначеного рішення. За заявою банку старшим державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківським О. О. 17 жовтня 2011 року відкрито виконавче провадження № 29257260 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3210/2010. Згідно постанови від 17 жовтня 2011 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. 04 січня 2012 року винесено постанову про розшук майна боржника, згідно якої оголошено в розшук транспортні засоби ОСОБА_2 27 вересня 2012 року представником банку помилково подано заяву до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3210/2010. 26 жовтня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківським О. О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 29257260 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3210/2010, виданого 15 червня 2011 року Оболонським районним судом м. Києва, а також припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_2 та знято з розшуку належні їй транспортні засоби. Вказана постанова про закінчення виконавчого провадження № 29257260 від 26 жовтня 2012 року надійшла до АТ «Райффайзен Банк аваль» лише 04 грудня 2015 року.
Посилаючись на те, що боржником ОСОБА_2 не виконано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року та кредитна заборгованість не погашена в повному обсязі, просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 29257260 від 26 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2 , накласти арешт на майно боржника ОСОБА_2 та оголосити заборону його відчуження, оголосити розшук належних боржнику транспортних засобів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківського О. О. про закінчення виконавчого провадження № 29257260 від 26 жовтня 2012 року. У решті вимог скарги відмовлено.
Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року у справі № 2-3210/2010 фактично не виконано боржником, державним виконавцем не виконані обов`язки та не вжиті всі можливі заходи, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання виконавчого листа, тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 29257260 від 26 жовтня 2012 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2018 року апеляційну скаргу адвоката Марченко О. П., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задоволено частково. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року скасовано. Скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на постанову державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві про закінчення виконавчого провадження залишено без розгляду.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскаржувана постанова головного державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківського О. О. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 15 червня 2011 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу 1 274 217,59 грн, прийнята 26 жовтня 2012 року, а до суду про визнання її незаконною та скасування банк звернувся лише 09 грудня 2015 року, тобто поза межами строку, передбаченого статтею 385 ЦПК України 2004 року. Клопотання про поновлення строку для подання скарги банк не подавав.
Узагальнені доводи касаційної скарги
АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження на адресу банку не надсилалася; про існування вказаної постанови банк дізнався лише 04 грудня 2015 року під час надання йому можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 29257260. Подання стягувачем заяви про закінчення виконавчого провадження не є беззаперечним фактом обізнаності останнього щодо наявності постанови про закінчення виконавчого провадження. Крім того, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року відновлено виконавче провадження за виконавчим документом, строк пред'явлення якого сплинув, тим самим визнавши поважними причини порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, якому зазначив, що стягувач не довів поважність причин пропуску строку на звернення до суду зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» зверталося 22 листопада 2012 року до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, до якої була надана постанова головного державного виконавця від 26 жовтня 2012 року, що свідчить про обізнаність банку про прийняту державним виконавцем постанову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2018 року поновлено АТ «Райффайзен Банк Аваль» строк на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2018 року;відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 756/15909/15-ц з Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02 березня 2020 року до участі у справі залученого правонаступника АТ «Райффайзен Банк Аваль» - ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 17 жовтня 2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківським О. О. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва № 2-3210 від 15 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» суми боргу 1 274 217,59 грн.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківського О. О. від 17 жовтня 2011 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , у межах суми звернення 1 274 217,59 грн, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_2
04 січня 2012 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківського О. О. оголошено розшук майна, що належить боржнику ОСОБА_2
26 жовтня 2012 року постановою головного державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківського О. О. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3210, виданого 15 червня 2011 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумі 1 274 217,59 грн, закінчено у зв`язку з тим, що рішення боржником виконано фактично в повному обсязі.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ОСОБА_1 , здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 385 ЦПК України 2004 року (чинного на час подання скарги) скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Вказаний строк є процесуальними, він може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
Згідно зі статтею 72 ЦПК України 2004 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Відповідно до частини першої статті 73 ЦПК України 2004 року суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові.
Установивши, що оскаржувана постанова головного державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ченківського О. О. про закінчення виконавчого провадження прийнята 26 жовтня 2012 року, а до суду зі скаргою про визнання її незаконною та скасування АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося 09 грудня 2015 року, тобто поза межами строку, передбаченого статтею 385 ЦПК України 2004 року, клопотання про поновлення пропущеного строку не заявлено, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення скарги без розгляду.
Заявник повинен був цікавитися виконавчим провадженням, у якому він є стягувачем. Крім того установлено, що у листопаді 2012 року стягувач звертався до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, до якої була долучена постанова головного державного виконавця від 26 жовтня 2012 року, про що свідчить проінформованість стягувача про її існування.
Апеляційний суд обгрунтовано спростував доводи заявника щодо його обізнаності про наявність оскаржуваної постанови від 26 жовтня 2012 року лише у грудні 2015 року, врахував приписи статті 385 ЦПК України 2004 року, та дійшов правильного висновку про те, що банк пропустив десятиденний строк протягом якого може бути подано скаргу до суду, та не заявив клопотання про його поновлення, що дало суду апеляційної інстанції правові підстави для залишення даної скарги без розгляду.
Залишення скарги без розгляду не перешкоджає стягувачу повторно звернутися до суду з відповідною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин його пропуску.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун