Постанова
Іменем України
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 756/8373/21
провадження № 61-12705св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Хопти С, Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вихрицьким Романом Павловичем, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року у складі судді Яценко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей.
Позовна заява мотивована тим, що 18 серпня 2012 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 735.
Від шлюбу вони мають 2-х малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя у них не склалося, оскільки вони мають різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Головною причиною припинення шлюбних відносин стала несумісність характерів та поглядів на життя.
Позивач вказувала, що згоди щодо утримання дітей між сторонами не досягнуто, відповідач самоусунувся від обов`язку їх утримувати, разом із тим має у власності рухоме та нерухоме майно, є самозайнятою особою з високим рівнем доходу близько 62 000 грн на місяць.
Посилалася, що діти проживають разом із нею у квартирі площею 120,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 з ремонтом, обладнаною необхідною побутовою технікою, із наявним гарячим та холодним водопостачанням, двома санвузлами, окремими кімнатами, дитячим спортивним куточком. При цьому для дітей подальше підтримання таких умов проживання є необхідним, а позбавлення їх звичних умов проживання, разом з наявним психологічним навантаженням у зв`язку із розлученням батьків, може негативно вплинути на дітей.
Її матеріальний стан дозволяє забезпечувати як фізичний так і культурний розвиток дітей.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 , просила суд:
- розірвати шлюб, зареєстрований 18 лютого 2012 року між нею та ОСОБА_2 . Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 735;
- стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 30 000 грн з 01 червня 2021 року і до 30 листопада 2021 року включно; у розмірі 35 000 грн з 01 грудня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, щомісячно;
- визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею - ОСОБА_1 ,
- вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Шлюб, зареєстрований 18 серпня 2012 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 735 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 26 травня 2021 року та до досягнення кожною дитиною повноліття.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи судове рішення районний суд виходив з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дітей, урахував принцип співмірності, достатніх потреб дітей, дійсної участі батьків у їх утриманні, взяв до уваги матеріальний стан сторін, участь відповідача в матеріальному утриманні дітей, та вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з 26 травня 2021 року і до досягнення кожною дитиною повноліття. На думку суду, саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дітей їх мати є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дітей, їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Районний суд відмовив у задоволенні вимоги про визначення місця проживання дітей, оскільки відповідач не заперечує щодо проживання дітей з матір`ю. При цьому суд взяв до уваги висновок органу опіки та піклування Оболонської районної державної адміністрації в м. Києві від 23 листопада 2021 року, у якому зазначено, що визначення місця проживання дітей є недоцільним у зв`язку з відсутністю спору між батьками.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Вихрицького Р. П. про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу до 5 000 грн, районний суд зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року задоволено.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року змінено в частині визначення розміру аліментів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 26 травня 2021 року та до досягнення кожною дитиною повноліття.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про визначення місця проживання дітей скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей задоволено.
Визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .
Змінено розподіл судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 040 грн та судовий збір у розмірі 3 178 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 956 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, визначаючи розмір аліментів на утримання дітей, районний суд не обґрунтував, з чого він виходив, вважаючи, що саме такий розмір аліментів на кожну дитину є необхідним для гармонійного розвитку дитини.
При цьому відповідач надав суду докази отриманих ним доходів за 2021 рік у розмірі 20 066 грн. Інших доказів про отриманий ним дохід та наявність у відповідача у власності будь-якого рухомого чи нерухомого майна матеріали справи не містять. Разом із тим не підтвердженими є доводи позивача про те, що відповідач є працівником компанії «Right@Above Intership».
Суд апеляційної інстанції вважав, що наявність у сторін доходів у 2015-2016 роках, які надали можливість сім`ї набути у власність нерухоме майно, не свідчить, що на час розгляду справи у 2022 році відповідач має доходи, які він приховує, і з урахуванням яких має можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини апеляційний суд врахував прожитковий мінімум для дітей відповідного віку та вважав, що для гармонійного розвитку дітей достатнім буде розмір аліментів по 5 000 грн на кожну дитину.
Суд апеляційної інстанції вважав неправильними висновки районного суду в частині відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дітей у зв`язку з відсутністю спору щодо цього. Наявність заперечень зі сторони відповідача проти позову свідчить про наявність протиріч, відсутності згоди, конфлікту, спору між сторонами. При цьому апеляційний суд врахував відмову відповідача у наданні згоди на виїзд дітей за кордон.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції не погодився з висновками районного суду про їх зменшення та зазначив, що ОСОБА_1 надано належні докази, які підтверджують понесення цих витрат. При цьому відповідач не обґрунтував нерозумність цих витрат з урахуванням витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги та її обсягу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 рокускасувати в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення аліментів та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 35 000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 26 травня 2021 року та до досягнення кожною дитиною повноліття.
За змістом касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду лише в частині її позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дітей. Отже, в іншій частині Верховний Суд судові рішення не переглядає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що при визначенні розміру аліментів на утримання дітей суди попередніх інстанцій не врахували відсутність на утриманні відповідача інших дітей чи утриманців. Відповідач не надав доказів про незадовільний стан його здоров`я, що перешкоджає йому виконувати певну роботу за фахом чи іншу будь-яку роботу, зокрема підприємницьку діяльність, з якої він отримує доходи та може сплачувати аліменти.
Звертає увагу суду на те, що офіційний розмір доходів відповідача не співпадає з розміром його витрат, а він працює в ІТ компанії «Right&Above Intership», що підтверджується даними з офіційної сторінки компанії.
З огляду на зазначене ОСОБА_1 вважає, що відповідач отримує регулярну неофіційну заробітну плату і приховує від неї рівень свого реального доходу з метою ухилення від сплати аліментів, їх зменшення шляхом зниження його дохідної бази.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 461/4936/16 (провадження № 61-23160св18), від 31 березня 2021 року у справі № 635/9574/18 та від 30 липня 2021 року у справі № 367/3084/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи є необґрунтованими.
Посилається на те, що ним добровільно сплачувалися аліменти на утримання дітей у розмірі 5 000 грн щомісячно, що підтверджується копіями квитанцій, наявних у матеріалах справи.
При цьому позивачем не надано доказів наявності у нього неофіційного заробітку, що виключає можливість збільшення розміру аліментів на утримання дітей.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 серпня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 18 серпня 2012 року (том 1, а. с. 11).
Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10 березня 2018 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19 січня 2016 року (том 1, а. с. 35, 36).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Положеннями частини третьої статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що кошти у розмірі 35 000 грн на кожну дитину є необхідним розміром аліментів на їх утриманням. При цьому доказів того, що матеріальний стан ОСОБА_2 дозволяє сплачувати заявлений розмір аліментів, матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При таких обставинах, встановивши, що діти проживають разом із матір`ю, суд апеляційної інстанції, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи на підставі наданих сторонами доказів, доводів і заперечень, дослідивши усі надані сторонами докази, надавши їм належну правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 26 травня 2021 року та до досягнення кожною дитиною повноліття. При цьому судом апеляційної інстанції взято до уваги наявні у матеріалах справи докази щодо розміру доходів відповідача (том 1, а. с. 196-205), відсутність доказів наявності у нього будь-якого рухомого чи нерухомого майна.
Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що офіційний розмір доходів відповідача не співпадає з розміром його витрат, а він працює в ІТ компанії «Right&Above Intership», отримує регулярну неофіційну заробітну плату, приховує від неї рівень свого реального доходу з метою ухилення від сплати аліментів. Зазначені посилання не підтверджено належними доказами у справі. Вказівка у касаційній скарзі на розміщення на сайті ІТ компінії «Right&Above Intership» інформації про відповідача, як працівника зазначеної компанії, не підтверджує наявність трудових обов`язків між відповідачем та зазначеною компанією.
З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати, що судом апеляційної інстанції надано неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та доводам сторін, і як результат ухвалено судове рішення, яке не відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України.
Посилання касаційної скарги на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 461/4936/16 (провадження № 61-23160св18), від 31 березня 2021 року у справі № 635/9574/18 (провадження № 61-22678св19) та від 30 липня 2021 року у справі № 367/3084/18 (провадження № 61-228св20) колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначених справах встановлені інші фактичні обставини, відмінні від справи, що є предметом касаційного перегляду.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вихрицьким Романом Павловичем, залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник С. Ф. Хопта