19.06.2024

№ 757/20622/19-ц

Постанова

Іменем України

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 757/20622/19-ц

провадження № 61-17633св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Верховний Суд, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верховного Суду, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з відповідачів на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 711 207,00 грн, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Позов мотивований тим, що вироком Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року в частині призначення покарання скасований та постановлений новий вирок, яким його визнано винним за частиною першою статті 189 КК України та призначено покарання за вказаною статтею у виді одного року позбавлення волі. На підставі статей 75 76 КК України його звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. В іншій частині вирок залишений без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 березня 2017 року вказаний вирок був залишений без змін. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року його звільнено від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку. Вважає, що вирок Апеляційного суду м. Києва був ухвалений після спливу річного терміну дії попереднього вироку від 06 березня 2015, тобто вироком суду апеляційної інстанції його як невинну особу притягнуто до кримінальної відповідальності, що є грубим порушенням статей 6 та 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 62 Конституції України, а Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ підтвердив незаконний вирок суду. Вказані дії суду спричинили йому моральні та душевні страждання, принизили його честь та гідність.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року позов залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для відшкодування шкоди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Верховного Суду скасовано.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Верховного Суду про відшкодування шкоди закрито.

В решті рішення залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не має права на відшкодування шкоди на підставі статті 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Позивач визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 189 КК України. Призначення покарання за вчинений злочин віднесено до компетенції суду. Кримінальна справ з реабілітуючих підстав не переглядалася. Разом з цим, закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що не підлягає розгляду в судах позов до суду у зв`язку з ухваленням судом судового рішення.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У вересні 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в частині закриття провадження щодо позовних вимог та ухвалити судове рішення по суті позовних вимог, а саме стягнути з держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності у справі з іноземним елементом у сумі 711207 грн.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд незаконно притягнув особу до кримінальної відповідальності, що є випадком «злочинного, умисного порушення зобов`язань або, можливо, грубої недбалості». Відповідно до частини другої статті 26 ЦПК України підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.

Отже, судове рішення оскаржується лише в частині закриття провадження у справі, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядається.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2019 року Верховний Суд подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

У листопаді 2019 року матеріали цивільної справи № 757/20622/19-ц надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби та Верховного суду про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року передано на розгляд Великої палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби та Верховного суду про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року повернуто на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Ухвала Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України, оскільки вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені. У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 Цивільного кодексу України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Судами встановлено, що06 березня 2015 року вироком Дніпровського суду м. Києва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 189 КК України та призначено йому покарання у виді одного року обмеження волі.

ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, на підставі статей 76 75 КК України, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Вироком постановлено залишити без змін запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили.

10 березня 2016 року вироком Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - задоволено частково. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року в частині призначення покарання скасований та постановлений новий вирок, яким визнано ОСОБА_1 винним за частиною першою статті 189 КК України та призначено йому покарання за вказаної статтею у виді одного року позбавлення волі. На підставі статей 75 76 КК України звільнено від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. В іншій частині вирок залишений без змін.

01 квітня 2016 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 березня 2017 року вирок Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року залишено без змін.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (провадження №14-399цс1) Верховний Суд дійшов висновку, що «позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства. У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року)».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що вимоги вказаного припису розповсюджується як на позови, які не можна розглядати за правилами визначеного судочинства (певної юрисдикції), так і на позови, які суди взагалі не можуть розглядати як предмет позову (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17), тому колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням приписів пункту третього частини шостої статті 403 ЦПК України підстави для передачі справи на розгляд Великої палати Верховного Суду відсутні.

Отже, суд апеляційної інстанції в оскарженій частині дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду та закриття провадження у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення суду апеляційної інстанції в оскарженій частині постановлене без додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення в оскарженій частині - без змін.

Керуючись статтями 400 401 406 409 410 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Верховного Суду про відшкодування шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В.І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук