10.08.2025

№ 757/31758/15-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року

м. Київ

справа № 757/31758/15-ц

провадження № 61-21св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року у складі судді Матійчук Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у складі колегії суддів Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О.,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк», банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 25 березня 2008 року АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 24/08/840, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1 000 000,00 дол. США на строк з 25 березня 2008 року по 25 березня 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 15 % річних.

Підпунктом 3.1.11 кредитного договору передбачено, що банк зобов`язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом нараховувати проценти, виходячи із процентної ставки, зазначеної у пункті 1.1 збільшеної на 1 %, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до підпункту 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов`язався повернення суми окремих траншів здійснювати на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Оболонському відділенні № 52 АБ «Укргазбанк» щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, в розмірі відповідно до графіку повернення заборгованості. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої підпунктом 3.1.11 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 25 березня 2008 року банк та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки без оформлення заставної. Згідно із пунктом 2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , жилою площею 157,1 кв. м, загальною площею 242,90 кв. м.

Пунктом 2.1.3 договору іпотеки передбачено, що предмет іпотеки оцінено сторонами у 9 192 000,00 грн. Відповідно до підпункту 3.3.4 та пункту 3.4 договору іпотеки іпотекодавець зобов`язаний на період дії цього договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання підпунктів 3.3.1 - 3.3.13 цього договору іпотекодавці сплачують на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5 % від застрахованої вартості предмета застави. Ані позичальник, а ні іпотекодавець не надали банку підтвердження страхування заставного майна на поточний період, яка була б дійсна на момент подачі позову. Отже, внаслідок порушення обов`язку позичальника щодо страхування предмета іпотеки у банку виникло право відповідно до пункту 4.2 договору іпотеки стягнути з іпотекодавця штраф у розмірі 459 600,00 грн. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором банк і ОСОБА_2 уклали договір поруки від 25 березня 2008 року.

Листами від 17 квітня 2015 року № 501/1161 банк за місцем реєстрації ОСОБА_1 і ОСОБА_2 направив претензії про повернення заборгованості за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840, повідомив про необхідність сплати заборгованості протягом 15 днів від дати отримання.

Позивач (з урахуванням збільшених позовних вимог) просив суд:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840 в розмірі 1 099 460,44 дол. США та 9 881 619,27 грн, з яких: 510 560,00 дол. США - строкова заборгованість за тілом кредиту; 195 775,06 дол. США - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 9 4459,14 дол. США - строкова заборгованість за процентами; 383 666,44 дол. США - прострочена заборгованість за процентами; 3 487 102,29 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6 394 516,98 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- стягнути з ОСОБА_3 штраф згідно із пунктом 4.2 договору іпотеки (без оформлення заставної) від 25 березня 2008 року в розмірі 459 600,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Печерський районний суд м. Києва рішенням від 11 квітня 2023 року позов АБ «Укргазбанк» задовольнив.

Стягнув на користь АБ «Укргазбанк» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840 в розмірі 1 099 460,44 дол. США та 9 881 619,27 грн, з яких: 510 560,00 дол. США - строкова заборгованість за тілом кредиту; 195 775,06 дол. США - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 9 4459,14 дол. США - строкова заборгованість за процентами; 383 666,44 дол. США - прострочена заборгованість за процентами; 3 487 102,29 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6 394 516,98 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Стягнув на користь АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_3 штраф згідно із пунктом 4.2 договору іпотеки (без оформлення заставної) від 25 березня 2008 року в розмірі 459 600,00 грн.

Стягнув на користь АБ «Укргазбанк» солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 280 322,06 грн.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконав зобов`язання за кредитним договором, а відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не надали доказів страхування заставного майна, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АБ «Укргазбанк».

Київський апеляційний суд постановою від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Скасував рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року в частині вирішення позовних вимог АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840 з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також в частині вирішення питання про розподіл судових витрат та ухвалив в цій частині нове судове рішення.

Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840 в сумі 687 881,22 дол. США та 77 834,87 грн, яка складається із: 668 032,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 19 849,22 дол. США - заборгованість за процентами, 34 818,21 грн - пеня за прострочення повернення кредиту, 43 016,66 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840 в сумі 81 925,90 дол. США та 336 051,15 грн, яка складається із: 38 303,06 дол. США - заборгованість за кредитом, 43 622,84 дол. США - заборгованість за процентами, 137 158,43 грн - пеня за прострочення повернення кредиту, 198 892,72 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» 153 414,94 грн судового збору.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» 119 789,75 грн судового збору.

Стягнув з ОСОБА_3 на користь АБ «Укргазбанк» 7 005,24 грн судового збору.

В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості за процентами та неустойки, нарахованої після реалізації ним права на дострокове повернення кредиту.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що відповідач ОСОБА_2 заявив про застосування позовної давності.

Встановлено, що вимоги АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами заявлені в межах загальної позовної давності.

Так само вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту обраховані за період з 11 березня 2013 року по 03 квітня 2015 року, тобто в межах трирічної позовної давності.

Разом з тим, пеня за прострочення сплати процентів обрахована за період з 11 квітня 2012 року по 03 квітня 2015 року, тобто з порушенням трирічного строку.

Суд першої інстанції неправильно вирішив вимоги АБ «Укргазбанк» до поручителя ОСОБА_2 АБ «Укргазбанк» мав право на стягнення з поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, обрахованої за шість місяців до звернення до суду, тобто, з 26 лютого 2015 року, і тієї, яка стягується достроково.

Різниця, між сумами, які мав право стягнути АБ «Укргазбанк» за кредитним договором в цілому з позичальника та сумами, на яку поширюється солідарна відповідальність боржника, підлягає стягненню одноособово з позичальника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 24 січня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі, витребував її із Печерського районного суду м. Києва та зупинив виконання постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року до закінчення касаційного провадження.

08 лютого 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 733/608/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 753/9298/15-ц та інших.

У касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів факту та розміру видачі кредитних коштів.

Суд апеляційної інстанції належно не повідомив про час та місце судового розгляду ОСОБА_1 .

Доводи інших учасників справи

У лютому 2024 року АБ «Укргазбанк» надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що 25 березня 2008 року АБ «Укргазбанк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір № 24/08/840, відповідно до пункту 1.1 якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1 000 000,00 дол. США строком з 25 березня 2008 року по 25 березня 2028 року із сплатою 15 % річних за користування кредитом.

Підпунктом 3.1.1 кредитного договору визначено, що банк зобов`язується відкрити позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 , надання кредитних коштів здійснювати з позичкового рахунку шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в Оболонському відділенні № 52 АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Згідно із випискою по рахунку з 25 березня 2008 року по 16 квітня 2015 року № 2203860158930.840 та заяви на видачу готівки від 25 березня 2008 року, банк видав (перерахував) грошові кошти в сумі 1 000 000,00 дол. США на рахунок № НОМЕР_1 . Відтак, банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, які визначені пунктами 1.1, 3.1.1 цього договору.

Підпунктом 3.3.3 кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язується повернення суми окремих траншів здійснювати на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий у Оболонському відділенні № 52 АБ «Укргазбанк», МФО 320478, щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, в розмірі відповідно до графіку повернення заборгованості; у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої пунктом 3.1.11 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах позовної давності.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840 банк і ОСОБА_2 (поручитель) уклали договір поруки від 25 березня 2008 року.

Пунктом 1.1 договору поруки передбачено, що поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840, згідно з яким позичальник зобов`язаний не пізніше 25 березня 2028 року повернути кредит у розмірі 1 000 000,00 дол. США, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15 % річних у строки, передбачені кредитним договором, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договором, з врахуванням змін та доповнень до кредитного договору, якщо такі будуть прийняті.

Пунктами 1.2 та 1.3 договору поруки передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань за кредитним договором. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об`ємі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань - в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором банк та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки без оформлення заставної від 25 березня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О. С., зареєстрований в реєстрі за № 779. Предметом іпотеки є нерухоме майно - чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , жилою площею 157,1 кв. м, загальною площею 242,90 кв. м та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 12 листопада 2001 року.

Пунктом 2.1.3 договору іпотеки передбачено, що предмет іпотеки оцінено сторонами у 9 192 000,00 грн. Відповідно до пунктів 3.3.4, 3.4 договору іпотеки іпотекодавець зобов`язаний на період дії цього договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. Не пізніше ніж за 3 робочі дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 робочий день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати іпотекодержателю докази таких сплат.

Пунктом 4.2 договору іпотеки передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання пунктів 3.3.1-3.3.13 цього договору іпотекодавці сплачують на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5 % від застрахованої вартості предмета застави.

Листами від 17 квітня 2015 року № 501/1161 АБ «Укргазбанк» за місцем реєстрації ОСОБА_1 і ОСОБА_2 направив претензії про повернення заборгованості за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права

і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення в оскаржуваній частині - без змін.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статей 610 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами).

Отже, у випадку настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором, у тому числі і випадку, передбаченому частиною другою статті 1050 ЦК України, позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.

З виписки по рахунку № НОМЕР_1 з 25 березня 2008 року по 16 квітня 2015 року та заяви на видачу готівки від 25 березня 2008 року відомо, що АБ «Укргазбанк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 1 000 000,00 дол. США на рахунок № НОМЕР_1 .

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором щодо сплати процентів та суми кредиту належним чином не виконував, погашення кредиту та процентів здійснювалось з порушенням встановлених кредитним договором строків.

Відповідачі не надали належних та допустимих доказів виконання зобов`язань за кредитним договором, тому позовні вимоги АБ «Укргазбанк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 24/08/840 є законними та обґрунтованими.

Доводи ОСОБА_2 про відсутність доказів надання банком кредиту у визначений договором спосіб є безпідставними з огляду на наступне.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази фактичного надання кредиту позичальнику. Зокрема, цей факт підтверджується випискою з банківського рахунку № НОМЕР_1 за період з 25 березня 2008 року по 16 квітня 2015 року, яка відображає операції, пов`язані з видачею кредитних коштів. Крім того, у справі наявна заява на видачу готівки від 25 березня 2008 року, яка є документальним підтвердженням того, що ОСОБА_1 отримав кошти, передбачені умовами кредитного договору.

Важливо також зазначити, що у період дії договору ОСОБА_1 не звертався до АБ «Укргазбанк» із будь-якими заявами або претензіями щодо ненадання йому кредиту чи порушення банком умов договору в частині фінансування. Відсутність таких звернень свідчить про те, що позичальник прийняв надані йому кошти та не ставив під сумнів факт виконання банком своїх зобов`язань за договором.

Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції належно не повідомив про час та місце судового розгляду ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не заявляв про порушення свого права на участь у судовому засіданні, не подавав апеляційної скарги та не оскаржував постанову суду апеляційної інстанції в частині, що його стосується. Таким чином, відсутні ознаки порушення його процесуальних прав, які могли б вплинути на законність або обґрунтованість прийнятого судом рішення.

Представник ОСОБА_2 брав участь в судовому засіданні 21 листопада 2023 року, що підтверджується протоколом судового засідання (т. 4 а. с. 107). Отже, право особи на участь в апеляційному розгляді справи не порушено, апеляційний суд ухвалив постанову за участі представника відповідача ОСОБА_2 .

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 733/608/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 753/9298/15-ц та інших є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують зроблені у справі висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій апеляційним судом частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400 409 410 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року у нескасованій апеляційним судом частині та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров