Постанова
Іменем України
27 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 757/45482/17-ц
провадження № 61-16275св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Печерського районного суду м. Києва, у складі судді Матійчук Г. О., від 31 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Кулікової С. В., від 24 липня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що вона працювала на посаді провідного інженера-технолога відділу автоматизованих систем управління ресурсами та документообігом (далі - АСУРД) виробничого підрозділу «Одеське відділення» філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - ВП «Одеське відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця»).
Наказом № 1 від 04 травня 2017 року її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконане завдання щодо підготовки пропозицій із оновлення інформації на інтернет-сторінках внутрішнього сайту регіональної філії «Одеська залізниця».
Вважала, що дисциплінарне стягнення покладено на неї неправомірно,
не відповідає вимогам статті 139, частини першої статті 147, статті 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та відповідачем при накладенні стягнення порушено вимоги статті 31 КЗпП України.
Виконання додаткової роботи оформлено відповідачем окремим наказом від 25 квітня 2017 року № 1, однак позивач займала посаду провідного інженера-технолога відділу АСУРД, а додаткова робота з питань оформлення листів не стосується роботи даного відділу, не підлягає оплаті, тобто доручалася їй понад вимоги посадової інструкції.
Також зазначає, що між сторонами виникли питання різного трактування понять консультація, пропозиція, інструктивний лист, які відображено у положенні про виробничий підрозділ, посадовій інструкції позивача та наказі щодо виконання додаткової роботи. При виконанні посадових обов`язків у квітні 2017 року вона керувалася виключно посадовою інструкцією, положеннями про відділ АСУРД, виробничий підрозділ та філію «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця».
Посилаючись на зазначене, просила скасувати наказ від 04 травня
2017 року № 1 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2018 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 25 лютого 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ від 04 травня 2017 року № 1 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат
Ухвалюючи рішення від 31 липня 2018 року, суд встановив, що позивачем не допущені порушення трудової дисципліни, оскільки посадові обов`язки, покладені на позивача трудовим договором та правилами внутрішнього розпорядку, виконувалися позивачем належним чином. Крім того суд першої інстанції виходив із відсутності належних доказів на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який її оскаржуваним наказом притягнуто до відповідальності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року апеляційну скаргу філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2018 року - без змін.
Колегія суддів, врахувавши, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень та письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене із правильним застосуванням норм матеріального і без порушення норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ «Українська залізниця», в особі філії «ГІОЦ»
АТ «Укрзалізниця», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ «Українська залізниця» в особі філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/45482/17-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У жовтні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій.
Відповідач вважав, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на недосліджених та/або поверхово досліджених обставинах справи, оскільки при задоволенні позовних вимог, до уваги був прийнятий звіт від 26 квітня 2017 року разом із довідкою на 45 аркушах, як доказ належного виконання позивачем наказу № 1 від 25 квітня 2017 року, однак вказані документи
не мають жодного відношення до поставленого перед позивачем завдання.
Судами попередніх інстанції не була надана правова оцінка рапорту начальника відділу АСУРД ВП «Одеське відділення» філії «ГІОЦ»
АТ «Укрзалізниця» від 28 квітня 2017 року.
Судами не застосовано положення статей 21 29 139 КЗпП України, підпункти 2.2, 2.11 пункту 2 посадової Інструкції № 711 від 17 лютого
2017 року провідного інженера технолога відділу впровадження та експлуатації АСУРД виробничого підрозділу «Одеське відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця».
Стверджує, що позивач не підготувала на виконання письмового наказу № 1 від 25 квітня 2017 року пропозиції про оновлення інформації на інтернет-сторінках у зв`язку із їх неактуальністю в адреси 16 структурних підрозділів, кожна з яких (пропозиція/лист) повинна була бути підписана саме керівником виробничого підрозділу «Одеське відділення» філії «ГІОЦ»
АТ «Укрзалізниця», що передбачено та входить до обов`язків ОСОБА_1 відповідно до положень посадової інструкції, з якою позивач була ознайомлена, в той час, коли посада провідного інженера-технолога відділу впровадження та експлуатації АСУРД передбачена штатним розкладом та утворена з метою надання пропозицій структурним підрозділам щодо оновлення інформації на інтернет-сторінках у зв`язку із закінченням її термінів, на підставі якої перші посадові особи регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» приймають рішення та вирішують нагальні потреби.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому позивач просила касаційну скаргу
АТ «Укрзалізниця», в особі філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, як такі що є законними та обґрунтованими. Крім того просила постановити окремі ухвали про порушення відповідачем законодавства України у зв`язку із наявністю в діях відповідача складу злочину, наклепу та введення суду в оману.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 2.2. посадової інструкції № 711 провідного інженера-технолога відділу АСУРД ОСОБА_1 від 17 лютого 2017 року до завдань та обов`язків останньої віднесено надання допомоги та консультації відповідальних за довідки користувачів структурних підрозділів у процесі самостійного викладення та оновлення довідок на технологічні сторінки на робочих місцях у структурних підрозділах, надання структурним підрозділам пропозиції щодо оновлення інформації на інтернет-сторінках у зв`язку із закінченням її термінів.
Наказом № 1 від 25 квітня 2017 року начальника відділення Шварца О. П . ОСОБА_1 доручено підготувати пропозицію за підписом начальника відділення структурним підрозділам пропозиції щодо оновлення інформації на інтернет-сторінках внутрішнього сайту регіональної філії «Одеська залізниця». Пропозиції надати у вигляді листів кожному структурному підрозділу окремо та надати звіт про виконану роботу.
Суди попередніх інстанцій вважали встановленим, що вказане завдання було виконано позивачем в повному обсязі про що свідчить звіт щодо роботи в квітні 2017 року з питань актуалізації інформації на технологічних сторінках галузевих служб регіональної філії «Одеська залізниця».
Окрім надання звіту, позивачем було оформлено дві довідки щодо відповідальних осіб від 26 квітня 2017 року та дат останнього оновлення інформації від 10 квітня 2017 року і надано деталізоване пояснення
від 27 квітня 2017 року щодо виконання завдання.
Наказом начальника відділення Шварца О . П. від 04 травня 2017 року № 1 за неналежне виконання посадових обов`язків у частині ведення роботи з технологічного супроводу внутрішнього сайту Одеської залізниці, а саму у зв`язку із невиконанням завдання щодо підготовки за підписом начальника відділення структурним підрозділам пропозиції щодо оновлення інформації на інтернет-сторінках внутрішнього сайту регіональної філії «Одеська залізниця» ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани.
Регіональна філія «Одеська залізниця» не підпорядкована та не підзвітна філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця».
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Згідно з вимогами статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно з частиною першою статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (частина друга статті149 КЗпП України).
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (частини третя-четверта статті 149 КЗпП).
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у чинній редакції. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Встановивши, що позивачем не допущено порушення трудової дисципліни, зокрема пункту 2.2. посадової інструкції, посадові обов`язки покладені на позивача трудовим договором та правилами внутрішнього розпорядку виконувались належним чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, за відсутності достатніх даних про винні дії позивача щодо неналежного виконання посадових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, дійшов обґрунтованого висновку про те, що наказ № 1 від 04 травня
2017 року про оголошення ОСОБА_1 догани за неналежне виконання посадових обов`язків винесений відокремленим підрозділом «Одеське відділення» «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця»з порушенням вищенаведених норм трудового законодавства та підлягає скасуванню.
Доводи касаційної скарги загалом аналогічні викладеним в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на докази, що були предметом дослідження й оцінки судами, та, переважно, спрямовані на переоцінку доказів у справі.
В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Таким чином доводи касаційної скарги не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та висновків, які обґрунтовано викладені у оскаржених судових рішеннях.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Підстав для постановлення окремої ухвали, як про це просила у відзиві ОСОБА_1 , колегією суддів не встановлено. Правова оцінка нарахуванню та виплаті відповідачем винагороди з нагоди «Дня залізничника»
у 2016 році, встановлення наявності або відсутності складу злочину чи корупційного правопорушення виходить за межі розгляду даної справи касаційним судом.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта