23.01.2023

№ 757/57616/16-ц

Постанова

Іменем України

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 757/57616/16-ц

провадження № 61-15359св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

учасники справи:

позивач - Державне підприємство «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Державна фінансова інспекція України,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі судді Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У листопаді 2016 року Державне підприємство «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» (далі - ДП «НКММК «Мистецький арсенал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Державна фінансова інспекція України, про відшкодування шкоди, в якому просило стягнути з відповідачів на свою користь 182 563,66 грн на відшкодування майнової шкоди (збитків).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року позовну заяву ДП «НКММК «Мистецький арсенал» залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з урахуванням відсутності доказів поважності причин неприбуття ДП «НКММК «Мистецький арсенал» в судові засідання 25 лютого та 12 липня 2019 року, виходив з того, що позивач повторно не з`явився в засідання, про дату, час та місце яких був повідомлений належним чином.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням місцевого суду, ДП «НКММК «Мистецький арсенал» 05 листопада 2020 року подало апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДП «НКММК «Мистецький арсенал» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року на підставі частини другої статті 358 ЦПК України у зв`язку з поданням апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що будучи обізнаним про розгляд справи місцевим судом, ДП «НКММК «Мистецький арсенал» подало апеляційну скаргу більш ніж через один рік з дня складення повного тексту рішення та не надало доказів на підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У вересні 2021 року ДП «НКММК «Мистецький арсенал» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник вказав, зокрема, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження має вирішуватися судом у складі колегії з трьох судів, а не суддею-доповідачем одноособово, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20).

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_3. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В. від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду міста Києва.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2021 рокусправу № 757/57616/16-ц передано судді-доповідачу Стрільчуку В. А., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О.

14 грудня 2022 року справа № 757/57616/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Матеріалами справи підтверджується, що в листопаді 2016 року ДП «НКММК «Мистецький арсенал» звернулося до суду з цим позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь 182 563,66 грн на відшкодування майнової шкоди (збитків) (том 1, а. с. 2-7).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року справу № 757/57616/16-ц призначено колегії у складі трьох суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Таргоній Д. О., судді: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В. (том 2, а. с. 165).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі судді-доповідача Таргоній Д. О. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДП «НКММК «Мистецький арсенал» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року на підставі частини другої статті 358 ЦПК України у зв`язку з поданням апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (том 2, а. с. 166-169).

За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Воловік проти України» (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відкриття апеляційного провадження є підставою для переходу до іншої стадії судового процесу - апеляційного розгляду, порядок проведення якої регламентований параграфом 3 Глави 1 Розділу V ЦПК України.

ЦПК України у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було чітко вказано у частині п`ятій статті 297 цього кодексу. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, регулює означене питання по-іншому, а саме:

- апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу, застосовуються положення його статті 185 (частини перша та друга статті 357 ЦПК України);

- апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього кодексу (частини третя та четверта статті 357 ЦПК України);

- питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 357 ЦПК України);

- суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Отже, з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

З урахуванням наведеного, слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддіву світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Всупереч вищенаведеним нормам процесуального права суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, хоча поважність наведених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження мав оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії з трьох суддів.

Тому Верховний Суд не оцінює інші доводи касаційної скарги, які стосуються поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення місцевого суду.

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до частин першої, третьої-четвертої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною шостою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400, 401, 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко