Постанова
Іменем України
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 757/7499/17-ц
провадження № 61-194св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»,
суб`єкт оскарження - начальник Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
стягувач - компанія «BERLINI COMMERCIAL LPP»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP», подану представником - адвокатом Борухою Віктором Анатолійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенко Д. Р., Невідомої Т. О. від 30 листопада 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із скаргою в порядку статті 450 ЦПК України на дії начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярушевської І. І. щодо винесення постанови про відмову в задоволенні відводу від 15 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61936904.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Скасовано постанову начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярушевської І. І. про відмову в задоволенні відводу від 15 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61936904. В задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовлено.
Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що мотиви начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярушевської І. І. викладені в постанові від 15 травня 2020 року про відмову в задоволенні відводу не спростовують наведених АТ КБ «ПриватБанк» обставин викладених в заяві про відвід державного виконавця.
Короткий зміст судових рішень апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярушевської І. І. залишено без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначив про те, що ухвала місцевого суду постановлена з дотриманням норм процесуального і матеріального права, підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, немає.
Ухвалою Київсього апеляційного суду від 30 листопада 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року - відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що наведені в апеляційній скарзі компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP» доводи є тотожними доводам апеляційної скарги начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярушевської І. І., яку суд розглянув та перевірив під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярушевської І. І. Тому, враховуючи частину п`яту статті 370 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP».
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У січні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP», подана представником - адвокатом Борухою В. А., на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року, у якій заявник просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У лютому 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP», у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін. Зазначає, що ЦПК України імперативно визначає, що повторний апеляційний перегляд судового рішення можливий виключно в порядку визначеному частиною першою статті 370 ЦПК України, де зазначено, що апеляційна скарга, яка надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи, розглядається апеляційним судом виключно у разі, якщо особа яка її подала не була присутня під час апеляційного розгляду справи. У той час ЦПК України не містить будь-яких інших виключень щодо можливості розгляду апеляційної скарги особи, яка брала участь під час апеляційного перегляду рішення суду, надавала свої міркування під час апеляційного розгляду та подала апеляційну скаргу після закінчення апеляційного розгляду. Представник стягувача компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP» адвокат Борух В. А. був присутній в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи, надавав пояснення суду, виступав в дебатах.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 757/7499/17 з Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
У низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Зокрема, у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, серед іншого, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції вже була предметом перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярушевської І. І. і наведені в апеляційній скарзі компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP» доводи вже були розглянуті судом апеляційної інстанції при такому перегляді, а тому є всі підстави для застосування положення частини п`ятої статті 370 ЦПК України.
Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, врегульовано статтею 370 ЦПК України.
Так, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави (частина перша статті 370 ЦПК України). За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції (частина третя статті 370 ЦПК України). Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина четверта статті 370 ЦПК України). Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (частина п`ята статті 370 ЦПК України).
Аналізуючи зазначені норми, можна дійти висновку, що для повторного перегляду справи в апеляційному порядку після закінчення апеляційного розгляду справи за скаргою іншої особи необхідно встановити чи була присутня особа, яка подала скаргу, під час апеляційного розгляду справи, а також чи розглядалися під час апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою іншої особи доводи, на які посилається заявник, який подає апеляційну скаргу.
Розгляд апеляційної скарги в порядку статті 370 ЦПК України передбачає перевірку законності судового рішення за наслідками розгляду попередньої апеляційної скарги.
Компанія «BERLINI COMMERCIAL LPP» в касаційній скарзі посилається на те, що ними було подано апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду 03 серпня 2020 року через скриньку Печерського районного суду м. Києва, яка надійшла до Київського апеляційного суду ще 16 вересня 2020 року, тобто до розгляду іншої апеляційної скарги на одну й ту ж оскаржувану ухвалу місцевого суду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження у листопаді 2020 року за апеляційною скаргою компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP», суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що у матеріалах справи міститься лист судді Київського апеляційного суду Коцюрби О. П., відповідно до якого суддя повідомляє Голову Печерського районного суду м. Києва Козлова Р. Ю., що в матеріалах апеляційного провадження № 824/12816/2020 містяться документи, які не відносяться до цього провадження, в тому числі й апеляційна скарга компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року у справі № 757/7499/17-ц.
При цьому, апеляційне провадження № 82/12816/2020 року було зареєстровано в Київському апеляційному суді 16 вересня 2020 року.
Отже, підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини п`ятої статті 370 ЦПК України у апеляційного суду не було, оскільки апеляційна скарга компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP» надійшла до Київського апеляційного суду 16 вересня 2020 року, тобто до апеляційного розгляду 06 жовтня 2020 року апеляційної скарги іншого учасника справи.
Проте апеляційний суд вказаного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP» на підставі частини п`ятої статті 370 ЦПК України, чим фактично позбавив права останню на апеляційне оскарження судового рішення.
З огляду на викладене вище в сукупності, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для продовження розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Вимоги заявника про зупинення касаційного провадження у справі 757/7499/17-ц до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду питання про забезпечення позову у цій справі, оскільки судом касаційної інстанції не встановлено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP» про зупинення касаційного провадження у справі відмовити.
Касаційну скаргу компанії «BERLINI COMMERCIAL LPP», подану представником - адвокатом Борухою Віктором Анатолійовичем, задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року скасувати, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун