ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 758/11379/23
провадження № 61-5233св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
заявник - Головне управління державної податкової служби у Запорізькій області,
заінтересовані особи: акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуГоловного управління державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Подільського районного суду
міста Києва від 05 жовтня 2023 року у складі судді Будзан Л. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 рокуу складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
1. У вересні 2023 року Головне управління Державної податкової служби
у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) звернулося до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, вказавши заінтересованими особами: акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ»), ОСОБА_1 .
2. Заява мотивована тим, що ГУ ДПС отримано інформацію від державного реєстратора щодо припинення 30 вересня 2020 року підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 .
3. У зв`язку з наведеним ГУ ДПС видано наказ від 13 червня 2023 року
№ 987-н про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з 13 червня 2023 року, тривалістю 5 робочих днів, за період діяльності з 21 листопада 2019 року до
30 вересня 2020 року.
4. 13 червня 2023 року ГУ ДПС здійснено вихід за податковою адресою платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 :
АДРЕСА_1 , однак останній за вказаною адресою був відсутній.
5. На адресу платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 було направлено запити від 15 червня 2023 року та від 05 січня 2023 року про надання інформації та документального підтвердження, що пов`язані
з предметом перевірки, однак запитувана інформація останнім надана не була.
6. 14 березня 2023 року ГУ ДПС складено акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за податковою адресою.
7. 01 серпня 2023 року ГУ ДПС направило запит до Головного управління Національної поліції (далі - ГУ НП) у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою.
8. Згідно з інформаційними даними АІС «Податковий блок», платник
податків - фізична особа ОСОБА_1 для проведення розрахункових операцій використовував банківський рахунок в АТ «ПУМБ». Станом на день подання заяви заінтересованими особами не надано інформацію про рух коштів по рахунках АТ «ПУМБ».
9. Посилаючись на викладене, заявник просив суд зобов`язати АТ «ПУМБ» надати ГУ ДПС інформацію в паперовому або електронному вигляді про обсяг та рух коштів по рахунку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ,
а саме інформацію про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку
№ НОМЕР_1 з дати відкриття рахунку 13 грудня
2019 року до 30 вересня 2020 року, в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
10. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05 жовтня
2023 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 року, заяву ГУ ДПС задоволено частково. Зобов`язано
АТ «ПУМБ» розкрити для ГУ ДПС інформацію, що містить банківську таємницю щодо ОСОБА_1 в частині інформації про рух коштів (список операцій) за період з 13 грудня 2019 року до 30 вересня 2020 року по банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому
в АТ «ПУМБ». В іншій частині вимог заяви відмовлено.
11. Суди попередніх інстанцій, врахувавши те, що неможливість вручення ОСОБА_1 повідомлення з копією наказу та копією акту підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а іншого способу отримати запитувану інформацію у встановлений законом спосіб заявник не має, дійшли висновку щодо наявності підстав для розкриття банківської таємниці в частині руху грошових коштів по банківському рахунку ОСОБА_1 .
12. Відмовляючи в частині розкриття відомостей щодо руху коштів
із рахунку ОСОБА_1 із зазначенням інформації про контрагентів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав, що розкриття банками інформації, яка містить банківську інформацію, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі ГУ ДПСпросить оскаржувані судові рішення
в частині відмови у задоволенні заяви скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення цих вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. 10 квітня 2024 року ГУ ДПС подало касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у травні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених
у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19, від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19,
від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21, від 23 березня 2023 року
у справі № 752/18896/21 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Вказує, що суди дійшли помилкового висновку про те, що розкриття інформації можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.
18. Зазначає, що банк можна зобов`язати розкрити лише інформацію про контрагентів цієї особи (найменування, реквізити тощо), а не розкривати щодо цього контрагента банківську таємницю, оскільки така особа не була залучена до участі у справі.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Обставини справи, встановлені судами
19. ГУ ДПС отримало інформацію від державного реєстратора щодо припинення 30 вересня 2020 року підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 .
20. Згідно з наказом ГУ ДПС від 13 червня 2023 року № 987-н з 13 червня 2023 року повинна розпочатись позапланова виїзна перевірка господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період
з 21 листопада 2019 року до 30 вересня 2020 року, у зв`язку із припиненням підприємницької діяльності.
21. Фахівцями ГУ ДПС 13 червня 2023 року здійснено вихід за податковою адресою платника: АДРЕСА_1 , за результатом якого встановлено, що ОСОБА_1 за податковою адресою відсутній, про що складено акт щодо неможливості проведення перевірки, у зв`язку
з відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою
від 14 червня 2023 року № 562/08-01-24-07/НОМЕР_2. Другий примірник акта направлено платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 в порядку, передбаченому пунктом 2 статті 42 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) за податковою адресою (відправлення № 0600028808264 від 15 червня 2023 року).
22. На адресу платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 направлено запити № 36396/6/08-01-24-06 та № 308/6/08-01-24-07-09 про надання інформації. 01 серпня 2023 року ГУ ДПС направило запит до ГУ НП
у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою. Відповіді на зазначені письмові запити контролюючим органом не отримано.
23. Згідно з інформаційними даними АІС «Податковий блок», платник податків - фізична особа ОСОБА_1 для проведення розрахункових операцій використовував банківський рахунок в АТ «ПУМБ». Станом на день подання заяви заінтересованими особами не надано інформацію про рух коштів по рахунках АТ «ПУМБ».
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
24. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
25. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
26. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
27. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
28. Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
29. Порядок розкриття банківської таємниці встановлений Законом України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року
№ 2121-III (далі - Закон № 2121-III, тут і далі у редакції, чинній на момент звернення із заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю та її вирішення судом першої інстанції).
30. Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2121-III інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
31. За положеннями статті 62 Закону № 2121-III інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи, або за рішенням суду.
32. З аналізу зазначеної норми вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
33. Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.
34. Отже, виходячи зі змісту частини першої статті 62 Закону № 2121-III підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом
і є вичерпним.
35. Постановою Правління Національного банку України від 14 липня
2006 року № 267 затверджено Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (далі - Правила) розділом 3 якої визначено порядок та межі розкриття банками інформації, що містить, банківську таємницю.
36. Пунктом 5 зазначеного розділу Правил встановлено, що банки зобов`язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України. За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.
37. Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України
(тут і далі у редакції, чинній на момент звернення із заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю та її вирішення судом першої інстанції) контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
38. Неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
39. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно
у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
40. У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
41. Згідно зі статтею 348 ЦПК України в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.
42. Відповідно до частини другої статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
43. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та
у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
44. Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці,
є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
45. Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, відносно якої вимагається розкриття інформації.
46. Зважаючи, що заявник не обґрунтував необхідності розкриття відомостей щодо контрагентів платника податків - фізичної особи
ОСОБА_1 , вимога про надання інформації про них, яка становить банківську таємницю, не відповідає вимогам закону чинного на момент звернення із заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю та її вирішення судом першої інстанції.
47. За таких обставин, з огляду на правове регулювання чинне на момент звернення ГУ ДПС із заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю та її вирішення судом першої інстанції, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви щодо контрагентів платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .
48. Висновки судів відповідають обставинам справи та висновкам Верховного Суду у постановах від 18 лютого 2020 року у справі
№ 761/4673/19, від 19 травня 2022 року у справі № 386/17441/21,
від 08 червня 2022 року у справі № 686/17998/21, від 27 червня 2022 року
у справі № 686/17906/21, від 21 липня 2022 року у справі № 686/17914/21,
від 21 квітня 2022 року у справі № 761/8629/19, від 26 жовтня 2022 року
у справі № 686/17917/21, від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19,
від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19, від 08 грудня 2021 року
у справі № 686/4972/21, від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21.
49. Колегією суддів не встановлено підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, на які посилається заявник в касаційній скарзі, з огляду на те, що вказані висновки стосуються застосування норм матеріального права, зокрема положень Закону № 2121-III у редакції, яка була чинною на момент висловлення цих висновків.
50. Подальша зміна правового регулювання, не позбавляє ГУ ДПС використати надані йому повноваження для реалізації своїх завдань та функцій.
51. З урахуванням того, що наведені в касаційній скарзі доводи загалом аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження
й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано відхилив, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
52. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів
є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
53. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
54. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди ухвалили оскаржувані судові рішення
із неправильним застосуванням норм матеріального права або
із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
55. За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
56. Отже, відсутні правові підстави для розгляду справи за участі представника ГУ ДПС, про що просив заявник у касаційній скарзі.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління державної податкової служби
у Запорізькій області залишити без задоволення.
2. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 жовтня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников