Постанова
Іменем України
01 травня 2023 року
місто Київ
справа № 758/2710/21
провадження № 61-6315св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2
розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Оберемко Роман Анатолійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 02 серпня 2020 року у м. Бровари на вул. Героїв небесної сотні, 5 сталася ДТП за участю автомобіля марки «Ford Explorer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на неї накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 січня 2021 року № 984/21-54, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Ford Explorer», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 125 344,92 грн.
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 38 402,15 грн на відшкодування майнової шкоди та 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПАТ «СК «АРКС», страхова компанія). 16 березня 2021 року страхова компанія сплатила позивачці 105 907,36 грн на відшкодування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.
У грудні 2021 року, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Роз`яснено їй, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у десятиденний строк, з дня отримання її копії, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Оберемку Р. А. 26 січня 2022 року на зазначену в апеляційній скарзі адресу, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
22 лютого 2022 року та 16 травня 2022 року апеляційний суд повторно направив заявнику копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак поштове відправлення повернулося у зв`язку із відмовою адресата його отримати.
Оскільки станом на 07 червня 2022 року недоліки апеляційної скарги ОСОБА_4 не усунула, апеляційний суд визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявниці на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У липні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оберемко Р. А., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні вказував на те, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на його ( Оберемка Р. А. ) адресу 26 січня 2022 року ( АДРЕСА_1 ), а отже, мала бути доставлена 28 січня 2022 року. Водночас з 27 січня 2022 року до 29 січня 2022 року він перебував у відрядженні у м. Чернівцях.
До поштового відділення № 03056 він прибув 04 лютого 2022 року, однак поштового відправлення від Київського апеляційного суду не отримав. Зазначене спростовує посилання суду апеляційної інстанції на те, що поштове відправлення повернулося до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану поштове відділення № 03056 не працювало до 01 червня 2022 року, а отже, він не отримав поштових відправлень апеляційного суду від 22 лютого 2022 року та від 16 травня 2022 року з незалежних від нього причин.
Зазначене також дає підстави для висновку про недостовірність відомостей щодо відмови адресата від отримання поштового відправлення.
Ухвала Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху на адресу ОСОБА_1 не направлялася, а з 28 лютого 2022 року вона перебувала за межами України, а отже, також не могла знати про постановлення судом цієї ухвали.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Оберемко Р. А., на підставі частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Право на апеляційне оскарження реалізується шляхом подання апеляційної скарги у передбачений законом строк та з дотриманням вимог щодо її форми та змісту.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).
Відповідно до пункту 114 Правил одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, про що на поштовому відправленні, бланку поштового переказу або повідомленні про надходження поштового відправлення, поштового переказу робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, скріплюється печаткою (за наявності) цієї юридичної особи.
Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою.
У разі коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються в приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 116 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), після закінчення якого повертаються поштовим оператором за зворотною адресою.
У разі коли адресат відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відмовився» і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі відмови адресата (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) одержати рекомендований лист з позначкою «Судова повістка» працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відмовився» із проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Відповідно до матеріалів справи, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, поданій 31 грудня 2021 року до Київського апеляційного суду, заявник вказав адресу для листування: вул. Чубинського Павла, буд. №6, м. Бровари, Київська область, 07400.
На зазначену адресу суд апеляційної інстанції 26 січня 2022 року, 22 лютого 2022 року, 16 травня 2022 року направляв копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Зазначені поштові відправлення повернуто до Київського апеляційного суду з наступних підстав: від 26 січня 2022 року - за закінченням терміну зберігання; від 22 лютого 2022 року - адресат відмовився від одержання; від 16 травня 2022 року - за закінченням терміну зберігання.
З наведеного випливає, що суд апеляційної інстанції дотримався вимог процесуального закону, направивши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху на адресу для листування, вказану заявником при зверненні до суду.
Подавши апеляційну скаргу у грудні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат - Оберемко Р. А., нею не цікавилась. Будь яких заяв щодо надання інформації про стан судового провадження не подавала. Про зміну адреси для листування суд не повідомляла.
Посилання заявника на те, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була направлена судом на його ( Оберемка Р. А. ) адресу 26 січня 2022 року ( АДРЕСА_1 ), 04 лютого 2022 року він прибув до зазначеного поштового відділення, однак поштового відправлення від Київського апеляційного суду для нього не було, Верховний Суд відхиляє, оскільки суд надсилав поштову кореспонденцію на адресу, вказану заявником в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_2 , тобто до поштового відділення у м. Бровари.
З огляду на наведене, безпідставними є і доводи касаційної скарги про те, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, поштове відділення № 03056 (м. Київ) не працювало до 01 червня 2022 року, а отже, він ( Оберемко Р. А. ) не отримав поштових відправлень апеляційного суду від 22 лютого 2022 року та від 16 травня 2022 року з незалежних від нього причин.
Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги про те, що відомості про відмову адресата від отримання поштового відправлення є недостовірними, оскільки вони носять характер непідтверджених припущень. Заявник не надав будь-яких доказів, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про порушення працівниками поштового відділення встановленого порядку надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень.
Також, необґрунтованими є твердження заявника про те, що суд не надсилав ОСОБА_1 копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки адресою для листування у апеляційній скарзі вказана адреса її місця проживання: АДРЕСА_2 , на яку суд апеляційної інстанції тричі відправляв копію зазначеної ухвали.
Посилання заявника на те, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану ОСОБА_6 з 28 лютого 2022 року перебувала за межами України, а отже, не могла знати про постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є необґрунтованими.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 зазначено, що: «Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів про те, як саме введення воєнного стану унеможливило виконання ОСОБА_6 ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, ураховуючи також, що вона мала представника - адвоката Оберемка Р. А, якого уповноважила на ведення справи у судах.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Чірікоста і Віола проти Італії» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України»).
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).
Узагальнюючи наведене, Верховний Суд констатує, що неотримання поштової кореспонденції, надісланої судом апеляційної інстанції за вказаною заявником у апеляційній скарзі адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з відмовою адресата від її отримання, залежало від волевиявлення самого адресата, який не проявив належної уваги в захисті своїх інтересів та не вжив необхідних заходів, щоб ознайомитись з перебігом процесу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Оберемок Роман Анатолійович, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
О. В. Ступак