ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2024 року
м. Київ
справа № 758/7617/23
провадження № 61-3301св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
заявник - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Подільського районного суду
м. Києва, у складі судді Анохіна А. М., від 17 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Верланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А., від 06 лютого 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
1. У червні 2023 року Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) звернулось до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, вказавши заінтересованими особами: ОСОБА_1 , акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ»).
2. Заява мотивована тим, що ГУ ДПС отримано інформацію від державного реєстратора щодо припинення 19 березня 2021 року підприємницької діяльності платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 .
3. У зв`язку з наведеним ГУ ДПС видано наказ № 290-п від 13 березня 2023 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з 13 березня 2023 року, тривалістю 5 робочих днів, за період діяльності з 01 січня 2011 року по
19 березня 2021 року.
4. 13 березня 2023 року ГУ ДПС здійснено вихід за податковою адресою платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 :
АДРЕСА_1 , однак останній за вказаною адресою був відсутній.
5. На адресу платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 було направлено запит від 13 березня 2023 року про надання документів та інформації, що пов`язані з предметом перевірки, однак запитувана інформація останнім надана не була.
6. 14 березня 2023 року ГУ ДПС складено акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за податковою адресою.
7. 14 березня 2023 року ГУ ДПС направило запит до Головного управління Національної поліції (далі - ГУ НП) у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою.
8. Згідно з інформаційними даними АІС «Податковий блок», платник
податків - фізична особа ОСОБА_1 для проведення розрахункових операцій використовував банківський рахунок в АТ «ПУМБ». Станом на день подання заяви заінтересованими особами не надано інформацію про рух коштів по рахунках АТ «ПУМБ».
9. Посилаючись на викладене, заявник просив суд зобов`язати АТ «ПУМБ» надати ГУ ДПС інформацію про обсяг та рахунку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 01 січня 2017 року по дату закриття рахунку, в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
10. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю.
11. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що ГУ ДПС не доведено підстав, викладених в заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, зокрема, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 вибув з податкової адреси, а також неможливість вручення йому повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі ГУ ДПС просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подану заяву.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. 07 березня 2024 року ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 липня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23.
14. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. Підставою касаційного оскарження судових рішень ГУ ДПС зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме посилається на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2023 року у справі № 758/6507/18 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Звертає увагу на те, що ГУ ДПС вживалися заходи, які передбачені ПК України, для здійснення документальної позапланової перевірки, а саме: здійснено вихід за податковою адресою платника податків, складено акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків, направлено запит платнику податків про надання документів та інформації, що пов`язані з предметом перевірки, направлено запит до ГУ НП у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків.
17. Вважає, що необхідно відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2023 року у справі № 758/6507/18, щодо надання до суду доказів вжиття всіх передбачених ПК України заходів для вручення/направлення документів, необхідних для проведення перевірки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
18. У квітні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Зауважує, що заявником не доведено необхідності відступу
від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2023 року у справі № 758/6507/18. Крім того, наявні в матеріалах справи докази не свідчать про вибуття платника податків із місця реєстрації.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. ГУ ДПС видано наказ № 290-п від 13 березня 2023 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з 13 березня 2023 року, тривалістю 5 робочих днів, за період діяльності з 01 січня 2011 року по 19 березня 2021 року з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
20. На підставі наказу ГУ ДПС від 13 березня 2023 року № 290-п та направлення від 13 березня 2023 року № 437, виданого ГУ ДПС, з 13 березня 2023 року повинна була розпочатись документальна позапланова виїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .
21. 13 березня 2023 року ГУ ДПС здійснено вихід за податковою адресою платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 :
АДРЕСА_1 .
22. 13 березня 2023 року ГУ ДПС на вказану адресу платника податків направило запит № 10000/6/08-01-24-06-03 про надання документів та інформації, що пов`язані з предметом перевірки, однак запитувана інформація останнім надана не була.
23. 14 березня 2023 року ГУ ДПС склало акт № 251/08-01-24-06/2231305919 про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за податковою адресою.
24. 14 березня 2023 року ГУ ДПС направило запит № 2321/5/08-01-24-06-03 до ГУ НП у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою.
25. Згідно з інформаційними даними АІС «Податковий блок»,платник
податків - фізична особа ОСОБА_1 для проведення розрахункових операцій використовував банківський рахунок в АТ «ПУМБ», МФО 334851,
№ НОМЕР_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
26. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
27. Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
28. Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
29. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
30. Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
31. Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.
32. Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
33. Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.
34. Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
35. Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
36. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
37. У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
38. Статтею 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.
39. Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.
40. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
41. Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
42. Пунктом 42.2. статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4. цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
43. Відповідно до пункту 42.5. статті 42 ПК України уразі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
44. У цій справі судами встановлено і не спростовано матеріалами справи, що ГУ ДПС не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вибув із податкової адреси та щодо неможливості вручення йому повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.
45. Зміст наданого заявником акту № 251/08-01-24-06/2231305919
від 14 березня 2023 року про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 свідчить лише про разовий вихід ГУ ДПС за податковою адресою платника податків.
46. До матеріалів справи не долучено доказів направлення засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації ОСОБА_1 повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки та відомостей, отриманих за результатом звернення ГУ ДПС до ГУ НП у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків.
47. Відмовляючи у задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для задоволення заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, мають бути обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами (зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо).
48. Враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що заявник не надав суду доказів вжиття всіх передбачених ПК України заходів для вручення/направлення документів, необхідних для проведення перевірки.
49. Колегія суддів погоджується з висновками судів, які правильно застосували до правовідносин норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку, що заявник, як контролюючий орган, не довів існування обставин, за яких перевірка є неможливою або існує інша об`єктивна потреба у розкритті інформації, яка містить банківську таємницю, відносно платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .
50. Наведене у повній мірі узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 квітня 2023 року у справі № 758/6507/18,
від 01 квітня 2024 у справі № 761/7731/21.
51. Колегією суддів не встановлено підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у справі № 758/6507/18, як того просив заявник.
52. Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, фактично зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права та стосуються переоцінки доказів,що виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 400 ЦПК України.
53. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди ухвалили оскаржувані судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
54. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
55. За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
56. Отже, відсутні правові підстави для розгляду справи за участі представника ГУ ДПС, про що просив заявник у касаційній скарзі.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області залишити без задоволення.
2. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников