ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 758/8634/17
провадження № 61-41316св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце правди»,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Левандовського Чеслава Чеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року в складі судді Ларіонової Н. М. та на постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року в складі колегії суддів Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У 2017 році ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСББ «Сонце правди» та просила визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце правди» від 09 квітня 2016 року.
В обґрунтування позову вказувала на те, що вона є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 та учасником ОСББ «Сонце правди».
09 квітня 2016 року ОСББ провело загальні збори, на порядку денному яких розглядалося питання щодо тарифів та платежів на утримання будинку та прибудинкових території для власників житлових та нежитлових приміщень. На даних зборах було прийнято рішення, згідно з яким тарифи та платежі для власників нежитлових приміщень будинку є вищими, ніж тарифи для власників житлових приміщень будинку.
Про проведення цих загальних зборів вона не повідомлялася, а тому не змогла взяти участь у них.
ОСОБА_1 уважала, що таке рішення порушує її права та інтереси як власника та суперечить Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що рішення ОСББ про встановлення тарифів прийняте з дотриманням законодавства та не порушує прав і законних інтересів позивача.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 липня 2018 року представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та на постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Указує, що вона не була повідомлена про дату проведення загальних зборів ОСББ, а рішення про підвищення тарифів є незаконним і порушує її права як власника нежитлового приміщення.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі свідоцтв про право власності від 21 січня 2009 року та від 11 березня 2009 року, виданих Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень площею 130 м2 та 99,3 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
05 квітня 2013 року створено ОСББ «Сонце правди», що зареєстроване та здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Сонце правди».
Рішенням загальних зборів ОСББ «Сонце правди» від 15 лютого 2014 року було затверджено Порядок ухвалення рішень шляхом опитування, згідно з яким опитування вважається таким, що відбулося, якщо в ньому взяли участь 50%+1 членів ОСББ.
09 квітня 2016 року проведені загальні збори ОСББ «Сонце правди», рішення за результатами яких оформлене протоколом від 25 травня 2016 року № 29.
Згідно з указаним протоколом загальними зборами затверджені тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі: 4,95 грн для власників житлових приміщень та 7 грн - для власників нежитлових приміщень.
Указане рішення щодо встановлення тарифів прийняте загальними зборами шляхом письмового опитування членів ОСББ.
Рішення підтримали 150 співвласників, загальна кількість голосів яких становить 97,4 % від кількості співвласників, які прийняли участь в опитуванні, та 69,1 % від загальної кількості співвласників, які мають право голосу, що перевищує 2/3 та є достатнім для прийняття рішення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) визначено, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна
Частиною другою та сьомою статті 4 Закону встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Позивач є власником приміщення в багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку позивача, проведенням загальних зборів ОСББ.
Ураховуючи викладене, даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція щодо застосування матеріальних норм права викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19) та постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 127/14625/16-ц (провадження № 61-17817св18).
Оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до статті 414 ЦПК України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у cправі.
Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому суд повинен повідомити позивачеві, до юрисдикції якого суду належить розгляд таких справ.
У Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції».
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, у редакції Закону № 460-IX, роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 750/2669/17 (провадження № 61-25195св18).
Керуючись статтями 255 256 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу адвоката Левандовського Чеслава Чеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року скасувати.
Провадження в справі № 758/8634/17 закрити.
Повідомити адвокату Левандовському Чеславу Чеславовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук