№ 759/2690/19

Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 759/2690/19

провадження № 61-2896св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вістекс-Компані»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Боруха Сергія Володимировича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у складі судді Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП «Київблагоустрій»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вістекс - Компані» (далі - ТОВ «Вістекс - Компані»), про відшкодування майнової шкоди.

Позовобґрунтований тим, що в ніч з 28 травня 2017 року на 29 травня 2017 року працівники КП «Київблагоустрій» незаконно фізично знищили та зруйнували приватні гаражі, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: просп. Академіка Корольова 5, м. Київ, у тому числі і його власного гаража № НОМЕР_1 н. Крім того, невідомі особи вивозили на автомобілях демонтовані гаражні ворота та інші конструкції.

У зв`язку з незаконними діями працівників КП «Київблагоустрій» з фізичного знищення та руйнування приватних гаражів за вказаною адресою власники гаражів викликали поліцію на місце події. Працівники поліції зафіксували цю подію та склали протокол. Внаслідок незаконних дій працівників КП «Київблагоустрій» йому, як власнику гаражного бокса № НОМЕР_1 н, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 завдано збитків на суму 214 860,00 грн, що підтверджується висновком Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм гранд» вартості об`єкта незалежної оцінки від 15 травня 2017 року, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 11 квітня 2016 року № 290/16.

На звернення щодо незаконності дій працівників КП «Київблагоустрій» та прохання надати відповідні приписи на демонтаж, складені адміністративні протоколи, рішення суду про демонтаж та вилучення приватного майна у їх власників, йому повідомлено, що гаражі є самовільним будівництвом. Йому надано тільки можливість сфотографувати договір від 10 травня 2017 року № 68, згідно з яким КП «Київблагоустрій» доручає ТОВ «Вістекс - Компані» надати послуги з демонтажу самовільно розміщених об`єктів на території м. Києва та лист Департаменту міського благоустрою від 23 листопада 2016 року № 064-11370, адресований КП «Київблагоустрій», на знесення гаражів за адресою: АДРЕСА_1 , тобто не за адресою, за якою проводилось знищення приватного майна.

Позивача ніхто не попереджав про демонтаж гаража за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, перед розбиранням, реконструкцією та капітальним ремонтом необхідно було обстежити загальний стан будівлі (споруди), а також фундаменту, стін, колон, склепінь та інших конструкцій, а для надбудов також стан основ, а за результатами обстежень складається акт. Відсутність акта обстеження, на підставі якого розробляється проєкт організації будівництва (ПОБ) і проєкт виконання робіт (ПВР) також підтверджує незаконність дій відповідача зі знищення приватного майна. Тобто демонтаж/знесення приватної власності (гаражних боксів) проводився працівниками КП «Київблагоустрій» незаконно, шляхом повного руйнування майна.

Позивач просив стягнути з відповідача 214 860,00 грн у відшкодування майнової шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року позов залишено без задоволення.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що виконавцем дій щодо демонтажу гаража № НОМЕР_1 н було ТОВ «Вістекс-Компані», а тому шкоду має відшкодовувати це товариство. ОСОБА_1 пред`явив позов до КП «Київблагоустрій», яке є неналежним відповідачем у справі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року повернено заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до даних реєстру вхідної кореспонденції заява про усунення недоліків апеляційної скарги від ОСОБА_1 станом на 19 січня 2021 року до суду апеляційної інстанції не надходила. Отже, заявник у визначений строк не виконав вимоги ухвали апеляційного суду про усунення недоліків апеляційної скарги, тому відповідно до статей 185 357 ЦПК України апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Боруха С. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року, просив її скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 11 грудня 2020 року направив на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була зазначена в пунктах 7.6., 8.1. договору від 25 вересня 2019 року № 39 про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Міжнародна адвокатська компанія «ВІСКОН», як контактна електронна пошта позивача, проте він тривалий час не користується зазначеною електронною поштою та фактично не був ознайомлений з її змістом, а тому не знав про наявність ухвали Київського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції не повідомив належним чином про наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, що призвело до її повернення, чим порушено статті 128-130 ЦПК України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, отже, позбавив можливості оскарження незаконного рішення суду.

Аргументи інших учасників справи

Відзив КП «Київблагоустрій» на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Протягом 33 календарних днів, а саме: з 15 грудня 2020 року до 18 січня 2021 року позивач та представник Борух С. В. не вжили жодних дій щодо отримання інформації щодо відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

У додатках до касаційної скарги відсутні будь-які докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 тривалий час не користується електронною поштою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та фактично не був ознайомлений зі змістом ухвали Київського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року.

КП «Київблагоустрій» просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відзив Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статей 258 272 ЦПК України суд апеляційної інстанції належним чином повідомив ОСОБА_1 про залишення його апеляційної скарги без руху, що підтверджується звітом про відправлення та отримання вказаної ухвали (т. 2, а. с. 9). Крім того, користування позивачем електронною скринькою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підтверджується звітом про відправлення та отримання вказаної ухвали (т.2, а. с. 9), що спростовує твердження позивача про те, що він не користується електронною поштою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 128-130 357 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідноз частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Положення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.

Право кожного на судовий захист закріплено також у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якою гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року не відповідає цивільному процесуальному закону.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий судовий розгляд, яке включає і право на апеляційне оскарження судового рішення.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»/«Melnyk v. Ukraine» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення ЄСПЛ у справі «Golder v. the United Kingdom» від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, пункт 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення ЄСПЛ у справі «Guerin v. France» від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, пункт 37).

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 222,90 грн. Зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо), а також не надано копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Зазначено, що у разі невиконання вимог в установлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернена заявнику.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року повернено заявнику.

Визнавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 неподаною та повернувши її, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник отримав копію ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги, проте не усунув її недоліки.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 572/2248/20 (провадження № 61-9639св21) зроблено висновок, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

Як відомо з матеріалів справи, Київський апеляційний суд з жовтня 2020 року тимчасово призупинив відправку кореспонденції через відділення поштового зв`язку, з огляду на відсутність фінансування витрат на оплату цих послуг (т. 2, а. с. 7).

14 грудня2020 року на електронну адресу ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зазначену в пунктах 7.6. та 8.1. договору від 25 вересня 2019 року № 39 про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Міжнародна адвокатська компанія «ВІСКОН», як контактну електронну пошту позивача (т. 1, а. с.105-110) направлено ухвалу Київського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, яка згідно зі звітом про відправлення та отримання вказаної ухвали отримана того ж дня(т. 2, а. с. 9).

У встановлений судом строк зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 не усунув.

Згідно з частиною п`ятою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини одинадцятої статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 заявляв вимогу щодо надіслання копій прийнятих судових рішень на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В апеляційній скарзі зазначено адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), адресу для листування ( АДРЕСА_3 ), проте не вказано адресу електронної пошти.

У матеріалах справи відсутні докази надсилання ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції ухвали 11 грудня 2020 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також її отримання.

З огляду на викладене надсилання ухвали Київського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року про усунення недоліків апеляційної скарги на електронну пошту не відповідає вимогам процесуального закону (статті 357 ЦПК України). Тому суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , зазначивши, що він не усунув її недоліки, оскільки неотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, відповідно до вимог процесуального закону копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, виключає можливість усунення недоліків скарги, в установлений судом строк.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що ЦПК України у редакції після 15 грудня 2017 року не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений статтею 34 ЦПК України, що розміщена у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. а змістом частини третьої вказаної статті перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зазначено, що з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. Такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів з огляду на загальні положення ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18, провадження № 14-126цс20, ухвала про повернення апеляційної скарги ухвалюється не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Тому, суд апеляційної інстанції порушив процесуальний порядок вирішення питання про повернення апеляційної скарги, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповіднодо частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи для продовження розгляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну ОСОБА_1 , подану через адвоката Боруха Сергія Володимировича, задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко