Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 760/22372/18
провадження № 61-5278св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області, слідчий відділу Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області Тарадойна Сергій Сергійович,
третя особа - Генеральна прокуратура України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року у складі судді Лазаренко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Оніщук М. І., Українець Л. Д., Шебуєва В. А.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області (далі - ГУ СБУ в місті Києві та Київській області), слідчого відділу ГУ СБУ в місті Києві та Київській області Тарадойни С. С., третя особа - Генеральна прокуратура України, про зняття арешту з майна та зобов`язання вчинити певні дії.
Вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 вересня 2012 року у справі № 2-1461/12 за ним і ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 у рівних частках, яка частково накладалася на три земельні ділянки з кадастровими номерами 8 000 000 000:72:88:0108, 8 000 000 000:72:88:0106 та 8 000 000 000:72:88:0105, які були зареєстровані за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ; скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Разом із тим постановами слідчого відділу ГУ СБУ в місті Києві та Київській області від 20 липня 2010 року, 03 вересня 2010 року у кримінальній справі № 1601 та постановою від 15 листопада 2012 року у кримінальній справі № 1663 накладено арешт на вищезазначені земельні ділянки, які на той момент належали ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , та визнано їх в якості речових доказів у справах.
У липні 2018 року його представник звертався до ГУ СБУ в місті Києві та Київській області із заявою про зняття арешту із земельних ділянок та заборони їх відчуження, яка залишилася без реагування.
Наявність вказаних арештів і заборон відчуження на земельні ділянки перешкоджає реалізації права власності.
У зв`язку з наведеним просив зняти арешт та заборони відчуження із земельної ділянки - кадастровий номер 8 000 000 000:72:88:0108 на АДРЕСА_2 , з земельної ділянки - кадастровий номер 8 000 000 000:72:88:0106 на АДРЕСА_2 , з земельної ділянки - кадастровий номер 8 000 000 000:72:88:0105 на АДРЕСА_3 , а також зобов`язати відповідачів виключити з речових доказів у кримінальних справах зазначені земельні ділянки.
Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за вищевказаним позовом.
Суди зробили висновки про те, що даний позов підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства з огляду на те, що арешт на земельні ділянки накладений постановами слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області від 20 липня 2010 року, від 03 вересня 2010 року та від 15 листопада 2012 року у порядку, передбаченому Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК України).
Короткий зміст касаційної скарги
У березні 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Заявник посилається на те, що при поданні позову він приєднав копії ухвали Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року у справі № 757/37757/18-к, якою відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області щодо незняття арешту із земельних ділянок на АДРЕСА_4 , оскільки чинним КПК України не передбачено можливості розгляду скарг та перевірки процесуальних рішень слідчого, у тому числі щодо накладення арешту на майно, що були прийняті відповідно до положень КПК України 1960 року.
Відмовивши у відкритті провадження у даній справі, суди фактично позбавили його права на судовий захист.
Короткий зміст відзиву
Від Генеральної прокуратури України надійшов відзив, у якому її представник просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Обставини справи
Суди встановили, що при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що постановами слідчого СБУ у місті Києві та Київській області від 20 липня 2010 року, від 03 вересня 2010 року у кримінальній справі № 1601 та постановою від 15 листопада 2012 року у кримінальній справі № 1663 накладено арешт на земельні ділянки на АДРЕСА_2 кадастровий номер 8000000000:72:488:0106 та на АДРЕСА_2 кадастровий номер 8000000000:72:488:0108.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 вересня 2012 року у справі № 2-1461/12 визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ частині на земельну ділянку на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1 га; визнано недійсними і скасовано державні акти від 04 лютого 2010 року та від 26 березня 2010 року на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 та на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 відповідно.
Листом від 26 червня 2018 року департамент земельних ресурсів Київради повідомив ОСОБА_1 про неможливість здійснювати будь-які дії із земельними ділянками з огляду на наявність постанов слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області від 20 липня 2010 року, від 03 вересня 2010 року у кримінальній справі № 1601 та від 15 листопада 2012 року у кримінальній справі № 1663.
10 липня 2018 року представник ОСОБА_1 подав до ГУ СБУ у місті Києві та Київській області заяву про зняття арешту із земельних ділянок, яка залишилася без реагування.
02 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, у якій просив зняти арешт із земельних ділянок і заборону їх відчуження (кадастровий номер 8000000000:72:488:0106 на вулиці на АДРЕСА_2 кадастровий номер 8000000000:72:488:0108 на АДРЕСА_2 ) виключити із речових доказів у кримінальних справах № № 1601 і 1663 зазначені земельні ділянки.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року у справі № 757/37757/18-к відмовлено у відкритті провадження за вищевказаною скаргою на підставі частини четвертої статті 304 КПК України (скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
При відмові у відкритті провадження суди виходили з того, що арешт на земельні ділянки був накладений постановами слідчого ГУ СБУ у місті Києві та Київській області відповідно до КПК України 1960 року, у зв`язку з чим питання про його зняття повинно вирішуватися у порядку кримінального судочинства.
Колегія погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17 (провадження № 14-326цс18) міститься висновок про те, що «за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним.
У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи керується тим, що вказані правовідносини виникли за дії КПК України від 1960 року.
Порядок накладання арешту на майно та скасування арешту було урегульовано у статтях 126 234 КПК України від 1960 року.
Після набрання чинності КПК України від 2012 року, на час звернення до суду з цивільним позовом позивач мав право захистити свої права відповідно до норм КПК України, у порядку кримінального судочинства.
Таке право передбачене пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року, а саме, що питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Разом з тим з набранням чинності КПК України від 2012 року права власника, який не є учасником кримінального провадження, якщо при проведенні дізнання чи попереднього слідства були порушені його права власника, стали більш захищеними саме заходами кримінально-процесуального закону.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього Кодексу.
Ця норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України від 2012 року, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Оскільки кримінальне провадження у справі, у якій ухвалена постанова про заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація) щодо автомобіля триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК України від 2012 року, то вирішення питання щодо зняття арешту чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.».
Суди встановили, що постановами слідчого СБУ у місті Києві та Київській області від 20 липня 2010 року, від 03 вересня 2010 року та від 15 листопада 2012 року у кримінальних справах № 1601 і № 1663 накладено арешт на земельні ділянки на АДРЕСА_5 відповідно до положень КПК України 1960 року.
Представник ОСОБА_1 звертався до ГУ СБУ у місті Києві та Київській області з заявою про зняття арешту із земельних ділянок.
Оскільки арешт не знятий, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Ураховуючи те, що арешт був накладений у кримінальних справах за правилами КПК України 1960 року, суди зробили обґрунтовані висновки про відмову у відкритті провадження у даній справі у зв`язку з тим, що питання зняття такого арешту повинно розглядатися у порядку кримінального судочинства.
Доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість оскаржених рішень не впливають, їх висновків не спростовують.
Висновок за наслідками розгляду касаційної скарги
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:В. І. Крат Н. О. Антоненко І. О. Дундар В. І. Журавель М. М. Русинчук