ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року
м. Київ
справа № 760/305/19
провадження № 61-15791св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Біла Вежа»,
відповідач - ОСОБА_1 а,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва, у складі судді Ішуніної Л. М.,
від 15 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П., Шебуєвої В. А. від 29 серпня
2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «Біла Вежа» звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання спільного майна.
2. Позов обґрунтований тим, що відповідачка є співвласником квартири
АДРЕСА_1 . Будинок знаходиться на обслуговуванні ОСББ «Біла Вежа».
3. З метою забезпечення належного утримання та ремонту спільного майна у будинку, загальними зборами ОСББ «Біла Вежа» від 03 жовтня
2017 року встановлено розмір внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території, а також внесків до резервного та ремонтного фондів.
4. Оскільки відповідачка свої зобов`язання з належної та повної оплати внесків не виконує, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2 120,16 грн.
Інформація про рух справи в судах
5. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва, у складі судді Усатової І. А., від 13 липня 2020 року закрито провадження у справі, повернуто ОСББ «Біла Вежа» судовий збір в сумі 1 762 грн. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ОСББ «Біла Вежа» 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
6. Суд першої інстанції, врахувавши, що ОСОБА_1 під час розгляду справи сплачено ОСББ «Біла Вежа» заборгованість по сплаті внесків на утримання спільного майна, дійшов висновку про відсутність предмету спору.
7. Постановою Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., від 25 травня 2021 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 13 липня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Колегія суддів вказала на помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність предмету спору, оскільки на час відкриття провадження у справі та в процесі її розгляду між сторонами існував спір щодо заборгованості по внескам на утримання спільного майна в сумі 2 120,16 грн.
9. Водночас колегія суддів звернула увагу на те, що позивач просив закрити провадження у справі у зв`язку з його відмовою від позову, а не через відсутність предмету спору.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
10. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня
2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 29 серпня 2023 року прийнято відмову ОСББ «Біла Вежа» від позову. Провадження у справі закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ОСББ «Біла Вежа» судовий збір у розмірі 1 762 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 3 500 грн.
11. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем подано до суду заяву про відмову від позову, яка підлягає задоволенню.
12. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, судами враховано, що спірна заборгованість сплачена відповідачкою після пред`явлення позову, а тому відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підтвердженні ним судові витрати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у стягненні з неї судових витрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. 06 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва
від 15 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 29 серпня 2023 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у січні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
16. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 23 квітня 2024 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_2 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про стягнення судових витрат.
18. Вважає, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано дійсних причин відмови позивача під позову, не досліджено обставин зловживання позивачем процесуальними правами.
19. Зауважує, що позивачем було подано безпідставний позов, якій містив неправдиву інформацію щодо наявності у неї боргу.
20. Судами не було надано оцінки необґрунтовано завищеному та неспівмірному зі складністю справи розміру витрат позивача на правничу допомогу, а крім того не враховано, що вона є пенсіонером, єдиним її доходом є призначена державою пенсія, а стягнення заявленого позивачем розміру судових витрат ставить її у скрутне фінансове становище.
21. Вказує на описку, допущену апеляційним судом у назві суду першої інстанції, а саме «Солом`янський районний суд Київської області», замість «Солом`янський районний суд м. Києва».
22. Звертає увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду
від 13 травня 2021 року у справі № 688/3546/19, від 08 липня 2020 року
у справі № 688/3320/19-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 342/1542/14-ц, від 19 червня 2023 року у справі № 570/699/21, від 07 листопада 2019 року
у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19,
у додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі
№ 206/6537/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Обставини справи, встановлені судами
23. У грудні 2018 року ОСББ «Біла Вежа» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання спільного майна у розмірі 2 120,16 грн та ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва
від 21 лютого 2019 року відкрито провадження у справі.
24. 17 серпня 2021 року до суду першої інстанції від ОСББ «Біла Вежа» надійшла заява про відмову від позову, з посиланням на те, що ОСОБА_1 28 березня 2019 року сплатила заборгованість за послуги з обслуговування будинку та внески на резервний і ремонтний фонд у розмірі 2 120,16 грн.
25. Між ОСББ «Біла Вежа» та адвокатом Кобзаренком Ю. В. 19 листопада 2018 року був укладений договір № 80 про надання правової (правничої) допомоги.
26. З детального опису робіт (наданих послуг) від 04 грудня 2018 року та
від 11 квітня 2019 року, актів виконаних робіт (послуг) за надання разової правової допомоги від 07 грудня 2018 року та 15 квітня 2019 року вбачається кількість виконаних адвокатом послуг та їх вартість, яка становить 3 600 грн.
27. Сплата коштів у сумі 3 500 грн підтверджена платіжними дорученнями № 42 від 17 січня 2019 року та № 69 від 12 квітня 2019 року. Витрати на отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 100 грн не підтверджені.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
28. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
29. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
31. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
32. У розглядуваній справі ОСОБА_1 оскаржує ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку, в частині розподілу судових витрат.
33. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
34. Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
35. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
36. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
37. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
38. Частиною третьою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
39. На обґрунтування витрат на правову допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції, ОСББ «Біла Вежа» надало платіжне доручення № 36 від 13 грудня 2018 року про сплату судового збору у розмірі 1 762 грн, договір № 80 про надання правової (правничої) допомоги, укладений
19 листопада 2018 року з адвокатом Кобзаренком Ю. В., детальний опис робіт (наданих послуг) від 04 грудня 2018 року та від 11 квітня 2019 року, акти виконаних робіт (послуг) за надання разової правової допомоги від 07 грудня 2018 року та 15 квітня 2019 року, платіжні доручення № 42 від 17 січня
2019 року та № 69 від 12 квітня 2019 року на суму 3 500 грн, сплачених за надання правової допомоги.
40. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що позивачем подано заяву про відмову від позову внаслідок задоволення позовних вимог відповідачкою після відкриття провадження у справі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 понесених позивачем судових витрат.
41. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позивачем подано безпідставний позов, оскільки у цій справі відмова позивача від позову зумовлена саме задоволенням відповідачкою позовних вимог, що виключає можливість під час розподілу судових витрат стверджувати про необґрунтованість позову.
42. Посилання заявниці на те, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінку співмірності судових витрат на правничу допомогу складності справи та діям, що вчинені представником позивача при її розгляді, є безпідставними, оскільки в судах попередніх інстанцій ОСОБА_1 заперечувала щодо стягнення витрат на правничу допомогу виключно з підстав недоведеності понесення таких витрат позивачем.
43. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами(частина шоста статті 137 ЦПК України).
44. Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
45. Допущена апеляційним судом описка в назві суду першої інстанції може бути виправлена в порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України, та на правильність вирішення питання про розподіл судових витрат не впливає.
46. За встановлених обставин висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду
від 13 травня 2021 року у справі № 688/3546/19, від 08 липня 2020 року у справі № 688/3320/19-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 342/1542/14-ц,
від 19 червня 2023 року у справі № 570/699/21, від 07 листопада 2019 року
у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19,
у додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі
№ 206/6537/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.
47. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
48. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
49. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
50. Оскаржувані судові рішення, в частині яка переглядається, є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
51. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до
частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанцій та постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 15 травня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников