Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 760/31042/18
провадження № 61-21844св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної
у місті Києві державної адміністрації,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року у складі судді Букіної О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада
2019 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Олійника В. І., Кулікової С. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - Солом`янська РДА), Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської РДА у місті Києві (далі - УСЗН Солом`янської РДА), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії на поновлення порушених житлових прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та учасником бойових дій. 07 листопада 2017 року розпорядженням голови Солом`янської РДА позивач разом з сім`єю у складі 4 осіб: він, його дружина ОСОБА_2 та двоє малолітніх дітей зарахований на квартирний облік Солом`янської РДА за пільгою «учасники бойових дій залучені до АТО».
05 травня 2018 року він звернувся до УСЗН Солом`янської РДА із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно до Порядку виплати такої грошової компенсації, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 280), однак 11 травня 2018 року отримав письмову відмову з посиланням на необхідність звернення до Центру надання адміністративних послуг Солом`янської РДА та отримання довідки про перебування на квартирному обліку відповідно до внесених змін, зміни категорії перебування на квартирному обліку як внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
У жовтні 2018 року позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Солом`янської РДА із заявою встановлення категорії обліку «учасники БД, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи». 18 жовтня 2018 року Солом`янською РДА прийнято рішення про встановлення позивачу категорії обліку «учасники БД, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи».
Позивач не згоден з даним рішенням, оскільки Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень
в Українській РСР (далі - Правила), затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 № 470, з урахуванням змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 280, містять вказівку на створення категорії обліку «учасники БД, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи»,
а зміни внесені у пункти 8, 13, 18 Розділу II «Квартирний облік» Правил, якими регулюються питання прийняття на квартирний облік. Відповідно зміни не стосуються Розділу III «Розподіл та надання жилих приміщень» Правил, у якому містяться питання визначення черговості та включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, оскільки стосуються тих тимчасово переміщених осіб - учасників АТО, які не знаходилися на квартирному обліку через відсутність реєстрації в населеному пункті.
Зміни до Правил не можуть стосуватися осіб, які вже знаходились на квартирному обліку до прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України № 280. Позивач звернувся до Солом`янської РДА із запитом від
22 листопада 2018 року щодо необхідності повідомлення правових підстав для таких дій з посиланням на конкретні норми. Однак, згідно з одержаним листом Солом`янської РДА від 07 грудня 2018 за № 108-108/еп/Д-2424-5313 обґрунтованої відповіді не отримав.
Таким чином, 19 жовтня 2018 року при прийнятті рішення, яким було позитивно вирішено питання про те, що він та члени його сім`ї перебувають на квартирному обліку як внутрішньо переміщені особи з 18 жовтня 2018 року, є помилкою, оскільки він зі своєю сім`єю в складі 4-х осіб перебуває на квартирному обліку
в Солом`янській РДА з 07 листопада 2017 року.
Він письмово звернувся до голови комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА з проханням виправити помилку, але отримав відмову.
Позивач звернувся до УСЗН Солом`янської РДА з проханням організувати
в управлінні постійне здійснення заходів із визначення черговості виплат грошової компенсації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280 та повідомити місце (номер) у черзі на виплати грошової компенсації. Однак, 06 листопада 2018 року отримав письмову відмову з посиланням, що порушене питання буде розглянуто комісією щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Солом`янській РДА.
Така відмова є протиправною та такою, яка порушує його права на черговість отримання виплат грошової компенсації.
Комісія вийшла за межі своїх повноважень та розглянула питання про визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність суверенітет та територіальну цілісність України, з порушенням вимог чинного законодавства.
За таких обставин, позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення від 18 жовтня 2018 року Солом`янської РДА щодо встановлення позивачу категорії обліку «учасники БД, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи»;
визнати протиправним та скасувати рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА про залишення без змін рішення цієї комісії № 23 від 19 жовтня 2018 року;
зобов`язати комісію розглянути питання щодо внесення змін у рішення № 23 від 19 жовтня 2018 року в частині, що містить дату перебування позивача на квартирному обліку, а саме змінити зазначену дату 18 жовтня 2018 року на дату з часу першого зарахування позивача на квартирний облік, а саме
з 07 листопада 2017 року;
визнати протиправним та скасувати рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет територіальну цілісність України при Солом`янській РДА в частині, що стосуються розгляду питання визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
визнати протиправною бездіяльність УСЗН Солом`янської РДА у питанні визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280;
зобов`язати УСЗН Солом`янської РДА здійснювати постійні заходи із визначення черговості виплат грошової компенсації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280 з дотриманням принципу черговості, житлового законодавства України, черговість таких виплат визначати за часом взяття на квартирний облік, повідомивши позивача та інших зацікавлених осіб місце (номер) у черзі на виплати грошової компенсації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року
в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що оскаржені позивачем рішення прийняті відповідачами в межах повноважень, з дотриманням порядку та вимог чинного законодавства, порушення житлових прав позивач не довів належними та допустимими доказами, тому правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року в частині позовних вимог про:
визнання протиправним та скасування рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА в частині, що стосуються розгляду питання визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
визнання протиправною бездіяльності УСЗН Солом`янської РДА у питанні визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280;
зобов`язання УСЗН Солом`янської РДА здійснювати постійні заходи із визначення черговості виплат грошової компенсації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 280 з дотриманням принципу черговості житлового законодавства України, черговість таких виплат визначати за часом взяття на квартирний облік, повідомивши позивача та інших зацікавлених осіб місце (номер) у черзі на виплати грошової компенсації, - скасовано.
Провадження в цій частині позовних вимог закрито.
В іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому рішення суду першої інстанції в частині цих вимог підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України. Позивач звернувся з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії
з приводу здійснення заходів із визначення черговості виплат грошової компенсації, а також з приводу компетенції органів державної влади, і такі вимоги позивача стосуються необмеженого кола осіб, які також мають право на отримання грошової компенсації, тому такий спір не є приватно - правовим,
а відповідно підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Рішення суду першої інстанції в іншій частині позовних вимог ухвалено
з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині, або передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Апеляційний суд не вивчив та не дослідив обставини справи, які мають значення для справи й могли істотно вплинути на його рішення.
Апеляційний суд за пов?язаними позовними вимогами в частині розглянув та прийняв по ним рішення, а інші вирішив вважати юрисдикцією адміністративних судів. Це свідчить, що одне в цих рішень ухвалене апеляційним судом
з порушенням правил юрисдикції.
В порушення норм процесуального права суди першої та апеляційної інстанцій не залучили до участі у справі комісію щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року передано справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України, оскільки заявник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2021 року
(провадження № 14-109цс21) зазначену справу повернуто на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, оскільки Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїх постановах висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, тому підстави для передачі справи на її розгляд згідно з частиною шостою статті 403 ЦПК України відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2016 року.
Відповідно до довідки від 04 жовтня 2017 року № 000356048 ОСОБА_1 взятий на облік до УСЗН Солом`янської РДА як внутрішньо переміщена особа.
Розпорядженням Солом`янської РДА від 07 листопада 2017 року № 769 ОСОБА_1 , його дружину - ОСОБА_2 , дочку - ОСОБА_3 та сина - ОСОБА_4 зараховано на облік потребуючих поліпшення житлових умов та включено в список першочергового забезпечення житлом за категорією «учасники бойових дій, залучені до антитерористичної операції» .
Відповідно до повідомлення від 08 листопада 2017 року № 990
ОСОБА_1 та його сім`я зарахована на квартирний облік з 07 листопада 2017 за № 769.
05 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до УСЗН Солом`янської РДА із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 280.
Листом від 11 травня 2018 № 260-2669/33 позивача повідомлено про розгляд його заяви на комісії за умови надання довідки про перебування на квартирному обліку відповідно до внесених змін у Правила.
Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 04 жовтня 2018 року розпорядженням Солом`янської РДА від 18 жовтня 2018 року № 728 пільгову категорію обліку «учасники бойових дій, залучені до антитерористичної операції» змінено на «учасники бойових дій, учасники АТО, внутрішньо переміщені особи» згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 280.
Цим розпорядженням визначено, що до даної категорії обліку позивач зарахований з 18 жовтня 2018 року.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 280 позивач набув право на отримання грошової компенсації в розмірі 2 071 300,62 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають
у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас за змістом пункту 7 частини першої статті 4 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду 14 травня 2019 року у справі
№ 910/16744/17 (провадження № 12-255гс18) зароблено висновки, що: «до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору
в публічно-правових відносинах, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого права та інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року
№ 712/5476/19 (провадження № 14-62цс20) зазначено, що «позивач, мотивуючи позов приписами Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку, оскаржив відмову
у призначенні йому як особі з інвалідністю ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Така гарантія соціального захисту як вказана компенсація є однією з передбачених зазначеним законом пільг для осіб, які проходили військову, тобто публічну службу та набули статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що означений спір є публічно-правовим, і його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. З огляду на наведене відсутні підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, сформульованого у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 135/617/17, щодо віднесення до адміністративної юрисдикції спору про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області з відмови учаснику бойових дій
у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення,
а також про зобов`язання виплатити таку компенсацію.
Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови
у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступає від висновку, сформульованого у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства. Означені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
Спори про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або
у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку
з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг). Тому такі спори слід розглядати за правилами адміністративного судочинства».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 553/4650/14-а (К/9901/1396/18) (провадження № 11-930апп18) зроблено висновок, що «державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ
і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Розрахунки й обґрунтування до показників видатків на соціальні потреби у проектах державного бюджету України та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до закону. Відповідно до ст. 18 КАС України справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу (…) здійснення, надання, одержання соціальних виплат розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними».
З огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах і їх суб`єктний склад, у цій справі між сторонами виник публічно-правовий спір щодо визначення черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок щодо необхідності розгляду вимог, в частині яких провадження у справі закрив,
в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим апеляційний суд не врахував, що інші вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Солом`янської РДА від
18 жовтня 2018 року щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА, визнання протиправним та скасувати рішення від
21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА, зобов`язання зазначеної комісії вчинити певні дії безпосередньо не спрямовані на захист житлових прав позивача, а також пов`язані з вимогами про визначення відповідачами черговості виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також порядку ведення обліку таких осіб, які потребують поліпшення житлових умов, тобто стосуються необмеженого кола осіб. Тому такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції та частково постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення в частині відмови
у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Солом`янської РДА від 18 жовтня 2018 року щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА, визнання протиправним та скасування рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській РДА, зобов`язання зазначеної комісії вчинити певні дії скасувати, провадження
у справі в цій частині закрити, а в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі
№ 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність
у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту
1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду
в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції».
Тому Верховний Суд відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи
у частині, провадження в якій закрите, до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
Керуючись статтями 255 256 400 402 410 414 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення від 18 жовтня 2018 року Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, визнання протиправним та скасування рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янськійрайонній
у місті Києві державній адміністрації, зобов`язання зазначеної комісії вчинити певні дії, скасувати.
Провадження у справі № 760/31042/18 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення від 18 жовтня 2018 року Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, визнання протиправним та скасування рішення від 21 листопада 2018 року комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Солом`янській районній у місті Києві державній адміністрації, зобов`язання зазначеної комісії вчинити певні дії закрити.
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада
2019 року залишити без змін.
Повідомити позивача, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року в скасованій частині втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов