Постанова
Іменем України
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 760/3650/21
провадження № 61-9885св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація,
третя особа - ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року в складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Солом`янська РДА) та просила: скасувати зняття з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та поновлення реєстрації місця проживання зазначених осіб у вказаній квартирі, яке прийняте і виконане після 17 червня 2020 року; зобов`язати відповідача внести до Реєстру територіальної громади м. Києва відомості щодо скасування запису, внесеного після 17 червня 2020 року, про поновлення реєстрації місця проживання у зазначеній квартирі третіх осіб.
На обґрунтування позову зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 2020 року, укладеного з ОСОБА_2 , її донькою ОСОБА_4 та онуками ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
При придбанні вказаної квартири в ній була зареєстрована лише ОСОБА_2 , яка була знята з реєстрації місця проживання у ній за заявою її представника, поданою до ЦНАП Солом`янської РДА 13 серпня 2020 року. 12 жовтня 2020 року їй стало відомо, що в належній їй на праві власності квартирі зареєстровані дві невідомі сторонні особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча вона не надавала згоди на реєстрацію в квартирі місця проживання сторонніх осіб.
19 жовтня 2020 року вона звернулася до Солом`янської РДА зі скаргою на протиправні дії працівників Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб. За результатами розгляду вказаної скарги отримано лист від 02 листопада 2020 року №108-108/ОП/Б-1827-3882, зі змісту якого вбачається, що до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА надійшли повідомлення про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та його малолітньої доньки ОСОБА_3 з адреси: АДРЕСА_2 , та про їх реєстрацію за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Рожнів. Надалі було встановлено, що лист про зняття з реєстрації вказаних осіб Рожнівською сільською радою об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області не надсилався, їх реєстрація з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання не проводилась. Внаслідок встановлення вказаних обставин було проведено скасування зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та поновлено реєстрацію їх місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_3 , відтак вказані дії відповідача є протиправними.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА про скасування зняття з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та поновлення реєстрації місця проживання зазначених осіб у квартирі, яке прийняте і виконане після 17 липня 2020 року.
Зобов`язано Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА внести до Реєстру територіальної громади м. Києва відомості щодо скасування запису, внесеного після 17 липня 2020 року про поновлення реєстрації місця проживання у зазначеній квартирі третіх осіб.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримався принципу пропорційності, відповідно до якого при виправленні раніше допущеної помилки держава не повинна непропорційним чином втручатись у право власності окремої особи. Внаслідок дій відповідача позивач обмежена у правах як власник спірної квартири.
З відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 01 грудня 2020 року вбачається, що 30 листопада 2020 року працівники служби здійснили виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було встановлено, що ОСОБА_2 та його малолітні дочка ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживають.
Додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Солом`янської РДА в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн.
Позивач понесла витрати на правничу допомогу, надала належні докази на підтвердження вказаної обставини. Представник відповідача не обґрунтував свої заперечення проти стягнення на користь позивача вказаних витрат.
Разом з тим, при ухваленні рішення по суті спору суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення згідно пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу Солом`янської РДА в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб задоволено. Скасовано рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пред`являючи позов, ОСОБА_1 фактично ставить питання про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права на користування спірним житловим приміщенням, посилаючись на те, що вказані особи у квартирі не проживають, проте, зазначені особи залучені до участі у справі як треті особи. Крім того, до участі у справі не залучено орган опіки та піклування відповідно до вимог статті 19 СК України.
Та обставина, що ОСОБА_1 на теперішній час є власником квартири не є підставою для припинення права користування квартирою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зняття з реєстрації місця проживання третіх осіб без їх заяви та заяви другого законного представника малолітньої, без рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, про виселення є протиправним.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року та залишити в силі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 часини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідач порушив пункт 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, не врахував відсутність згоди позивача на реєстрацію третіх осіб у спірному житлі, а також документів, які дають право на проживання у житловому приміщенні.
При скасуванні рішення суду першої інстанції апеляційний суд безпідставно не застосував практику ЄСПЛ щодо необхідності дотримання державними органами принципу належного урядування, відповідно до якого помилки державних органів, здійснені під час виконання ними своєї законодавчо визначеної роботи, не повинні виправлятись за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Внаслідок протиправних дій відповідача вона позбавлена можливості реалізувати свої правомочності власника щодо спірної квартири.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Солом`янського районного суду м. Києва.
08 грудня 2022 року справа № 760/3650/21 надійшла до Верховного Суду.
Солом'янська РДА направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 17 липня 2020 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 як продавцями, та ОСОБА_1 як покупцем укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М.
Відповідно до пункту 1.5. договору продавці стверджують, що на момент його укладення треті особи не мають прав на квартиру ( у тому числі за договором найму (оренди), шлюбним контрактом (договором), права застави, права довічного користування, сервітутів або відповідно до інших правочинів як в межах, так і за межами України, внаслідок продажу майна не буде порушено прав та законних інтересів третіх осіб, у тому числі неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних осіб, яких продавці зобов`язані утримувати за законом чи договором. У квартирі зареєстрованих малолітніх, неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб, чиї права могли б бути порушені у зв`язку з її продажем, немає.
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва станом на 17 липня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , яка знята з реєстрації у зазначеній квартирі 13 серпня 2020 року.
08 вересня 2020 року до Солом`янської РДА звернувся ОСОБА_2 щодо незаконного зняття його та його малолітньої дочки ОСОБА_3 з реєстрації у спірній квартирі.
Згідно висновку відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА, 13 липня 2020 року до Солом`янської РДА надійшло повідомлення від Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 . Перевіркою паспортного документа ОСОБА_2 було встановлено відсутність штампів про зняття/реєстрацію місця проживання у селі Рожнів Косівського району Івано-Франківської області. 13 жовтня 2020 року до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь Рожнівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області про те, що нею повідомлення про зняття з реєстрації місця проживання на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , до Солом`янської РДА не направлялися. У зв`язку з викладеними обставинами 10 вересня 2020 року було проведено скасування зняття з реєстрації адреси місця проживання ОСОБА_2 .
Аналогічний висновок було складено щодо проведення скасування зняття з реєстрації адреси місця проживання ОСОБА_3 .
Згідно витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва станом на 12 жовтня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 з 23 березня 2002 року та малолітня ОСОБА_3 з 28 лютого 2019 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі в справі позивачем.
У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти в задоволенні позову.
Предметом спору в цій справі є визнання незаконним рішення органу виконавчої влади щодо поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язання відповідача внести до Реєстру територіальної громади м. Києва відомості щодо скасування запису про поновлення реєстрації місця проживання третіх осіб у вказаній квартирі.
Отже, заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 .
Установивши, що ОСОБА_2 до участі в справі як співвідповідач залучений не був, клопотань про його залучення співвідповідачем за цим позовом позивач не заявляв, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позову з підстав неналежного складу сторін й доводи касаційної скарги цього не спростовують.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року залишити без змін.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко