ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 761/19074/17
адміністративне провадження № К/9901/4427/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №761/19074/17
за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Літвіної Н.М., суддів: Федотова І.В., Сорочка Є.О.) у справі №761/19074/17
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної пенітенціарної служби України (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ПФУ в м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство юстиції України (далі по тексту - третя особа, Мінюст), у якому просив:
- визнати неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України щодо підготовки та подання до ГУ ПФУ у м. Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах та скасувати розпорядження (у формі листа) голови ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби заступника директора департаменту - начальника управління соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту публічного права Міністерства юстиції України Тюлєнєва С.А. від 23 січня 2017 року;
- зобов`язати Державну пенітенціарну службу України (Міністерство юстиції України, як правонаступника) підготувати та направити до ГУ ПФУ у м. Києві документи на ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року за №3-1;
- зобов`язати ГУ ПФУ у м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 17 січня 2017 року, з моменту звернення.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що право на пенсію за вислугу років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги й при призначенні пенсії згідно пункту «а» статті 12 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі також - Закон №2262-ХІІ) має бути враховано вислугу років у пільговому обчисленні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах.
Зобов`язано Державну пенітенціарну службу України (Міністерство юстиції України, як правонаступника) підготувати та направити до ГУ ПФУ у м. Києві документи на ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року за №3-1.
Стягнуто з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320,00 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року в частині задоволених позовних вимог.
Прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності на день звільнення вислуги 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Враховуючи те, що календарна вислуга років ОСОБА_1 станом на час звільнення становила 19 років 01 місяць та 01 день, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача стосовно підготовки та направлення до ГУ ПФУ у м. Києві документів ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року за №3-1, оскільки позивач не має встановленої статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі №761/19074/17 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у Законі №2262-XII міститься норма, яка надає Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсії.
Позивач не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин Постанови №393 через конкуренцію норм права та преюдицію статті 12 Закону №2262-XII, оскільки у даному випадку вказані нормативно-правові акти зовсім не містять суперечливих норм, які б зумовлювали застосування нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.
На думку скаржника, враховуючи положення статті 17-1 Закону №2262-XII, у разі обчислення пільгового періоду пенсії за наведеним законом, Постанова №393 підлягає обов`язковому застосуванню, оскільки саме цією постановою визначено порядок обчислення вислуги років на пільгових умовах. Зазначення у статті 12 Закону №2262-XII терміну «календарна вислуга років» не може виключати можливість пільгового обчислення цієї вислуги років, що визначено Постановою №393, а тлумачення цієї норми Закону буквально суперечить статті 17-1 Закону №2262-XII.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_3., суддів Анцупової Т.О., Гімона М.М.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі №761/19074/17.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року №926/0/78-23, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 , яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
5. Верховний суд ухвалою від 31 липня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 01 серпня 2023 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Наказом №223/ОС-16 від 15 вересня 2016 року, відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» 16 вересня 2016 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв`язку зі скороченням штатів).
Згідно наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 01 місяців 01 день, пільгова 24 роки 05 місяців 21 день.
17 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України з приводу призначення пенсії за вислугою років.
Листом від 23 січня 2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки календарна вислуга років на 16 вересня 2016 року складала 19 років 01 місяць 01 день.
20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві з належним пакетом документів для призначення пенсії за вислугою років у відповідності до вимог статті 23 ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
Листом ГУ ПФУ у м. Києві від 23 березня 2017 року позивачу відмовлено через порушення порядку подання документів. Одночасно в листі повідомлено, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій), затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, заяви про призначення пенсії за вислугою років особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом подаються цими особами до Головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно з пунктами «б», «в» статті 17 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується служба, зокрема, в Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Положеннями частини першої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Частиною третьою вказаної статті передбачено, що пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Згідно частини четвертої статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Відповідно до абзацу 2 пункту «г» частини 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
9. Вирішуючи справу №805/3923/18-а об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року дійшла наступного висновку: «…основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».
10. У постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 у справі №480/4241/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
11. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України №1522 від 02 листопада 2006 року «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року (далі по тексту - Порядок №3-1).
Пунктом 1 Порядку №3-1 визначено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.
Відповідно до положень Порядку №3-1 на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Пунктами 12 і 13 Порядку №3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.
Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.
12. З аналізу вказаних правових норм вбачається, що на Державну пенітенціарну служби України, у випадку вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до вище вказаного Закону, покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 08 червня 2021 року по справі №360/3326/18 та від 07 вересня 2021 року по справі №761/28991/17.
13. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, який, задовольняючи частково позов, дійшов висновку, що відповідач протиправно не надав до Пенсійного органу документи, необхідні для призначення позивачеві пенсії.
14. У свою чергу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права при ухваленні судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи скаржника про те, що ним не приймалося будь-якого рішення про відмову чи призначенні певного виду пенсії є безпідставними, оскільки позивачем оскаржуються неправомірні дії відповідача, а не рішення.
Частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
15. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі №761/19074/17 скасувати.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Стеценко С.Г.
Тацій Л.В.