ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2025 року
м. Київ
справа № 761/33869/14-ц
провадження № 61-4973 св 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Омега Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (відповідач за зустрічним позовом),
відповідач - ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом),
треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Елітком», ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року
у складі судді Пономаренко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду
від 27 березня 2025 рокуу складі колегії суддів: Болотова Є. В., Желепи О. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2011 року публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі -
ПАТ «Сведбанк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк»), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Елітком», ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У вересні 2023 року до районного суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані») про заміну позивача - ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» на ТОВ «Файненс Компані».
Вказане клопотання мотивовано тим, що ПАТ «Омега Банк» звернулось до суду із цим позовом про звернення стягнення на квартиру
АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору від 23 квітня 2008 року № 622/ІП-1
у результаті невиконання умов кредитного договору від 23 квітня 2008 року № 622. Разом з тим між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» укладено договір
про відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року № 1, за умовами якого
ТОВ «Файненс Компані» набуло права вимоги за кредитним договором
від 23 квітня 2008 року № 622 та іпотечним договором від 23 квітня 2008 року
№ 622/ІП-1. Таким чином, ТОВ «Файненс Компані» є єдиним кредитором та іпотекодержателем за вказаними правочинами.
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до
ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», треті особи: ТОВ«Елітком», ОСОБА_2 , про визнання кредитного зобов`язання та іпотеки припиненими.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого ПАТ «Омега Банк», зустрічний позов ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року клопотання ТОВ «Файненс Компані» задоволено. Залучено до участі у справі
№ 761/33869/14-ц за позовом ПАТ «Омега Банк», правонаступником якого
є ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» до
ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Елітком», ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», треті особи: ТОВ «Елітком», ОСОБА_2 , про визнання кредитного зобов`язання та іпотеки припиненими, замість позивача за первісним позовом ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», як правонаступника ПАТ «Омега Банк», правонаступника - ТОВ «Файненс Компані».
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обґрунтованими є доводи ТОВ «Файненс Компані» про те, що єдиним кредитором за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622 та іпотекодержателем за іпотечним договором від 23 квітня 2008 року № 622/111-1 є ТОВ «Файненс Компані», що підтверджується договором про відступлення прав вимоги від 07 березня
2019 року № 1, укладеним між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані». Зазначене підтверджується судовими рішеннями як у господарській, так і у цивільній справах. Разом з тим ні до ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», ні до ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» не перейшло право вимоги за спірними правочинами.
Вказані обставини щодо правонаступництва ТОВ «Файненс Компані» також встановлені преюдиційними судовими рішеннями у цивільній та господарській справах.
При цьому суд першої інстанції вважав за необхідне зазначити, що, не зважаючи на вищевказані встановлені обставини, судом при розгляді вищевказаного клопотання про заміну позивача правонаступником, враховується, що протокольна ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, якою позивача ПАТ «Омега Банк» було замінено на правонаступника - ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», не скасована і є чинною.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ТОВ «Файненс Компані» належними та допустимими доказами підтверджено факт набуття права вимоги
за спірними правочинами на підставі договору про відступлення права вимоги
від 07 березня 2019 року № 1. Обставини щодо відступлення на користь
ТОВ «Файненс Компані» права вимоги за відповідними правочинами підтверджуються преюдиційними судовими рішеннями. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість клопотання ТОВ «Файненс Компані» про залучення належного позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони у справі відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2025 рокувідкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/33869/14-ц
з Шевченківського районного суду м. Києва. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та
абзац четвертий пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
У травні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2025 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, замінювати позивача можливо у випадку, якщо права перейшли від особи, яка має статус позивача у справі. Разом з тим прав від позивача - ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» до ТОВ «Файненс Компані» не переходило.
ТОВ «Файненс Компані» вказувало про те, що права перейшли до нього
від ПАТ «Омега Банк», проте суди не врахували, що ПАТ «Омега Банк» не є позивачем у цій справі та не наділено процесуальними правами, на підставі яких може відступати відповідне право.
Отже, ПАТ «Омега Банк» перед відступленням права вимоги на користь
ТОВ «Файненс Компані» мало повернути собі права вимоги у порядку віндикації. Вказані доводи відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі
№ 21/5005/2686/2012 (провадження № 12-11гс24), згідно з якою: «Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому
частиною першою статті 216 ЦК України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387 388 ЦК України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 ЦК України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.
ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» дій, спрямованих на витребування від ТОВ «Глобус-А» зазначених прав вимоги у зобов`язаннях за кредитним договором, не вчиняли.
За цих обставин суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України та дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі.».
Наведеним судами як преюдиційні судові рішення, ухвалені за інших фактичних і правових обставин, не є релевантними для цієї справи.
Доводи особи, яка подала відзив
У травні 2025 року ТОВ «Файненс Компані» подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Омега Банк» відступило на користь ТОВ «Файненс Компані» право вимоги за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622 та іпотечним договором від 23 квітня 2008 року № 622/ІП-1. Таким чином, єдиним законним кредитором за вищевказаними правочинами є ТОВ «Файненс Компані». Зазначені обставини також підтверджуються відповідними судовими рішеннями.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У зв`язку із невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Елітком», ОСОБА_2 умов кредитного договору від 23 квітня 2008 року № 622
ПАТ «Омега Банк», як кредитор звернулось до суду з цим позовом про звернення стягнення на квартируАДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору від 23 квітня 2008 року № 622/ІП-1.
У 2013 році ПАТ «Сведбанк» замінено на правонаступника ПАТ «Омега Банк».
06 листопада 2015 року протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», замінено позивача ПАТ «Омега Банк» на ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».
ТОВ «Файненс Компані» оскаржило до апеляційного суду протокольну ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на протокольну ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва
від 06 листопада 2015 року у зв`язку з пропуском без поважних причин строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення (а. с. 134-146, т. 8).
07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Омега Банк» відступило на користь ТОВ «Файненс Компані» право вимоги за кредитним договором від 23 квітня 2008 року № 622 та іпотечним договором від 23 квітня 2008 року № 622/ІП-1.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року
у справі № 761/33869/14-ц заяву ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» про відмову від позову задоволено, закрито провадження у цій справі (а. с. 238, т. 5).
Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі
№ 761/33869/14-ц апеляційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року залишено без змін (а. с. 200-211, т. 5).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 761/33869/14-ц касаційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (провадження № 61-6950св20)
(а. с. 148-158, т. 7).
Ухвалою Господарського суду м. Києві від 03 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 червня
2020 року, у справі № 5011-34/273-2012 задоволено заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача у справі, замінено у справі № 5011-34/273-2012 позивача
ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Файненс Компані».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 вересня 2020 року у справі № 5011-34/273-2012 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 03 лютого 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 червня 2020 року залишено без змін (а. с. 25-28, т. 9).
Суд касаційної інстанції при розгляді справи № 5011-34/273-2012 виходив із того, що «оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні - кредитному договорі від 23 квітня 2008 року № 622 з усіма додатковими угодами до нього на підставі договору про відступлення прав вимоги (договір) та додатку № 1 до нього, тому колегія суддів погодилася з висновками, що ТОВ «Файненс Компані» є процесуальним правонаступником позивача у справі № 5011-34/273-2012, рішенням суду в якій стягнуто заборгованість за цим кредитним договором.».
Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року у справі
№ 761/26554/13-ц апеляційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року скасовано. Замінено стягувана ПАТ «Омега Банк» у справі за позовом ПАТ «Омега Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості на його правонаступника, а саме ТОВ «Файненс Компані».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 761/26554/13-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року залишено без змін (провадження № 61-1151св21).
Суд касаційної інстанції при розгляді справи № 761/26554/13-ц виходив із того, що, установивши факт набуття ТОВ «Файненс Компані» права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договору від 23 квітня 2008 року № 622, укладеного між ПАТ «Омега Банк» та ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувана його правонаступником. Недійсність договору про відступлення прав вимоги прямо не встановлена законом, судом указаний правочин недійсним не визнавався, а тому на нього поширюється презумпція правомірності правочину
(а. с. 29-44, т. 9).
Крім того, 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1898 із змінами та доповненнями. Пунктом 1 додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 31 грудня 2014 року передбачене відступлення банком на користь ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» права вимоги за вказаними кредитним договором та договором іпотеки.
04 липня 2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» уклало договір купівлі-продажу права вимоги з ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04 вересня 2018 року у справі
№ 910/10364/16позов ПАТ «Омега Банк» задоволено. Визнано договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» недійсним. Визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року, укладений між
ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» із змінами та доповненнями. Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину і зобов`язано ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» повернути ПАТ «Омега Банк» всі документи, які засвідчували права, що передавались, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року
у справі № 910/10364/16 апеляційну скаргу ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду м. Києва від 04 вересня 2018 року скасовано частково, викладено резолютивну частину у наступній редакції: «1. Заяву ПАТ «Омега Банк» про збільшення розміру позовних вимог залишити без розгляду. 2. Позов задоволено. 3. Визнано договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» недійсним.
4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня
2015 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та
ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» із змінами та доповненнями. Вирішено питання про розподіл судових витрат.».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року у справі № 910/10364/16 касаційну скаргу ПАТ «Омега Банк» залишено без задоволення. Касаційну скаргу ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» задоволено частково. Рішення Господарського суду м. Києва від 04 вересня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року скасовано у частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, який укладений між ПАТ «Омега Банк»
та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» із змінами та доповненнями. Відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги. У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд касаційної інстанції при розгляді справи № 910/10364/16 виходив із того, що судами правильно встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року відповідно до положень пункту 3 частин третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,
а згідно з нормами частини першої статті 215, частини першої статті 216 ЦК України такий правочин не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що наступний договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня
2015 року слід визнати недійсним відповідно до положень частини п`ятої
статті 216, статті 658 ЦК України, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має право продажу цих активів.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вищезазначеним вимогам закону не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
Згідно із частиною першою статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Наведені норми права встановлюють спільний режим правового регулювання для речей та майнових прав. Речі та майнові права охоплюються спільним родовим поняттям майно, є об`єктами цивільних прав та можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої - третьої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною першою статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, зазначені вище правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав.
Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 ЦК України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387 388 ЦК України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 ЦК України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до цієї норми процесуального права правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим. За часткового правонаступництва або сингулярного (одиничного) від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки, зокрема при зміні суб`єктивного складу правовідносин.
Згідного з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З наведених норм права випливає, що коли кредитор у спірному матеріальному зобов`язанні (цивільному, господарському тощо) відповідно до пункту 1
частини першої статті 512 ЦК України замінений внаслідок відступлення права вимоги, то суд в порядку процесуального правонаступництва замінює такого учасника справи, виконавчого провадження його правонаступником, про що постановляє ухвалу. Внаслідок цього процесуальні права та обов`язки у справі, виконавчому провадженні, які мав такий учасник переходять до його процесуального правонаступника.
Отже, перехід процесуальних прав і обов`язків у справі, виконавчому провадженні до процесуального правонаступника безпосередньо залежить від переходу до нього матеріальних прав та обов`язків, зокрема права вимоги у зобов`язанні внаслідок його відступлення.
Якщо кредитор відчужив право вимоги у зобов`язанні за недійсним (нікчемним) правочином, і в подальшому це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387 388 ЦК України; а у разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до статті 330 ЦК України.
Отже, до переходу до кредитора права вимоги у зобов`язанні в порядку його витребування за статтями 387 388 ЦК України таке право вимоги знаходиться у володінні набувача цього права вимоги, відповідно процесуальні права і обов`язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.
Ураховуючи викладене, суди у порушення вищевказаних вимог закону не звернули уваги на те, що права вимоги за відповідним кредитним договором були
відчужені ПАТ «Омега Банк» за нікчемним договором від 31 грудня 2014 року
з ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит». Разом з тим ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» дій, спрямованих на витребування від останнього набувача зазначених прав вимоги у зобов`язаннях за кредитним договором, не вчиняли.
Таким чином, суди у порушення зазначених вимог закону не звернули уваги на те, що права вимоги у зобов`язаннях за відповідним кредитним договором
до ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» у порядку їх витребування від останнього набувача не перейшли.
Отже, суди дійшли помилкового висновку про задоволення клопотання
ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача у цій справі, оскільки перехід процесуальних прав і обов`язків у справі до процесуального правонаступника залежить безпосередньо від переходу до нього матеріальних прав та обов`язків, зокрема права вимоги у зобов`язанні внаслідок його відступлення, проте
ні ПАТ «Омега Банк», ні ТОВ «Файненс Компані» у цій справі не надали доказів повернення собі відповідного права вимоги за результатами його витребування у порядку, передбаченому статтями 387 388 ЦК України.
Подібні за змістом правові висновки щодо тих самих юридичних осіб і того самого процесуального питання, яке виникло у цій справі, а саме щодо процесуального правонаступництва ТОВ «Файненс Компані», викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 21/5005/2686/2012 (провадження № 12-11гс24).
Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Отже, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про заміну позивача.
Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року
та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 року скасувати.
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» про заміну позивача відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець