10.02.2025

№ 761/9863/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 761/9863/23

провадження № 61-9782св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» (далі - ТОВ «ВКФ Фарби України»), у якому просила стягнути з відповідача пеню за договором купівлі-продажу майнових прав від 19 січня 2015 року у розмірі 491 675,83 грн.

Позовна заява підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Мамаєвим Д. Ю.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року відкрито провадження в цій справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ВКФ Фарби України» про стягнення пені за договором залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків - надання ордера, який відповідатиме встановленій формі, оскільки до позовної заяви на підтвердження повноважень на представництво позивача у суді додано ордер невстановленої форми, крім того, в Єдиному реєстрі адвокатів відсутні будь-які відомості про адвоката Мамаєва Д. Ю.

На виконання вимог ухвали суду першої інстанції представник позивачки - адвокат Мамаєв Д. Ю. надав суду договір про надання правової допомоги від 12 січня 2023 року № 12/01/23-21 як документ, що підтверджує повноваження адвоката Мамаєва Д. Ю. на надання правової допомоги позивачу.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що представник ОСОБА_1 не усунув недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі суду від 11 грудня 2023 року, а саме, не надав ордер, який відповідатиме встановленій формі, а наданий суду договір про надання правової допомоги від 12 січня 2023 року № 12/01/23-21 не є документом, яким підтверджуються повноваження адвоката як представника сторони в цивільному процесі.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року скасовано.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВКФ Фарби України» про стягнення пені за договором направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що наданий представником позивача - адвокатом Мамаєвим Д. Ю. ордер серії АА № 0025990 не відповідає формі, яка встановлена Положенням про ордер про надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженим рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, останній не був згенеровані у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що до позовної заяви не було долучено належних доказів, які підтверджують повноваження представника позивача. Однак на усунення вказаного недоліку адвокат Мамаєв Д. Ю. надав договір про надання правової допомоги від 12 січня 2023 року № 12/01/23-21, укладений між Адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та ОСОБА_1 на представництво її інтересів в судах, що передбачено статтею 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а такожнадано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, підстава - рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року № 14.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву, допустив надмірний формалізм.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У липні 2024 року ТОВ «ВКФ Фарби України» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд фактично визнав законною можливість ініціювання позовних заяв представниками, повноваження яких не підтверджені у встановленому законом порядку, та нівелював приписи пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, які у імперативній формі визначають, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Апеляційний суд не врахував, що повноваження на представництво адвокатом учасника цивільної справи не можуть бути підтверджені договором про надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував вищезазначені положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не надав оцінки наявній у матеріалах справи відповіді Ради адвокатів міста Києва, якою не підтверджується факт набуття представником позивача статусу адвоката, та внаслідок цього сформував помилковий висновок про недоведеність факту припинення права Мамаєва Д. Ю. на заняття адвокатською діяльність, оскільки видача свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є завершальним етапом набуття особою статусу адвоката, а відповідач надав докази, які свідчать про те, що представник позивача не набув статус адвоката.

Отже, апеляційний суд помилково вважав факт наявності в матеріалах справи копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльності належним та достатнім доказом факту набуття відповідного права.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мамаєв Д. Ю. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мамаєв Д. Ю. подав клопотання про зупинення касаційного провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 761/5870/24.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У вересні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ТОВ «ВКФ Фарби України» не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).

Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордера, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката, за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.

Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24).

У справі, яка переглядається, до позовної заяви від імені ОСОБА_1 адвокат Мамаєв Д. Ю., крім ордера, додав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року № 14 (а. с. 17, т. 1). Указане свідоцтво не припинено, його адвокатська діяльність не зупинена. До позовної заяви додано і договір про надання правової допомоги від 12 січня 2023 року № 12/01/23-21, укладений між Адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та ОСОБА_1 на представництво її інтересів в судах (а. с. 146, т. 1)

Ураховуючи те, що відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою у системному зв`язку із частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одночасно є і тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Щодо клопотання про зупинення касаційного провадження у справі

Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду(пункт 10 частини першої статті 252 ЦПК України).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 20 січня 2025 року прийняв постанову у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24), а тому відсутні підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Д. Ю. про зупинення касаційного провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 761/5870/24.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - залишити без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича про зупинення касаційного провадження у справі відмовити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець