Постанова
Іменем України
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 766/21131/18
провадження № 61-18770св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2019 року у складі судді Ус О. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів:
Бездрабко В. О., Вейтас І. В., Кузнєцової О. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»; банк) про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18 жовтня 2007 року між ним і банком укладено кредитний договір № DN81AR03110197, відповідно до умов якого йому надано кредит у розмірі 168 034,00 грн, строком до 17 жовтня 2014 року, зі сплатою 0,80 % щомісяця за користування коштами.
Повернення кредиту забезпечене договором застави від 18 жовтня 2007 року, укладеним між ним і банком, предметом якого є належний йому на праві власності автомобіль марки SKODA FABIA Classiс, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 04 січня 2011 року у справі № 2-4/11 задоволено позов банку до нього про звернення стягнення на предмет застави; у рахунок погашення заборгованості за договором від
18 жовтня 2007 року № DN81AR03110197 у розмірі 122 532,02 грн звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль SKODA, модель: FABIA, рік випуску: 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; передано ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у нього належного йому на праві власності заставленого майна, а саме: автомобіля SKODA, модель: FABIA, рік випуску: 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Херсона від 21 листопада 2011 року закрито провадження у справі № 766/21131/18 за позовом банку до нього про звернення стягнення на предмет застави у зв`язку з наявністю судового рішення щодо спору між тими самими сторонами про той же предмет і з тих самих підстав. Вважав, що внаслідок постановлення цієї ухвали у судовому порядку з ним розірваний кредитний договір.
Вказував, що 18 квітня 2012 року відповідач із автостоянки викрав належний йому автомобіль SKODA Fabia, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того, у квітні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до адміністративного суду з позовом до УДАІ МВС України в Херсонській області про зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 821/1260/15-а зазначений позов задоволено; зобов`язано УДАІ МВС України в Херсонській області видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат свідоцтва про реєстрацію права власності на заставлений автомобіль. Постановою Одеського адміністративного суду від 20 січня 2016 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року скасовано, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
13 червня 2016 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» вчинив виконавчий напис про звернення стягнення на грошові кошти у сумі 871 926,07 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 жовтня 2007 року № DN81AR03110197. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 жовтня 2017 року у справі № 766/8807/16-ц вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. Зазначав, що банк надав нотаріусу документи, які не відповідали дійсності, та приховав від останнього факт викрадання автомобіля.
Крім того, посилався на наявність відкритих кримінальних проваджень щодо шахрайських дій та крадіжки його транспортного засобу.
На його переконання, моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою банку щодо нього та його матері, а саме викрадення автомобіля; після вчинення виконавчого напису у його батька стався інсульт, від якого він помер.
У зв`язку з наведеним просив стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 871 926,07 грн (ця сума рівнозначна сумі, яку банк хотів стягнути з нього за виконавчим написом нотаріуса).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня
2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди у зв`язку з недоведеністю факту її завдання позивачу. Передача банку транспортного засобу відбулася за судовим рішенням, що набрало законної сили, а тому прийняття транспортного засобу SKODA, модель FABIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 банком є правомірним.
Звернення до нотаріуса з заявою про видачу виконавчого напису та отримання виконавчого напису є реалізацією прав ПАТ КБ «ПриватБанк», як кредитора, отримати від позивача, як боржника у кредитному зобов`язанні, суми заборгованості за кредитним договором, а тому такі дії не можуть бути розцінені як протиправна поведінка ПАТ КБ «ПриватБанк».
Доказів того, що позивачеві завдана шкода, як особі потерпілій від кримінального правопорушення, суду також не надано (такими доказами може бути лише обвинувальний вирок суду або постанова про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; кримінальні провадження, на які посилається позивач, не завершені).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд вважав рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову законним та обґрунтованим.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У жовтні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
ОСОБА_1 зазначає, що суди не врахували, що протягом тривалого часу банк намагався отримати в УДАІ МВС України в Херсонській області дублікат технічного паспорта на заставний автомобіль, яке неодноразово відмовляло відповідачу у його видачі. Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 04 січня 2011 року у справі № 2-4/11 не є рішенням, яким за банком визнано право власності на транспортний засіб.
На його думку, факт викрадення автомобіля банком підтверджено видачею нотаріусом виконавчого листа від 13 червня 2016 року, який рішенням Херсонського міського суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 766/8807/16-ц визнано таким, що не підлягає виконанню. Стверджує, що цим рішенням встановлено, що банк надав нотаріусу неправдиву інформацію щодо розміру боргу.
Суди необґрунтовано поклали на нього обов`язок довести наявність у нього душевних страждань внаслідок порушення його права володіти своїм майном.
У грудні 2019 року до Верховного Суду від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Зазначає, що в матеріалах справи відсутній будь-який доказ про стан здоров`я позивача, на підставі якого можна було б стверджувати, що він погіршився в порівнянні з попереднім станом здоров`я, а також, що таке погіршення мало місце після зазначених у позовній заяві подій. Позивач не довів наявності моральних страждань, пов`язаних з визнанням дій банку незаконними та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями банку та станом здоров`я позивача та його душевними стражданнями і хвилюваннями.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 18 жовтня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DN81AR03110197, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти на строк з 18 жовтня 2007 року до 17 жовтня 2014 року в сумі 168 034,00 грн, з яких: 100 000,00 грн на купівлю автомобіля, а решта - суми на сплату витрат на реєстрацію предмета застави, на сплату страхових внесків за договором страхування, на сплату винагороди за надання фінансового інструменту, на сплату страхових платежів.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором сторони уклали договір застави від 18 жовтня 2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав у заставу ПАТ КБ «ПриватБанк» належний йому на праві власності автомобіль SKODA FABIA Classik, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на майно. Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 04 січня
2011 року в справі № 2-4/11 позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 жовтня 2007 року
№ DN81AR03110197 в сумі 122 532,02 грн звернуто стягнення на предмет застави автомобіль SKODA, модель FABIA, рік випуску 2007, реєстраційний номер
НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені
ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області
від 16 червня 2011 року рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 04 січня 2011 року залишено без змін.
Зі змісту постанови державного виконавця від 05 червня 2012 року про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-4/11, виданого 25 липня 2011 року, про передачу ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного йому на праві власності заставного майна, а саме: автомобіля SKODA, модель FABIA, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що виконавчий документ виконано. Факт передачі вказаного транспортного засобу підтверджено банком.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Херсона від 21 листопада 2011 року закрито провадження у справі № 2-3116/11 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до
ОСОБА_1 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110197 у сумі 251 657,64 грн на автомобіль SKODA, модель FABIA, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку з ухваленням Дніпровським районним судом міста Херсона від 04 січня 2011 року рішення щодо спору між тими самими сторонами про той же предмет і з тих самих підстав.
У квітні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до адміністративного суду з позовом до УДАІ МВС України в Херсонській області про зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду
від 11 червня 2015 року у справі № 821/1260/15-а вказаний позов задоволено; зобов`язано УДАІ МВС України в Херсонській області видати ПАТ КБ «ПриватБанк» дублікат свідоцтва про реєстрацію права власності на заставлений автомобіль. Постановою Одеського адміністративного суду від 20 січня 2016 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня
2015 року скасовано, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Суди виходили з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не є власником транспортного засобу SKODA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому вимоги про видачу дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є безпідставними.
Крім того, рішенням Херсонського міського суду Херсонської області
від 26 жовтня 2017 року у справі № 766/8807/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Бондар І. М., ГТУЮ у Херсонській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено частково позов ОСОБА_1 , визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13 червня 2016 року за реєстровим № 4959 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І. М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 870 226,07 грн (у зв`язку з недоведеністю безспірності вимог).
На підтвердження своїх вимог позивач також надав копії постанов про відкриття кримінальних проваджень № 12015230040006669 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, та
№ 12012230030000473 за ознаками частини першої статті 355, частини першої статті 289 КК України за фактом викрадення АТ КБ «ПриватБанк» заставного транспортного засобу.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 49-51 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зазначено, що: «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.».
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження
№ 61-18013сво18) зазначено, що «тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.».
Аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Підставою даного позову ОСОБА_1 зазначав викрадення відповідачем належного йому автомобіля, зокрема посилаючись на те, що: постановою Одеського адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі
№ 821/1260/15-а у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до УДАІ МВС України про зобов`язання видати дублікат технічного паспорту відмовлено; рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 жовтня
2017 року у справі № 766/8807/16-ц виконавчий напис приватного нотаріуса від 13 червня 2016 року за реєстровим № 4959 про стягнення з нього
( ОСОБА_1 ) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 870 226,07 грн визнано таким, що не підлягає виконанню (вказував, що банк надав нотаріусу документи, які не відповідали дійсності, та приховав від останнього факт викрадання автомобіля); відкриті кримінальні провадження щодо шахрайських дій ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів факту викрадення відповідачем заставного автомобіля. Спірний транспортний засіб переданий банку під час примусового виконання рішення у справі № 2-4/11.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судами обставин, встановлених у справі № 766/8807/16-ц, які, на переконання
ОСОБА_1 , підтверджують факт викрадення автомобіля банком.
Рішенням Херсонського міського суду від 26 жовтня 2017 року у справі
№ 766/8807/16-ц визнано виконавчий напис нотаріуса про стягнення з
ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» кредитного боргу у сумі 870 226,07 грн таким, що не підлягає виконанню, оскільки вказана сума з огляду на наявність рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 04 січня 2001 року у справі № 2-4/11 не є безспірною.
Так само необґрунтованими є посилання позивача на те, що підставою для задоволення позову є неодноразові намагання відповідача отримати в органах ДАІ дубліката технічного паспорту автомобіля, оскільки ці обставини не підтверджують ані завдання моральної шкоди, ані протиправності дій відповідача (в сенсі їх кваліфікації як викрадення), ані причинного зв`язку між шкодою і цими діями відповідача та вини.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній станом на
07 лютого 2020 року) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення та постанова судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 409 416 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат