Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 766/6950/19
провадження № 61-18221св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Херсонська міська рада,
відповідач - Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Херсонської міської ради на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2019 року у складі судді Прохоренко В. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
у справі за позовом Херсонської міської ради до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про зняття з реєстраційного обліку,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Херсонська міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Херсонської обласної ради народних депутатів від 20 березня 1992 року № 32 «Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю і власністю міст обласного підпорядкування та районів області» весь житловий фонд, розташований на території міста Херсона, окрім державного та приватного, передано до власності територіальної громади міста Херсона в особі Херсонської міської ради.
Згідно з пунктом 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності. До об`єктів комунальної власності належить житловий фонд (пункт 1 статті 60 цього Закону).
Відповідно до інформаційного листа від 02 квітня 2019 року № 7-524-5/12 будинок АДРЕСА_1 обліковується на балансі Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради та переданий на підставі наказу № 167 на утримання ОСББ «Богуна 82».
Квартира АДРЕСА_2 належить до об`єкту комунальної власності, у зв`язку з чим право власності та розпорядження нею належить територіальній громаді міста Херсона.
Будь-яких рішень щодо передачі квартири в користування або власність не приймалося, тому зазначена квартира є вивільненою і повинна бути розподілена серед осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з даними з реєстраційної картки станом на 25 березня 2019 року у спірній квартирі зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до актового запису про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис 26 липня 2018 року.
Відповідно до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, серед іншого, свідоцтва про смерть.
Однак, Правила державної реєстрації актів цивільного стану, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року № 3307/5) не надають можливості органам місцевого самоврядування отримати свідоцтво про смерть, а лише витяг (частина IV Правил).
Враховуючи, що вирішення даної проблеми позасудовим шляхом не можливо, Херсонська міська рада просила зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за життя за адресою: АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права та не надано доказів реального порушення прав міської ради її виконавчим органом.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу Остапенко О. І., діючої в інтересах Херсонської міської ради, залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції правильно встановлено про відсутність доказів на підтвердження неможливості для позивача отримати копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 та ненадання позивачем доказів відмови відповідача у знятті з реєстраційного обліку з цих підстав. Також суд обґрунтовано виходив з неправильного обрання позивачем способу захисту прав, з відсутності між сторонами спору, що виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Крім того, позивачем не доведено неможливість здійснення зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за наявності повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, в якому є посилання на видане свідоцтво про смерть вказаної особи.
Отже, суд першої інстанції до свого висновку про відмову в позові дійшов при повному та всебічному дослідженні обставин справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.
Разом з тим, апеляційний суд зазначив про те, що Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради не є юридичною особою, тому не може бути стороною у цій справі, зокрема відповідачем. Оскільки цей позов пред`явлено до особи, яка не може відповідати за позовом, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року Херсонська міська рада подала касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано та витлумачено норми матеріального права, не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для справи.
Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради є виконавчим органом, підзвітним та підконтрольним Херсонській міській раді, тому питання зняття з реєстраційного обліку померлого ОСОБА_1 може бути вирішено всупереч чинного законодавства.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Херсонської обласної ради народних депутатів від 20 березня 1992 року № 32 «Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю і власністю міст обласного підпорядкування та районів області» весь житловий фонд, розташований на території міста Херсона, окрім державного та приватного, передано до власності територіальної громади міста Херсона в особі Херсонської міської ради.
Згідно з Інформаційним листом від 02 квітня 2019 року № 7-524-5/12 будинок АДРЕСА_1 обліковується на балансі Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради та переданий наказом № 167 вказаного Департаменту на утримання ОСББ «Богуна 82».
Квартира АДРЕСА_2 належить до об`єкту комунальної власності, будь-яких рішень щодо передачі квартири в користування або власність не приймалось, у зв`язку з чим право власності та розпорядження нею належить територіальній громаді міста Херсона.
За даними реєстраційної картки станом на 25 березня 2019 року в зазначеній квартирі зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 806 від 26 липня 2018 року.
Документом, що підтверджує факт смерті є лікарське свідоцтво про смерть № 953 від 25 липня 2018 року, видане Відділом судово-медичної експертизи трупів комунальної установи «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради.
26 липня 2018 року видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Херсонського міського суд Херсонської області.
13 листопада 2019 року справа № 766/6950/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають, з огляду на таке.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.
Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
Виходячи з аналізу зазначених норм, відповідач у цій справі є структурним підрозділом Херсонської міської ради, тобто не є юридичною особою.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що підприємство, установа, організація, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати сторонами у цивільному процесі. Отже, справи за позовами, у яких відповідачем зазначено особу, що не має цивільної процесуальної дієздатності, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу та не звернули увагу на те, що позивач пред`явив позов до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради, який не є юридичною особою, а, отже, не наділений цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року в справі № 757/43355/16-ц (провадження № 14-399цс18) звернула увагу на те, що приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження; пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися законними й обґрунтованими, тому підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Херсонської міської ради задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року скасувати.
Провадження у справі за позовом Херсонської міської ради до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про зняття з реєстраційного обліку закрити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська