25.10.2024

№ 800/98/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 800/98/17

Провадження № 11-1197заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження за наявними матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року (судді Гімон М. М., Бившева Л. І., Олендер І. Я., Усенко Є. А., Ханова Р. Ф.) в адміністративній справі № 800/98/17 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенко Петра Олексійовича, Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання незаконними та скасування рішень, провадження у якій відкрито за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року, та

ВСТАНОВИЛА:

1. 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року. На підтвердження слушності заяви про необхідність перегляду оспореної ухвали суду касаційної інстанції послався на те, що 01 серпня 2019 року народний депутат України VIII скликання ОСОБА_2 склав нотаріально завірену заяву, у якій повідомив, що 29 березня 2016 року він був відсутній у сесійній залі Верховної Ради України та не брав участі в голосуванні за Постанову № 1040-VIII «Про надання згоди на звільнення Президентом України ОСОБА_1 з посади Генерального прокурора України», а його голос було враховано як присутнього. Відтак було прийняте рішення, яке є неправомірним.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 жовтня 2019 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року.

3. ОСОБА_1 не погодився із зазначеною ухвалою суду і подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та відкрити провадження у справі.

Позивач вважає, що суд першої інстанції розглянув справу неповноважним складом суду, оскільки перегляд справи за нововиявленими обставинами здійснював інший склад суду. Також наголошує на безпідставній заміні судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусака М. Б. у зв`язку із короткотривалою відпусткою, що призвело до істотного порушення норм процесуального права.

З покликанням на положення частини третьої статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає, що суд не дав оцінки наданій нововиявленій обставині, що стосується обставин, які розглядалися. Виявлення свідка, який повідомив інформацію, що може змінити оцінку суду, наданому в попередньому рішенні, відповідає визначенню нововиявлених обставин, наведеному в процесуальному законі.

У відзиві ВРУ зазначає, що при наявності судового рішення, яким закінчено розгляд справи і спір вирішено по суті, особа не може ініціювати його повторний розгляд у суді. Оскільки провадження у цій справі закінчилося постановленням ухвали про залишення позову без розгляду, вона не може бути переглянута за нововиявленими обставинами. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

У відзиві представник Президента України з аналогічних мотивів просить судове рішення залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 листопада 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діяв через адвоката Сапожнікову Олену Євгеніївну, а ухвалою від 28 листопада 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.

5. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й вирішити питання про відкриття провадження.

У цій справі суд першої встановив фактичні обставини, які можна стисло викласти таким чином.

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом про визнання незаконними та скасування Постанови ВРУ від 29 березня 2016 року № 1040-VIII «Про надання згоди на звільнення Президентом України ОСОБА_1 з посади Генерального прокурора України» (далі - Постанова ВРУ), указів Президента України від 3 квітня 2016 року № 124/2016 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Генерального прокурора України» та від 23 червня 2016 року № 269/2016 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03 квітня 2016 року № 124»; а також про поновлення його на адміністративній посаді.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 квітня 2017 року адміністративний позов залишив без розгляду на підставі статті 100 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення рішення) у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та відсутністю поважних причин для його поновлення.

Верховний Суд України постановою від 11 липня 2017 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року. У своєму рішенні зазначив, що наведені причини поважності пропуску строку звернення до суду - написання заяви про звільнення з посади за власним бажання під психологічним тиском, не є такими, що впливають чи могли вплинути на своєчасність звернення до суду для оскарження актів суб`єктів владних повноважень.

30 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву до суду про перегляд рішення за нововиявленою обставиною, про існування якої стало відомо вже після ухвалення судового рішення. Такою обставиною називає складання 1 серпня 2019 року народним депутатом України ОСОБА_2 заяви про те, що у день голосування (29 березня 2016 року) за оскаржувану Постанову ВРУ він був відсутній у сесійній залі ВРУ та не брав участі у голосуванні.

Вирішуючи питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 24 жовтня 2019 року виходив із такого.

З посиланням на положення пунктів 13, 14, 15 частини першої статті 4, частини першої статті 192, статті 241 КАС України визначив, що закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої інстанції, у тому числі прийняття рішення щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 247 цього ж Кодексу, ухваленням додаткового рішення на підставі статті 252 КАС України.

Разом з тим звернув увагу на випадки передбачені процесуальним законом, коли розгляд справи закінчується без ухвалення рішення по суті спору - закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду. Щодо останнього зазначив, що постановлення такого рішення зумовлено наявністю обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.

Суд правильно визначив, що провадження у цій справі завершилося постановленням ухвали про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. Ухвала суду, якою був завершено провадження у справі, не є тим видом судового рішення, яким закінчено розгляд спору по суті, тому це судове рішення не може бути віднесено до тих, що переглядаються за нововиявленими обставинами.

Зазначив також, що наявність обставин, які суд не врахував під час ухвалення рішення про залишення позову без розгляду, дозволяє позивачу повторно звернутися до суду з позовом із заявою про поновлення пропущеного строку.

Наголосив, що на вказану в заяві нововиявлену обставину - нотаріальна завірена заява від 1 серпня 2019 року щодо особистої участі у голосуванні народного депутата України, позивач посилався при поданні позовної заяви, тому на підставі частини четвертої статті 361 КАС України вона не може бути підставою для перегляду справи.

6. У пункті 1 частини другій статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Фактор не обізнаності особи, яка звертається із заявою, з істотними для справи обставинами, які існували на час розгляду справи, є основним, визначальним чинником для віднесення таких обставин до нововиявлених. Такі обставини мали існувати реально на момент первинного провадження у справі, але про їх наявність на той час суд та/або зацікавлена особа з об`єктивних не знали або не могли знати. Зі здійсненого аналізу можна виснувати, що виключні обставини можливо визначити як невідомі раніше факти об`єктивної дійсності, які виявлені після розгляду справи, що мають значення для її законного та обґрунтованого вирішення.

У справі, що розглядається, провадження закінчилося постановленням судового рішення, яке стало наслідком недотримання особою строку звернення до суду, та поновлення можливості реалізації права на подання позову до суду, визнано неможливим через неповажність наведених причин.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що постановлення судом рішення про залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення підстав, які не були враховані судом при постановленні ухвали від 20 квітня 2017 року, тому її не можна вважати судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи.

Також є правильним висновок суду про те, що наведена заявником обставина не відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 361 КАС України, та не стосується обставин, які стали підставою для постановлення судового рішення, про перегляд якого подавав заяву позивач.

7. Відповідно до частини першої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

На підставі пунктів 6, 7 розділу ХІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України діють у межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному цим Законом.

З дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду», Верховний Суд розпочав свою роботу з 15 грудня 2017 року.

З аналізу зазначених норм КАС України у контексті спірного питання в частині доводів апеляційної скарги щодо «неповноважності суду» убачається, що колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначена з дотриманням положень частини першої статті 31 КАС України.

У частині першій статті 35 КАС України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У зв`язку з наявністю випадку, який унеможливлював участь судді у розгляді справи (відпустка судді Гусака М. Б., який входив до складу постійної колегії суддів), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Велика Палата Верховного Суду оцінила обставини, що могли перешкодити розгляду конкретної справи у строки, встановлені процесуальним законом, і вважає, що заміна судді у складі колегії на підставі вмотивованого розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, підписаного у відповідності до його посадових обов`язків, відповідає порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 та Тимчасовим засадам використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженого постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8.

8. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Міркування і твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд прийняв правильне процесуальне рішення, тому підстав для втручання й скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року немає.

Керуючись статтями 122, 243, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточноюй оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

Т. О. Анцупова О. Б. Прокопенко

С. В. Бакуліна В. В. Пророк

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко