ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №803/1264/17
адміністративне провадження №К/9901/46528/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І.В. розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Волинської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Волинського окружного адміністративного суду у складі у складі колегії суддів: Сороки Ю. Ю., Ковальчука В. Д., Ксензюка А. Я. від 12.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гуляка В. В., Гудима Л. Я., Довгополова О. М. від 21.02.2018,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Волинської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відділ ДАБК, ДАБІ відповідно, відповідачі), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправними та скасувати накази Відділу ДАБК від 29.09.2016 №66 про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та від 29.09.2016 №67 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта (далі - спірні накази).
2. У мотивах позовної заяви наводились аргументи про те, що відповідач, приймаючи спірні накази, діяв усупереч вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, зокрема, не перевірив, шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відомості, викладені у зверненні фізичної особи, яке стало приводом для видання оскаржуваних позивачем актів, а також не оформив жодних документів, де було б встановлено факт подання недостовірних даних у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018, позов задоволено та скасовано спірні накази відповідача.
4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що, як встановлено судовим розглядом справи, оскаржувані позивачем накази Відділу ДАБК є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки винесені без врахування фактичних обставин справи, з порушенням вимог Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 , подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та залишити без розгляду позовну заяву.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.05.2016 ОСОБА_1 було подано до Відділу ДАБК декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Нове будівництво житлового будинку з творчою майстернею з знесенням житлового будинку та реконструкція господарської будівлі по АДРЕСА_1 ».
7. 20.05.2016 відповідач зареєстрував вищевказану декларацію за № ВЛ082161410913 .
8. 09.06.2016 позивач подав до Відділу ДАБК декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 09.06.2016 за №ВЛ142161612267.
9. 07.09.2016 до Відділу ДАБК з письмовою заявою звернувся адвокат Матвіїв В. М., який діяв у інтересах довірителя ОСОБА_3 , де повідомив, що у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації ОСОБА_1 навів недостовірні дані.
10. До заяви були надані: відповідь Приватного Підприємства «ТМС» на запит від 10.08.2016 щодо проведення авторського нагляду за будівництвом на АДРЕСА_1 у якій повідомлялося, що авторський нагляд був проведений ОСОБА_4 лише в частині відповідності об`єкта будівництва до проектних пропозицій містобудівного розрахунку, а проектно-кошторисна документація на спорудження вищевказаного об`єкта не розроблялась; лист фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 від 27.08.2016, згідно якого технічний нагляд за будівництвом по АДРЕСА_1 ним не здійснювався, у зв`язку із чим інформація в деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації щодо здійснення технічного нагляду ОСОБА_5 є недостовірною та відповідь ПП "Консоль" від 23.08.2016 на адвокатський запит про те, що підприємством будівельні роботи по АДРЕСА_1 не здійснювались.
11. У зв`язку із виявленням вищевказаних обставин відділом державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Волинської області були видані спірні накази, якими скасована реєстрація декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що позовну заяву було подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Зокрема, у наявному в матеріалах справи договорі про надання правової допомоги (у пункті 2.1) зазначено, що правнича допомога надається адвокатом у межах конкретної цивільної справи №161/9138/16-ц, а в пункті 2.2 цього ж договору вказано перелік судових інстанцій, у яких адвокат має право представляти інтереси ОСОБА_1 , й адміністративний суд у цьому переліку відсутній. Однак, суди попередніх інстанцій таку обставину проігнорували.
13. Посилався скаржник і на те, що позовну заяву подано з пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду, оскільки ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатись про наявність спірних наказів Відділу ДАБК 20.01.2017, а відтак і про порушення своїх прав, під час розгляду цивільної справи №161/7817/16-ц. Водночас, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише наприкінці вересня 2017 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду.
14. У відзиві, поданому ДАБІ на касаційну скаргу, підтримані доводи та вимоги останньої та зазначено, що, виходячи із суті наведених у позові аргументів, такі не стосувались рішень, дій чи бездіяльності саме цього суб`єкта владних повноважень а тому це свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень, якими вирішено спір стосовно неналежного відповідача.
15. Відзив на касаційну скаргу подано й позивачем, який висловлює позицію про безпідставність наведених скаржником аргументів, які, на думку ОСОБА_1 , не можуть зумовити скасування постанов, прийнятих судами попередніх інстанцій у відповідності з вимогами норм матеріального і процесуального права.
16. Заперечуючи проти доводів і вимог касаційної скарги позивач наголошує на тому, що ним не було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про існування спірних наказів він дізнався з тексту рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.03.2017 у справі №161/9138/16-ц, яке виготовлено у повному обсязі 03.04.2017. При цьому, скаржник звертає увагу на обґрунтованість висновків судів про відсутність у матеріалах справи доказів, які б свідчили про те, що строк звернення з цим позовом слід обчислювати з більш ранньої дати.
17. Зазначив позивач і про те, що документи, подані на підтвердження повноважень його представника (адвоката) на ведення цієї адміністративної справи були оформлені належним чином у відповідності з вимогами законодавства й надані до суду першої інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Так, за правилами частин першої, другої статті 99 КАС України в редакції, чинній станом на день звернення до суду з цим позовом, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
21. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
22. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
23. Розглядаючи справу в межах доводів та вимог касаційної скарги та повноважень Верховного Суду, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
24. Суд апеляційної інстанції на підставі наявних у справі матеріалів встановив, що безпосередньо позивач дізнався про винесення Відділом ДАБК спірних наказів з рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.03.2017, прийнятого у межах цивільної справи №161/9138/16-ц, повний текст якого було складено 03.04.2017.
25. В свою чергу, із даним позовом ОСОБА_1 звернувся 29.09.2017, що виплаває зі штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, наявного на позовній заяві.
26. При цьому, як встановлено апеляційним судом, докази направлення (вручення) безпосередньо позивачу копій спірних наказів або ж відповідного повідомлення, листа тощо у матеріалах цієї справи не містяться.
27. Будь-яких інших обставин, підтверджених доказами, стосовно реальної обізнаності позивача про винесення спірних наказів або об`єктивної можливості останнього дізнатись про це раніше, ніж з вищевказаного судового рішення у цивільній справі, судами не встановлено.
28. Колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції слушно не взяв до уваги доводи ОСОБА_3 про те, що позивач пропустив визначений процесуальним законом строк звернення до адміністративного суду.
29. Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги стосовно того, що позовна заява подана особою, яка не має права її підписувати, колегія суддів зазначає таке.
30. У частинах першій-третій статті 56 КАС України в редакції, яка діяла у день подання даного позову, встановлено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
31. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
32. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
33. Перелік документів, що підтверджують повноваження представників, наведено у статті 58 КАС України у тій же редакції, за змістом частини п`ятої якої повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги.
34. Із такими положеннями процесуального закону перекликаються приписи статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), за змістом частин першої, четвертої якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, окрім іншого, договір про надання правової допомоги. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
35. Вимоги до форми і змісту договору про надання правової допомоги встановлені статтею 27 Закону №5076-VI, згідно з правилами частин першої, третьої, п`ятої якої, цей правочин укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
36. Правила адвокатської етики затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (далі - Правила).
37. Статтею 14 Правил визначено, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
38. Договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.
39. До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.
40. Адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
41. Колегія суддів враховує й правовий висновок, неодноразово викладений в ухвалах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №816/1980/17, від 05.06.2018 у справі №803/757/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 (провадження №11-44заі19), відповідно до якого звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
42. Зміст вищенаведених правових норм законодавства, з урахуванням наявної правозастосовчої судової практики, дає підстави стверджувати, що договір про надання правової допомоги, як основний і самостійний документ, на підставі якого здійснюється адвокатська діяльність, визначає умови і порядок надання правової допомоги, а також містить конкретно визначене коло повноважень адвоката, наданих йому клієнтом, засвідчує дійсну волю особи на вчинення тих чи інших процесуальних дій.
43. Повноваження адвоката, зокрема, у даному випадку щодо підписання позовної заяви, поданої до адміністративного суду, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
44. Втім, як випливає зі змісту наявної у матеріалах справи копії Договору про надання правової допомоги від 09.09.2016 №131, такий укладено щодо надання замовнику - ОСОБА_1 правової допомоги адвокатом - Таргоній Валерієм Олександровичем по цивільній справі №161/9138/16-ц за позовом ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння (пункт 2.1 Договору).
45. У пункті 2.2 цього ж Договору зазначено, що послуги надаються Замовнику шляхом захисту/представництва інтересів замовника в Луцькому міськрайонному суді Волинської області, Апеляційному суді Волинської області, ін. судах.
46. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 особисто у жодне з судових засідань, як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, не з`являвся, натомість брав участь у даному адміністративному процесі через адвоката Таргоній В. О. на підставі вищевказаного Договору про надання правової допомоги, який пред`являвся при поданні позову і розгляді цієї справи у Волинському окружному адміністративному суді.
47. За таких обставин, відсутні підстави стверджувати про наявність у адвоката Таргоній В. О. повноважень на вчинення такої процесуальної дії, як подання позову від імені та в інтересах ОСОБА_1 поза межами цивільної справи №161/9138/16-ц й це, як наслідок, свідчить, що позовна заява ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Волинської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів. подана у адміністративній справі №803/1264/17, підписана особою, яка не має права її підписувати.
48. Верховний Суд звертає увагу й на те, що про відсутність належним чином оформлених повноважень адвоката Таргоній В. О. на подання цього адміністративного позову зазначалось і в апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_3 на постанову суду першої інстанції, однак таким аргументам не було надано жодної оцінки апеляційним судом, що призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, який набрав чинності з 15.12.2017, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
50. Пунктом 5 частини першої статті 349, частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
51. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
52. В той же час, пунктом 2 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
53. Оскільки, як зазначено вище, позовну заяву ОСОБА_1 підписано особою, яка не має права її підписувати, колегія суддів, на підставі вищевказаних положень процесуального закону, дійшла висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, а даний позов залишити без розгляду.
54. Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Волинської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
Судді: Я. О. Берназюк
І. В. Желєзний