№ 803/1931/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа №803/1931/16

адміністративне провадження № К/9901/51996/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 803/1931/16

за адміністративним позовом Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський Волинської області про стягнення податкового боргу,

за касаційною скаргою Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. М. Довгополов, В. Я. Макарик, М. А. Пліш) від 24 квітня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - позивач, скаржник, Ковельська ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу в сумі 5168,39 грн. з розрахункових рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський в банках, обслуговуючих такого платника податків, в дохід місцевих бюджетів Ратнівської селищної ради та Прохідської сільської ради.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як суб`єкт підприємницької діяльності, зобов`язаний своєчасно сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, визначених законодавством, однак за відповідачем рахується податковий борг з плати за землю в сумі 5168,39 грн. Вжиті податковим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують платника податків вказану суму заборгованості в дохід місцевих бюджетів Ратнівської селищної ради та Прохідської сільської ради.

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто 5168,39 грн. податкового боргу з плати за землю з рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський у банках, що його обслуговують, в дохід наступних місцевих бюджетів: 2998,83 грн. до місцевого бюджету Ратнівської селищної ради Ратнівського району Волинської області; 2169,56 грн. до місцевого бюджету Прохідської сільської ради Ратнівського району Волинської області.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовити.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 29 травня 2018 року Ковельська ОДПІ звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року.

6. Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Ханова Р. Ф.) від 27 липня 2018 року, прийнято до розгляду касаційну скаргу позивача та відкрито по ній касаційне провадження, встановлено строк для подання заперечень на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи.

7. 03 грудня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення від позивача.

8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2286/0/78-20 від 25 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

11. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський, зареєстрований 16 вересня 1997 року, є юридичною особою та взятий 20 липня 2000 року на податковий облік у Володимир-Волинській ОДПІ як платник податків за основним місцем обліку, а з 01 травня 2006 року знаходиться в Ковельській ОДПІ на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку, про що свідчить витяг з ідентифікаційних даних ІС «Податковий блок» (а.с.6-9). Відповідач є землекористувачем на території Ратнівської селищної ради та Прохідської сільської ради Ратнівського району Волинської області.

13. З довідки розрахунку заборгованості по податках і платежах до бюджетів по Квартирно-експлуатаційному відділу міста Володимир-Волинський слідує, що станом на 21 грудня 2016 року за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 5168,39 грн., з якої 4921,38 грн. основна сума заборгованості, 247,01 грн. сума пені (а.с.5). Сума податкового боргу відповідача також підтверджується довідкою по запиту користувача 07516184 (а.с.10) та зворотнім боком облікової картки платника податків по земельному податку з юридичних осіб (а.с.11-12).

14. Податковий борг виник у зв`язку з несплатою земельного податку, визначеного самостійно суб`єктом господарювання в податкових деклараціях з плати за землю за 2015 рік від 20 лютого 2015 року, від 17 лютого 2015 року (а.с.13-16), а також нарахованої контролюючим органом пені в розмірі 247,01 грн.

15. Судами також встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський Волинської області є державним підприємством, тобто підприємством, що діє на основі державної власності, управління яким виконує Західне територіальне квартирно-експлуатаційне Управління.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції висновувався з наявності у комунального підприємства, яке перебуває в управлінні відповідача, податкового боргу. Разом з тим, суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження відповідача в запереченні проти позову про те, що бюджетами на 2015 рік та 2016 рік не передбачено асигнувань на оплату земельного податку, оскільки грошові зобов`язання зі сплати цього податку визначені відповідачем самостійно у податкових деклараціях з плати за землю та підлягали сплаті у визначений законом строк.

17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, апеляційний суд виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки податковим органом не дотримано порядок стягнення податкового боргу з комунального підприємства визначений статтею 96 Податкового кодексу України.

18. Водночас як установив суд апеляційної інстанції, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що ним були вчинені всі дії, передбачені нормою статті 96 Податкового кодексу України, щодо стягнення податкового боргу казенного підприємства, зокрема, докази внесення в податкову заставу майна боржника та продажу такого заставного майна, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна або відсутність у відповідача майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено тощо.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

20. У доводах касаційної скарги контролюючий орган зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статей 95 96 Податкового кодексу України. Зокрема, наголошує на вчиненні ним усіх передбачених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством заходів щодо стягнення податкової заборгованості з відповідача, про що свідчать долучені до матеріалів справи докази.

21. Крім того, позивач звертає увагу суду на необґрунтованість посилання суду апеляційної інстанції на статтю 96 Податкового кодексу, і з огляду на те, що дана стаття визначає порядок погашення податкового боргу державних підприємств, оскільки відповідач не належить до державних підприємств, які не підлягають приватизацій.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

23. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

24. Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

25. Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема статтею 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, яка у більшості випадків пов`язана із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

26. Пунктом 96.2 статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

27. За правилами пункту 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

28. Системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

29. Передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника-комунального підприємства та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

30. Застосування процедури, передбаченої статтею 96 Податкового кодексу України, є допустимим за умови неможливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків, у порядку встановленому статтею 95 Податкового кодексу України.

31. Аналогічний підхід до застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року (справа № 826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа № 826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа № 826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа № 810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа № 807/903/15).

32. Судами встановлено, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський Волинської області є державним підприємством, тобто підприємством, що діє на основі державної власності, управління яким виконує Західне територіальне квартирно-експлуатаційне Управління.

33. У свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що Ковельська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області не зверталась до Західного територіального квартирно-експлуатаційного Управління з поданнями, передбаченими статтею 96 ПК України.

34. З огляду на це, суд касаційної інстанції вважає, що відповідачем недодержано встановленого статтею 96 ПК України порядку стягнення податкового боргу з державного підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

35. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували, що ним були вчинені всі дії, передбачені даною нормою, щодо стягнення податкового боргу державного (казенного) підприємства, зокрема, докази внесення в податкову заставу майна боржника та продажу такого заставного майна, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна або відсутність у відповідача майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено тощо.

36. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення податкового боргу з банківських рахунків відповідача, оскільки позивачем не дотримано порядок стягнення податкового боргу з державного підприємства визначений статтею 96 ПК України.

37. Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

38. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 803/1931/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов