ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/1147/16
адміністративне провадження № К/9901/45884/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФБМ-Днепр» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 (суддя - Гончарова І.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 (головуючий суддя - Юрко І.В., Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі №804/1147/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФБМ-Днепр» (далі - ТОВ «ФБМ-Днепр») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило зобов`язати Дніпропетровську митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення ТОВ «ФБМ-Днепр» надміру сплаченого митного платежу у загальному розмірі 54879,89 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів імпортованих ТОВ «ФБМ-Днепр» від 28.04.2013 № 110070000/2014/300058/1 скасовано рішенням суду, проте в порушення норм чинного законодавства, митним органом у встановленому законом порядку не надано висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів у розмірі 54879,89 грн., за заявою позивача від 02.09.2015 №89.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Дніпропетровська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги Дніпропетровська митниця ДФС зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свої прав та інтересів; зобов`язання митниці надати висновок про повернення коштів є дискреці6ними повноваженнями митного органу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 28.04.2014 ТОВ «ФБМ-Днепр» подано до Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію №110070000/2014/304776 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом №4UA від 06.05.2013.
Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110070000/2014/300058/1 від 28.04.2014.
Задекларовані товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, шляхом сплати позивачем до Державного бюджету України 54879,89 грн. (10553,83 грн. - сплачене державне мито, 44326,06 грн. - сплачено податок на додану вартість).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 у справі №804/16980/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015, визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110070000/2014/300058/1 від 28.04.2014.
02.09.2015 позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС із заявою (вих.№89) про складення висновку про повернення ТОВ «ФБМ-Днепр» надміру сплаченого митного платежу у загальному розмірі 54879,89 грн. та повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України коштів у вказаному розмірі на розрахунковий рахунок підприємства у банку.
За результатами розгляду заяви митний орган листом за № 2174/10/04-50-25-01 від 09.09.2015 відмовив у задоволені з підстав відсутності на заяві підпису головного бухгалтера.
08.10.2015 позивач повторно звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС із заявою (вих.№188) про складення висновку про повернення ТОВ «ФБМ-Днепр» надміру сплаченого митного платежу у загальному розмірі 54879,89 грн. та повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України коштів у вказаному розмірі на розрахунковий рахунок підприємства у банку.
Проте, листом від 22.10.2015 №2584/10/04-50-25-1 відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на те, що ТОВ «ФБМ-Днепр» не надано документи, які підтверджують наявність надміру сплаченої до Державного бюджету України сум митних платежів у заявленому розмірі, а також з огляду на те, що скасування рішення про коригування митної вартості відповідно до судового рішення у справі №804/16980/14 не є безумовною підставою для повернення коштів, сплачених відповідно до цього рішення.
Відповідно до частини першої статті 24 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.
Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб`єктів правовідносин, діяльність яких пов`язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
Зокрема, згідно із частинами першою - четвертою статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
За правилами пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ зазначеного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Згідно з пунктом 1 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися правилами цього Порядку.
За правилами пунктів 2, 3 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються.
Відповідно до пункту 7 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п`яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 25.11.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі, що розглядається, судами встановлено, що відповідачем за результатами отриманої заяви ТОВ «ФБМ-Днепр» не вжито заходів та не вчинено дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, а тому їх висновок про наявність у спірному випадку підстав для зобов`язання митного органу їх вчинити ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що постановою Верховного Суду від 30.01.2018 постановлені у справі №804/1147/16 рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 у справі №804/1147/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова