ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №804/13692/15
адміністративне провадження №К/9901/42591/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у складі головуючого судді Турової О.М. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Шлай А.В. (головуючого), Чабаненко С.В., Прокопчук Т.С. у справі №804/13692/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення коштів, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1.Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення коштів.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року в позові відмовлено.
3.Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено планову ревізію окремих напрямів фінансово-господарської діяльності в/ч НОМЕР_1 , в тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв`язку з оголошеною мобілізацією за період з 01.01.2013 по 01.01.2015, результати якої зафіксовано актом від 24.04.2015 №08-20/7 перереєстровано за №04-01.1-16/04-ДСК.
3.2. Актом ревізії встановлено, що в періоді, що підлягав ревізії, в/ч 3036 було укладено 17 договорів по наданню послуг з охорони громадського порядку, забезпеченню безпеки, а саме: від 21.01.2013 №1, укладений із ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», від 28.01.2011 №3/09/С04-68-0-1/1, від 28.01.2014 №09/С04-68-0-1/44/1, від 25.07.2014 №09/С04-68-0-1/49/4, укладені із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», від 01.02.2011 №2, від 18.02.2014 №2, укладені із ТОВ «Футбольний клуб «Дпіпро»,від 23.08.2007 №25-525, укладений із ТОВ «Дніпро-К», від 23.03.2006 №1344у/16, укладений із Філією ЗАТ «Київстар Джі.Ес.Ем», від 14.04.2011 №207/8, від 30.12.2013 №8, укладені із Філією ТОВ «ТриМоб», від 14.03.2013 №3, укладений із Філією ТОВ «Метрополія», від 19.03.2013 №4, укладений із Підгороднянькою міською радою, від 21.06.2013 №5, укладений із Сільськогосподарським риболовецьким ЗАТ «Дніпровець», від 05.07.2013 №6, укладений із ТОВ «Музичний фестиваль «КРАЩЕ МІСТО», від 16.07.2013 №7, укладений із ТОВ «Інтерлок-Днепр», від 30.12.2013 №9, укладений із ПАТ «Київстар», від 05.03.2014 №3, укладений із ФОП ОСОБА_1 .
3.3. Ревізією відповідності видів платних послуг, що надаються в/ч НОМЕР_1 , Переліку №1171, порушень не встановлено. Натомість, встановлено, що на виконання господарських угод залучалися офіцери та прапорщики, військовослужбовці за контрактом та військовослужбовці строкової служби. Доходи від надання платних послуг зараховувалися до спеціального фонду та використовувалися на власні потреби. Витрати з надання таких послуг покривались за рахунок коштів загального фонду та на порушення п.4 ст.13, п.9 ст.51 Бюджетного Кодексу, п.п.19, 23, 49 Порядку №228, ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» не спрямовувалися на відновлення касових видатків загального фонду, пов`язаних з організацією цих послуг.
3.4. Грошове забезпечення здійснювалося за рахунок коштів загального фонду, тоді як фактично певна кількість часу витрачалася військовослужбовцями для надання платних послуг відповідно до укладених договорів. Враховуючи кількість відпрацьованого часу військовослужбовцями (зазначену в табелях обліку робочого часу) загальна сума витрат на їх утримання (грошове забезпечення із нарахуваннями), здійснених за рахунок загального фонду склала 345098,17грн.
3.5. Внаслідок зазначеного, ДФІ в Дніпропетровській області в акті ревізії зробила висновок, що військовою частиною за рахунок коштів загального фонду державного бюджету здійснено видатки на покриття витрат на оплату грошового забезпечення військовослужбовців, задіяних при наданні платних послуг, на загальну суму 345098,17грн. (КПКВК 1003020; 2013 рік 264842,48 грн., у т.ч. КЕКВ 2112 196616,54 грн., КЕКВ 2120 - 68225,94 грн.; 2014 рік - 80255,69 грн.; у т.ч. КЕКВ 2112 59581,06 грн., КЕКВ 2120 20674,63 грн.), чим порушено п.4 ст. 13, п.9 ст.51 Бюджетного кодексу, п.п.19,23,49 Порядку №228 та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», що відповідно до п.40 ст.116 Бюджетного кодексу є бюджетним правопорушенням.
3.6. З урахуванням висновків ревізії ДФІ в Дніпропетровській області сформована та направлена на адресу в/ч НОМЕР_1 вимога щодо усунення порушень від 25.05.2015р. №04-01.1-16/21-ДСК, якою, зокрема, для усунення виявлених порушень законодавства відповідачу запропоновано відшкодувати за рахунок коштів спеціального фонду видатки загального фонду державного бюджету у сумі 256197,60грн. на грошове забезпечення, 88900,57грн. на сплату єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду та перерахувати їх до загального фонду державного бюджету; в іншому випадку стягнути кошти з осіб, якими допущено покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів загального фонду в сумі 345098,17 грн. у порядку встановленому законодавством, з подальшим перерахуванням до державного бюджету.
3.7. У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язкових вимог на загальну суму 345098,17грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з спеціального фонду в/ч 3036 коштів в сумі 345098,17грн. на реєстраційний рахунок державного бюджету №31115090700003, код платежу 21080500 одержувач Управління ДКСУ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989300, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 правомірно не проводилось планування заробітної плати та нарахувань на заробітну плату по спеціальному фонду, а видатки здійснювались відповідно до кошторисних призначень.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5.Відповідач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
6.Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судами норм матеріального права, а саме приписів Бюджетного кодексу України. Зазначає, що відсутність порядку здійснення погодинного розрахунку для виплат грошового забезпечення при виконанні військовослужбовцями своїх професійних обов`язків, в розрізі надання послуг фізичним та/або юридичним особам не свідчить про те, що покриття витрат, пов`язаних з наданням платних послуг має здійснюватись за рахунок коштів загального фонду кошторису.
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Як встановлено судами попередніх інстанцій, військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, яка входить до складу Національної гвардії України МВС.
10. Відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13 березня 2014 року № 876-VII фінансування діяльності Національної гвардії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.
11. Згідно статті 1 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов`язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом.
12. Згідно із частинами 4, 8 статті 13 Бюджетного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
13. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
14. У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).
15. У складі другої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об`єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб; підгрупа 3 - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.
16. Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев`ятої статті 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов`язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи); організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи); утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи); ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов`язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи); господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи); організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи); виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).
17. Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (з дотриманням вимог частини 2 статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.
18. Пунктом 30 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень - є кошторис.
19. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок №228), відповідно до п.1 якого кошторис бюджетних установ має такі складові частини:
- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;
- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов`язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.
20. Пунктами 18, 19, 20, 23 Порядку №228 передбачено, що у процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами, визначеними Бюджетним кодексом України, з урахуванням того, що показники власних надходжень формуються: за першою групою (надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством) - з урахуванням рівня їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання таких показників за період, що передує планованому; за першою підгрупою другої групи (благодійні внески, гранти та дарунки) - на підставі договорів, календарних планів проведення централізованих заходів та інших документів, якими передбачено отримання таких внесків, грантів та дарунків; за третьою підгрупою другої групи (кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право) - за видами надходжень, які передбачається розміщувати на депозитах.
21. Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Розподіл видатків бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.
22. Під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об`єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
23. Обов`язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
24. Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов`язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов`язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
25. При цьому, розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов`язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов`язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
26. З огляду на вказане, суди дійшли обгрунтованих висновків, що зазначені положення вказують на необхідність покриття витрат, пов`язаних з організацією та наданням таких послуг, і не свідчать про необхідність складання штатного розпису по спеціальному фонду та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям саме із спеціального фонду.
27. Крім цього, як встановлено судами попередніх інстанцій, на час виникнення спірних правовідносин процедура оплати праці штатних працівників установи, які в межах робочого часу залучалися до роботи на виконання укладених установою договорів по наданню платних послуг не була врегульована. Крім цього, нормативно не врегульовано також порядок здійснення погодинного розрахунку для виплат грошового забезпечення при виконанні військовослужбовцями своїх професійних обов`язків, в розрізі надання послуг фізичним та/або юридичним особам.
28. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
29. Тому, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність непроведення відповідачем планування грошового забезпечення по спеціальному фонду, відтак видатки здійснювалися відповідно до кошторисних призначень із загального фонду в межах бюджетних асигнувань.
29. Таким чином, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції у справі про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
30. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.
31. Натомість, за змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
33. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - залишенню без змін.
34. Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
35. Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення.
36. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі №804/13692/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення коштів - залишити без змін.
37. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Cуддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко