ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 804/15909/15
адміністративне провадження № К/9901/39105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у складі колегії суддів: Гімона М.М. (головуючий суддя), Білак С.В., Юрко І.В. у справі № 804/15909/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації Дніпропетровської митниці ДФС, визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.
1.1. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року в позові відмовлено.
1.2. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року скасовано та прийнято нове рішення. Адміністративний позов ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» задоволено. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 травня 2015 року №110010000/2015/20051. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28 травня 2015 року №110010000/2015/600376/1. Стягнуто на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 5115,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено:
29 квітня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (далі - позивач, покупець, ПАТ «ДМК») та ТОВ «Русская горно-металлургическая компанія» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №15-0835/12, згідно з умовами якого продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку товару, а покупець зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах, зазначених у додатках до контракту.
На підставі контракту та згідно з додатком № 3 від 06 травня 2015 року сторони договору домовились, що продавець постачає на митну територію України на умовах СРТ - ст. Дніпродзержинськ Придніпровська з/д товар, а саме залізорудний концентрат в кількості 180000 тон за базовою ціною 1963,69 рублів РФ за одну тону при вмісті Fe 66%. Виробником товару є ВАТ «Стройленский ГОК», Росія.
28 травня 2015 року позивач шляхом подання митної декларації №110010000/2015/020995 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення вказаного товару. Митна вартість товару була заявлена за основним методом - за ціною договору, а саме - 1,97003 рублів РФ/кг.
Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації надано контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015; додаток № 3 від 06.05.2015 до контракту № 15-0835-12; картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами 110/2012/0001471 від 16.01.2015; накладна АЦ642155 від 24.05.2015; накладна АЦ642156 від 25.05.2015; Довідка трансп. №062Д/1378 від 27.05.2015; рахунок-фактура (інвойс) б/н від 24.05.2015; рахунок-фактура (інвойс) б/н від 25.05.2015; рахунок-фактура (інвойс) № БЕЛ00060 від 24.05.2015; рахунок-фактура (інвойс) № БЕЛ00064 від 25.05.2015; інформація про позитивні результати радіологічного контролю товару 2720 від 24.05.2015 та від 25.05.2015; сертифікат якості №59 від 24.05.2015; сертифікат якості № 60 від 25.05.2015; сертифікати про проходження товару RUUА 50860007224491120 та RUUА 50860007234491121 від 27.05.2015; копія митної декларації країни відправлення № 10101100/070515/0000483 від 07.05.2015.
28 травня 2015 року митниця карткою за №110010000/2015/20051 відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією №110010000/2015/020995 та прийняла рішення про коригування митної вартості товару №110010000/2015/600376/1, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом 2-ґ. При цьому зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних митним органом додаткових документів та відсутністю у документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Приймаючи вказані рішення при митному оформленні зазначеного товару, відповідач послався на наявність суттєвих розбіжностей та невідповідностей в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості.
У ході митного оформлення відповідач витребував у позивача додаткові документи, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивачем додаткові документи не надавались, але за його заявою товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання.
У зв`язку із незгодою декларанта із прийнятим відповідачем рішенням та карткою відмови, позивач оскаржив їх до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, тому митний орган обґрунтовано витребував додаткові документи, надати які позивач відмовився, у зв`язку з чим, відповідач правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ та прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд указав, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень в судовому засіданні не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару. Суд вказав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. При цьому, митним органом не підтверджено наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд дійшов висновку, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Дніпропетровська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просить його скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, як таке, що є законним та обгрунтованим.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Згідно з частиною четвертою статті 54 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Статтями 57 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставами для його прийняття стало виявлення митним органом розбіжностей у поданих декларантом документах та відсутності в них усіх даних для визначення митної вартості товару за ціною договору, зокрема: не надано договору, укладеного з третіми особами, хоча зовнішньоекономічний контракт укладався з посередником; документи, що подавалися до оформлення містять розбіжності у ціні товару, оскільки в рахунках, наданих виробником не вказано умови поставки товару посереднику; рахунки контрактоотримувача та рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць; не подано документів на обґрунтування вартості перевезення вантажу та формування остаточної вартості, за якою товар продано позивачу.
Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, відповідач мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору, враховуючи наступне.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що зовнішньоекономічний контракт є посередницьким, а не прямим, оскільки продавцем товару є ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», а відправником товару, відповідно до графи 2 МД №110010000/2015/020995, є ВАТ «Стойленский ГОК». Договір із третіми особами, що пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, ПАТ «ДМКД» не надано.
При цьому товар - залізорудний концентрат - імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe, проте подані декларантом рахунки-фактури (інвойси) не містять даних відносно вмісту Fe. Такий вміст вказано в поданих сертифікатах якості, але ідентифікувати рахунки-фактури з сертифікатами якості можливо лише за вагою товару.
За таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки ціна товару за умовами зовнішньоекономічного контракту розраховується залежно від вмісту Fe, вищевказані невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв`язку з чим відповідач мав право витребувати у позивача додаткові документи.
Також судом першої інстанції встановлено, що рахунки контрактоутримувача та рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць всупереч вимогам чинного законодавства (передбачено положеннями: Типова технологічна схема здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2015 року № 451 (пункт 21), Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2012 № 1066 (пункт 3.4) та статтею 335 МК України).
Посилання позивача на те, що рахунки-фактури не слідували разом із вантажем, тому й не містять печаток та штампів митних органів, з чим погодився суд апеляційної інстанції, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, як встановив суд першої інстанції, ці документи були вказані в графі 23 залізничних накладних щодо товарів (вантажів), які прибули на залізничну станцію призначення і перебувають під митним контролем.
За умовами зовнішньоекономічного контракту від 29 квітня 2015 року № 15-0835-12, додатку від 06 травня 2015 року № 3 визначено умови поставки СРТ станція Дніпродзержинськ, які передбачають покладення на продавця витрат щодо доставки товару до місця призначення на кордоні України.
Під час здійснення митного оформлення імпортованого позивачем товару відповідачем встановлено, що відповідно до граф 4, 20 залізничних накладних платниками по Російській залізниці є Акціонерне товариство «Перша вантажна компанія», а по Укрзалізниці - ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні». При цьому жодних документів щодо взаємовідносин між ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» (продавцем товару) та АТ «Перша вантажна компанія» і ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні» до митного оформлення не подано. Відтак зазначена обставина обґрунтовано викликала у Митниці сумнів у тому, що саме продавцем товару - ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» - сплачено витрати на транспортування і що ці витрати були включені до ціни товару.
Таким чином, з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої ним митної вартості товару, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач всупереч вимогам частини першої статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з частиною першою статті 77 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), не надало до суду будь-яких документів, у тому числі з переліку витребуваних митним органом додаткових документів, які б підтвердили правильність визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору.
Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.
У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 28.05.2015 № 110010000/2015/20051.
Відповідно до ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Таким чином, картка відмови прийнята митницею відповідно до норм чинного законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів№110010000/2015/60376/1 від 28.05.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20051 від 28.05.2015 були прийняті відповідачем на підставі, та у межах повноважень, що передбачені чинним на час прийняття законодавством.
Відповідно до частини першої статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 242 345 349 352 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року скасувати.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 804/15909/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко