ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №804/2265/17
касаційне провадження №К/9901/31825/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 (головуючий суддя - Білак С.В., судді: Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі № 804/2265/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу від 20.03.2017 № 1511 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ».
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 03.05.2017 позовні вимоги задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2017 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДФС у Дніпропетровській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ від 20.03.2017 №1511 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КЛУБ ЧІПСІВ», згідно з яким призначено проведення з 21.03.2017 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині не повного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції за 2015 рік після застосування штрафних санкцій.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що підпункт 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України закріплює право, а не обов`язок платника податків подати уточнюючий звіт про контрольовані операції у разі самостійного виявлення помилок або неточностей у раніше поданому звіті, а тому встановлення податковим органом необхідності подати таку уточнюючу звітність виключає передбачені підпунктом 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстави для проведення контрольного заходу. Крім того, суд першої інстанцій дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного наказу вимогам пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки предмет перевірки, призначеної наказом від 20.03.2017 № 1511, включав питання, що були охоплені попередньою перевіркою, за результатами якої складено акт від 07.09.2016 № 629/04-67-14-00/39368433.
Залишаючи судове рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у відповідача правових підстав для проведення перевірки згідно з підпунктом 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України із застосуванням нової редакції підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, яка набула чинності з 01.01.2017. При цьому, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про порушення податковим органом пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України при виданні оскаржуваного наказу, оскільки положення вказаної норми не містять заборони щодо повторного проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Зі змісту положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Статтею 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
У відповідності до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.03.2017 посадовими особами контролюючого органу вручено позивачу копію наказу від 20.03.2017 № 1511 та направлення на перевірку від 21.03.2017 № 7036/14-05. Будь-яких належних доказів на підтвердження того, що посадових осіб відповідача не було допущено до проведення контрольного заходу Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» не представлено.
Наведене свідчить про наявність у посадових осіб органу доходів і зборів законних підстав для початку проведення розглядуваної перевірки. Відтак, і сама перевірка фактично відбулась.
У свою чергу, платник, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема документальної виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права в кожному конкретному випадку суду необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.
Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262 IV, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції з`ясовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 № 0004651407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 560370,00 грн. на підставі висновків акта перевірки від 03.04.2017 № 3347/04-36-14-07/39368433, яка була проведена згідно з наказом від 20.03.2017 № 1511.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі № 804/5049/17, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2017 № 0004651407 задоволено.
За результатами касаційного розгляду справи № 804/5049/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 25.05.2018 (К/9901/48126/18) залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 без змін. При цьому в основу мотивів для задоволення вказаного позову судами покладено, зокрема, висновки про безпідставність застосування податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2017 № 0004651407 до позивача штрафу на підставі норм законодавства, які станом на момент допущення правопорушення не були чинними.
З огляду на зазначене, оскільки відповідачем фактично реалізовано його компетенцію на проведення позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, то спірний наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо призначення розглядуваної перевірки не є таким, що порушує права позивача.
Більше того, Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛУБ ЧІПСІВ» реалізовано право на судовий захист щодо відновлення порушеного права наслідками перевірки, призначеної наказом від 20.03.2017 № 1511, шляхом звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2017 № 0004651407.
Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.
Керуючись статтями 341 344 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі № 804/2265/17 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк