ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2020 року
Київ
справа №804/2506/16
адміністративне провадження №К/9901/30907/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (судді: Чепурнов Д.В. (головуючий), Сафронова С.В., Мельник В.В.) у справі № 804/2506/16 за позовом Фермерського господарства «Терра України» до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фермерське господарство «Терра України» (далі - позивач, ФГ «Терра України») звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, оформлене листом № 3489/10-04-15 від 13.04.2016, про відмову у реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році, зобов`язання відповідача зареєструвати ФГ «Терра України» платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2016 року, та надати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення контролюючого органу, оформлене листом № 3489/10-04-15 від 13.04.2016, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем за відсутності будь-яких передбачених законодавством підстав та всупереч положень пункту 299.6 статті 299 ПК України, який містить вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. Крім того, позивач зазначає, що подана до контролюючого органу звітна декларація містить вичерпну інформацію щодо всієї площі земельних ділянок, з яких позивачем сплачується земельний податок, у зв`язку з чим, зазначення ним в податковій декларації неправильного типу декларації («Звітна» замість «Загальна») не може бути підставою для її неприйняття контролюючим органом та ненадання йому з цих підстав статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ненадання позивачем загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, свідчить про непідтвердження платником податків своєї відповідності критеріям застосування спрощеної системи оподаткування, визначеним для IV групи платників єдиного податку, передбаченим п.п. 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV ПК України, а також не дозволяє контролюючому органу перевірити відсутність у платника податків обмежень, встановлених п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, та зробити висновок про його відповідність вимогам, передбаченим статтею 291 ПК України.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ФГ «Терра України» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФГ «Терра України» у повному обсязі.
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року апеляційну скаргу ФГ «Терра України» задоволено повністю. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ФГ «Терра України» у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Східно-Дніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (правонаступником якої є Західно-Донбаська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області), оформлене листом № 3489/10-04-15 від 13.04.2016, про відмову у реєстрації Фермерського господарства «Терра України» платником єдиного податку четвертої групи у 2016 році. Зобов`язано Західно-Донбаську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області зареєструвати ФГ «Терра України» платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2016 року, та надати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ФГ «Терра України» відповідає всім вимогам, встановленим ст. 291 ПК України, користується земельними ділянками, які знаходяться в межах одного органу місцевого самоврядування, що підтверджується довідкою про наявність земель та відомостями з документації із землеустрою, виданими Відділом Держгеокадастру у Васильківському районі Дніпропетровської області, звітна податкова декларація, подана ФГ «Терра України», містить вичерпну інформацію щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, інші землі у користуванні позивача, ніж зазначені у звітній податковій декларації відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 804/2506/16.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ФГ «Терра України» зареєстровано 16.12.2010 Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та знаходиться на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області. ФГ «Терра України» є сільськогосподарським товаровиробником.
Для підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи позивачем 18 лютого 2016 року було подано до контролюючого органу наступні документи: звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка була прийнята податковим органом згідно з квитанцією № 2 за № 9020027806; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2015 рік, який був прийнятий податковим органом згідно з квитанцією № 2 за № 9020027780; відомості про наявність земельних ділянок. Факт подання цих документів відповідачем не заперечується.
Листом за вих. № 3489/10-04-15 від 13.04.2016 Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомила позивача про порушення ним вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України при поданні документів для набуття та підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи у 2016 році, а саме: неподання до контролюючого органу загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, у зв`язку з чим, ФГ «Терра України» не може бути підтверджено статус платника єдиного податку IV групи на 2016 рік.
Судом апеляційної інстанції у рішенні зазначено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку згідно п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим ст.291 Податкового кодексу України; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України. У вказаній відповіді, яка надана позивачу контролюючим органом 13.04.2016 (лист № 3489/10-04-15), не вказані відповідні підстави, визначені зазначеною нормою, як і не було встановлено невідповідності поданих позивачем податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ФГ «Терра України» відповідає всім вимогам, встановленим ст. 291 ПК України, користується земельними ділянками, які знаходяться в межах одного органу місцевого самоврядування, що підтверджується довідкою про наявність земель та відомостями з документації із землеустрою, виданими Відділом Держгеокадастру у Васильківському районі Дніпропетровської області, звітна податкова декларація, подана ФГ «Терра України», містить вичерпну інформацію щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, інші землі у користуванні позивача, ніж зазначені у звітній податковій декларації відсутні.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення, які на його думку допущено позивачем при поданні документів для підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи позивачем 18 лютого 2016 року, а саме - неподання до контролюючого органу загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 48.7 статті 48.
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Пункт 46.4 статті 46. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого цим Кодексом встановлено обов`язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
11.2. Пункт 291.4 статті 291.
Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
11.3. Підпункт 298.1.2 пункту 298 статті 298.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб`єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
11.4. Підпункти 298.8.1, 298.8.4 пункту 298.8 статті 298.
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
У разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
11.5. Пункти 299.1, 299.2, 299.6, 299.10 статті 299.
Реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, запереченні на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення, оформлене листом за № 3489/10-04-15 від 13.04.2016, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що ФГ «Терра України» відповідає всім вимогам, встановленим статтею 291 Податкового кодексу України, є сільськогосподарським товаровиробником, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік склала 100%, що підтверджується розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2015 рік, який був наданий контролюючому органу, користується земельними ділянками, які знаходяться в межах одного органу місцевого самоврядування, що підтверджується довідкою про наявність земель та відомостями з документації із землеустрою, виданими Відділом Держгеокадастру у Васильківському районі Дніпропетровської області, звітна податкова декларація, подана ФГ «Терра України», містить вичерпну інформацію щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, інші землі у користуванні позивача, ніж зазначені у звітній податковій декларації відсутні.
Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до положень пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 Податкового кодексу України; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України. Тоді як, у оскаржуваному рішенні, контролюючим органом не вказані відповідні підстави, визначені зазначеними положеннями Податкового кодексу України, а також не було встановлено невідповідності поданих позивачем податкових декларацій вимогам статті 48 Податкового кодексу України.
15. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та запереченні на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року слід залишити без задоволення.
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 804/2506/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду