ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2025 року
м. Київ
справа № 804/3116/17
адміністративне провадження № К/9901/55645/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Бившева Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (Офіс великих платників податків ДФС)
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (Cуддя: Тулянцева І.В.),
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (Судді: Іванов С.М., Панченко О.М., Чередниченко В.Є.),
у справі № 804/3116/17
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (Офіс великих платників податків ДФС)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод» (далі - позивач, ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 року № 0003164617 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 875 299,01 грн (а.с. 3-10).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неправомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені у розмірі 875 299,01 грн за несвоєчасне зарахування виручки в іноземній валюті за експортними контрактами, укладеними з Державним об`єднанням «Білоруська залізниця» (Республіка Білорусь), оскільки з дати звернення позивача з позовною заявою до Економічного суду м. Мінська (Республіка Білорусь) (10.02.2017 року та 07.03.2017 року) про стягнення з нерезидента заборгованості за вищенаведеними контрактами, зупиняються терміни, передбачені статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» і пеня не нараховується.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року адміністративний позов задоволено (а.с. 126-133).
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на неврахуванні судами попередніх інстанцій, що внаслідок несвоєчасного зарахування виручки у іноземній валюті за контрактами, укладеними позивачем з нерезидентом Державним об`єднанням «Білоруська залізниця» (Республіка Білорусь), контролюючим органом правомірно у відповідності до податкового повідомлення-рішення нарахована пеня (в оскаржуваній позивачем частині), оскільки прийняття позовної заяви до розгляду засвідчує саме ухвала про відкриття провадження у справі, а не факт звернення позивача до суду. Скаржник посилався на те, що аналогічна правова позиція викладена також і в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.05.2015 року у справі № К/9901/27598/12 та від 13.07.2016 року у справі №К/800/3625/16. Враховуючи викладене, просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с. 182-184).
В надісланому на адресу відзиві на касаційну скаргу позивач просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній позивачем частині, оскільки з дати звернення позивача з позовною заявою до Економічного суду м. Мінська (Республіка Білорусь) про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами, зупиняються терміни, передбачені статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 07.02.2011р. у справі № 21-63а10 (а.с. 210-211).
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем у період з 03.04.2017 по 14.04.2017 документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів № 207/СБ/36-П/Ю-474 від 25.04.2016, № 308/СБ/37-П/Ю-475 від 29.06.2016 та № 373/СБ/45-П/Ю-499 від 29.07.2016 з Державним об`єднанням «Білоруська залізниця», (Республіка Білорусь) за період з 25.04.2016 по 31.03.2017 року, складено акт перевірки від 24.04.2017 року № 38/28-10-46-15-14367980 з висновками про порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та постанови Правління Національного банку України від 14.09.2016 № 386, а саме:
- по контракту № 207/СБ/36-П/Ю-474 від 25.04.2016, укладеного з Державним об`єднанням «Білоруська залізниця» (Республіка Білорусь), в частині несвоєчасного надходження виручки у іноземній валюти по строкам: 25.01.2017 на суму 100 000,00 дол. США; 30.01.2017 на суму 100 000,00 дол. США; 31.01.2017 на суму 200 000,00 дол. США; 01.02.2017 на суму 400 000,00 дол. США; 25.02.2017 на суму 200 000,00 дол. США; 26.02.2017 на суму 175 000,00 дол. США; 05.03.2017 на суму 100 000,00 дол. США;
- по контракту № 308/СБ/37-П/Ю-475 від 29.06.2016, укладеного з Державним об`єднанням «Білоруська залізниця» (Республіка Білорусь), по строкам: 31.12.2016 на суму 45 500,00 дол. США; 18.01.2017 на суму 112 000,00 дол. США; 20.01.2017 на суму 46 400,00 дол. США;
- по контракту № 373/СБ/45-ПЛО-499, укладеного з Державним об`єднанням «Білоруська залізниця» (Республіка Білорусь) від 29.07.2016 по строкам: 04.01.2017 на суму 148 200,00 дол. США; 18.01.2017 на суму 98 400,00 дол. США; 06.02.2017 на суму 228 000,00 дол. США; 25.02.2017 на суму 228 000.00 дол. США; 26.02.2017 на суму 38 690.00 дол. США. (а.с. 14-23).
На підставі висновків акта перевірки у відповідності до положень п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 р., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 року № 0003164617, яким за порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності позивачеві визначено до сплати пеню в загальному розмірі 2 178 484,45 грн (а.с. 13).
Підставою звернення з цим позовом до суду є незгода позивача із нарахованою і визначеною контролюючим органом до сплати у відповідності до вищенаведеного податкового повідомлення - рішення від 12.05.2017 року № 0003164617 суми пені за порушення позивачем термінів розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам лише в розмірі 875 299,01 грн, а саме:
- № 207/СБ/36-П/Ю-474 від 25.04.2016 по строкам сплати: 01.02.2017 на суму 400 000,00 дол. США; 25.02.2017 на суму 200 000,00 дол. США; 26.02.2017 на суму 175 000,00 дол. США; 05.03.2017 на суму 100 000,00 дол. США;
- № 373/СБ/45-П/Ю-499 від 29.07.2016 по строкам сплати: 06.02.2017 на суму 228 000,00 дол. США; 25.02.2017 на суму 228 000,00 дол. США; 26.02.2017 на суму 38 690,00 дол. США.
Задовольняючи адміністративний позов і скасовуючи податкове повідомлення - рішення від 12.05.2017 року № 0003164617 на суму 875 299,01 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зупиняється з дати звернення резидента (позивача) до Економічного суду м. Мінська (Республіка Беларусь) з позовною заявою про стягнення з нерезидента (ДО «Білоруська залізниця») заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами № 207/СБ/36-П/Ю-474 від 25.04.2016, № 373/СБ/45-П/Ю-499 від 29.07.2016, що підтверджується датою штемпеля про отримання позовної заяви судом (10.02.2017 року та 07.03.2017 року), а не з дати відкриття судом провадження у справі, чим помилково керувався відповідач. Дійшовши вказаного висновку суди попередніх інстанцій посилались на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 07.02.2011 року у справі № 21-63а10.
Колегія суддів, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно з частиною 4 статті 1 Закону № 185/94-ВР, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина четверта).
Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 14.09.2016 № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строки, що не перевищує 120 календарних днів.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Водночас частиною першою статті 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 185/94-ВР у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
При цьому згідно із статтею 6 Закону № 185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій між позивачем Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський стрілочний завод» (продавець) та Державним об`єднанням «Білоруська залізниця» (покупець) укладено договір тендерної поставки № 207/СБ/36-ПЛО-474 від 25.04.2016 року, за умовами та предметом якого передбачається зобов`язання продавця передати у власність покупця, а покупця відповідно, прийняти та оплатити продукцію у кількості та асортименті згідно специфікації (а.с. 58-60, 61).
Загальна вартість договору складає 1 275 000 дол. США. Умови поставки: DAP - кордон Республіки Білорусь (станція Словечно). Поставка продукції по даному Договору повинна бути виконана залізничним транспортом партіями відповідно заявкам. Покупець здійснює оплату кожної партії впродовж 120 календарних днів від дати поставки продукції. Датою поставки вважається дата переходу продукції на кордоні Україна- Республіка Білорусь.
Відповідно до умов даного договору судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» на експорт відвантажило стрілочні переводи на загальну суму 1 275 000,00 дол. США, в тому числі по митним деклараціям (МД): МД №223884 від 29.09.2016 на суму 300 000,00 дол. США; МД №226156 від 24.10.2016 на суму 200 000,00 дол. США; МД №226491 від 26.10.2016 на суму 75 000,00 дол. США; МД №226357 від 25.10.2016 на суму 100 000,00 дол. США, МД №226357 від 25.10.2016 на суму 100 000,00 дол. США (а.с. 51-54). Строк надходження виручки в іноземній валюті - 27.01.2017, 21.02.2017, 23.02.2017, 22.02.2017, 22.02.2017.
На виконання вимог статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 р., позивач отримав від Міністерства економічного розвитку України «Висновки щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями», а саме: Висновок Мінекономрозвитку України № 1275 від 08.11.2016 щодо продовження строків розрахунків з 28.01.2017 до 01.02.2017 на суму 300 000,00 дол. США (а.с. 47); Висновок Мінекономрозвитку України №1376 від 06.12.2016 щодо продовження строків розрахунків: з 22.02.2017 до 25.02.2017 на суму 200 000,00 дол. США; з 24.02.2017 до 26.02.2017 на суму 75 000,00 дол. США; з 23.02.2017 до 26.02.2017 на суму 100 000,00 дол. США; з 23.02.2017 до 05.03.2017 на суму 100 000,00 дол. США (а.с. 48).
Отже за висновками судів попередніх інстанцій, строк надходження виручки в іноземній валюті по вищевказаним МД з урахуванням висновків Мінекономрозвитку України складає - 01.02.2017, 25.02.2017, 26.02.2017, 26.02.2017, 05.03.2017.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку із порушенням покупцем-нерезидентом умов оплати по договору №207/СБ/36-ПЛО-474 від 25.04.2016 року, позивач звернувся до Економічного суду м.Мінська (Республіка Білорусь) з позовними заявами про стягнення з нерезидента ДО «Білоруська залізниця» заборгованості (про що свідчить реєстраційні штампи вхідної кореспонденції суду на позовних заявах), а саме:
-10.02.2017 року із позовною заявою про стягнення з Державного об`єднання «Білоруська залізниця» заборгованості у сумі 200 000,00 дол. США, яка утворилася при відвантаженні продукції по МД № 223884 від 29.09.2016 (справа № 129-3/2017, вхідний суду 10.02.2017) (а.с. 29-31). Ухвалою Економічного суду м. Мінська від 23.02.2017 р. позов був залишений без руху для доплати державного мита (а.с. 32). Ухвалою Економічного суду м. Мінська від 13.03.2017 р. позов ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» прийнятий до розгляду та порушено провадження по справі (а.с. 33);
- 07.03.2017 року із позовною заявою про стягнення з Державного об`єднання «Білоруська залізниця» заборгованості у сумі 475 000,00 дол. США, яка утворилася при відвантаженні продукції по МД № 226156 від 24.10.2016; МД № 226491 від 26.10.2016; МД№226357 від 25.10.2016; МД № 226357 від 25.10.2016 (вхідний суду 07.03.2017 справа № 112-2/2017) (а.с. 34-36). Ухвалою Економічного суду м. Мінська від 14.03.2017 року позов ПАТ «ДнСЗ» прийнятий до розгляду та порушено провадження по справі (а.с. 37).
Крім цього, як встановлено судами, 29.07.2016 року між позивачем Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський стрілочний завод» (продавець) та Державним об`єднанням «Білоруська залізниця» (покупець) укладено договір тендерної поставки №373/СБ/45-П/Ю-499, умовами та предметом якого є зобов`язання продавця передати у власність покупця, а покупця відповідно, прийняти та оплатити продукцію у кількості та асортименті згідно специфікації. Загальна вартість договору складає 821 090,00 дол. США. Умови поставки: DAP - кордон Республіки Білорусь (станція Словечно) (а.с. 62-65, 65/зворотній - специфікація).
Поставка продукції по даному Договору повинна бути виконана залізничним транспортом партіями відповідно заявкам. Покупець здійснює оплату кожної партії в продовж 120 календарних днів від дати поставки продукції. Датою поставки вважається дата переходу продукції на кордоні Україна- Республіка Білорусь.
Відповідно до умов даного договору, позивач на експорт відвантажив стрілочну продукцію на загальну суму 821 090,00 дол. США, в тому числі по наступним митним деклараціям: МД №224621 від 06.10.2016 на суму 228 000,00 дол. США (а.с. 55); МД №226155 від 24.10.2016 на суму 228 000,00 дол. США (а.с. 56); МД №226492 від 26.10.2016 на суму 38 690,00 дол. США. (а.с. 57). Строк надходження виручки в іноземній валюті 03.02.2017, 21.02.2017, 23.02.2017.
На виконання приписів статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивач отримав від Міністерства економічного розвиту України Висновки щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а саме: Висновок Мінекономрозвитку України № 1293 від 11.11.2016 щодо продовження строків розрахунків з 04.02.2017 до 06.02.2017 на суму 228 000,00 дол. США (а.с. 49); Висновок Мінекономрозвитку України №1380 від 06.12.2016 щодо продовження строків розрахунків: з 22.02.2017 до 25.02.2017 на суму 228 000,00 дол. США; з 24.02.2017 до 26.02.2017 на суму 38 690,00 дол. США. (а.с. 50).
Отже строк надходження виручки в іноземній валюті по вищевказаним МД з урахуванням висновків Мінекономрозвитку України становить 06.02.2017, 25.02.2017, 26.02.2017.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку з порушенням покупцем-нерезидентом умов оплати по договору №373/СБ/45-П/Ю-499 від 29.07.2016, позивач звернувся до Економічного суду м. Мінська із позовними заявами (про що свідчить реєстраційні штампи вхідної кореспонденції суду на позовних заявах):
- від 10.02.2017 №36-227 про стягнення з Держаного об`єднання «Білоруська залізниця» заборгованості у сумі 228 000,00 дол. США, яка утворилася при відвантаженні продукції по МД №224621 від 06.10.2016 (справа № 130-3/2017) (а.с. 38-40). Ухвалою Економічного суду м.Мінська від 23.02.2017 р. позов ПАТ «ДнСЗ» залишений без руху для доплати державного мита (а.с. 41). Ухвалою Економічного суду м. Мінська від 13.03.2017 р. позов ПАТ «ДнСЗ» прийнятий до розгляду та порушено провадження по справі (а.с. 42);
- 07.03.2017 №36-382 про стягнення з ДО «Білоруська залізниця» заборгованості у сумі 266 690,00 дол. США, яка утворилася при відвантаженні продукції по МД №226155 від 24.10.2016, МД №226492 від 26.10.2016 (справа № 113-2/2017) (а.с. 43-45). Ухвалою Економічного суду м. Мінська від 14.03.2017 р. позов ПАТ «ДнСЗ» прийнятий до розгляду та порушено провадження по справі (а.с. 46).
Колегія суддів звертає увагу, що в доводах касаційної скарги відповідач посилався на те, що нарахування пені зупиняється при зверненні резидента з позовом до суду з дня відкриття провадження у справі (порушення провадження у справі), а не з дня подання позовної заяви до суду, чим помилково керувались суди попередніх інстанцій під час розгляду справи, що за міркуванням скаржника свідчить про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній позивачем частині про нарахування пені.
Однак колегія суддів звертає увагу, що аналізуючи положення частини другої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в контексті зупинення нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, Верховний Суд України у постанові від 7 лютого 2011 року № 21-63а10 дійшов висновку, що дата звернення резидента із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується (а.с. 68-73).
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах послідовно викладена також Верховним Судом в постанові від 21 березня 2019 року у справі №804/2101/16 (адміністративне провадження К/9901/41639/18), а також в постановах від 28 січня 2020 року у справі №815/735/16 (адміністративне провадження №К/9901/19534/18), від 21 лютого 2023 року у справі № 826/10651/16 (адміністративне провадження № К/9901/12135/19), але не виключно.
Отже суди попередніх інстанцій за результатами розгляду справи дійшли вірного висновку, що дата звернення позивача з позовами до Економічного суду м. Мінська про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактами № 207/СБ/36-П/Ю-474 та № 373/СБ/45-П/Ю-499 (10.02.2017 року та 07.03.2017 року) є датою прийняття позовної заяви судом, що підтверджується датою штемпеля про отримання позовної заяви 10.02.2017 року та 07.03.2017 року, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтею 1 Закону № 185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується.
У відповідності до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що свідчить про безпідставність посилань відповідача в касаційній скарзі на висновки, викладені в ухвалах Вищого адміністративного суду України відносно зупинення строків нарахування пені з дати відкриття провадження у справі (господарським судом).
Колегія суддів звертає увагу, що розрахунок суми неправомірно нарахованої пені за порушення строків здійснення розрахунків за контрактами від 25.04.2016 року № 207/СБ/36-П/Ю-474, а також від 29.07.2016 року № 373/СБ/45-П/Ю-499 не був спірний в доводах касаційної скарги. Тоді, як за висновками судів попередніх інстанцій контролюючим органом безпідставно нарахована пеня: 1) за контрактом № 207/СБ/36-П/Ю-474 від 25.04.2016 року: за період з 11.02.2017 по 22.02.2017 за 12 днів у сумі 194 389,85 грн; за період з 07.03.2017 по 13.03.2017 за 7 днів у сумі 113 006,42 грн; за період з 07.03.2017 по 13.03.2017 за 7 днів у сумі 42 488,10 грн; за період з 07.03.2017 по 13.03.2017 за 7 днів у сумі 56 650,80 грн; за період з 07.03.2017 по 13.03.2017 за 7 днів у сумі 56 950,43 грн; 2) за контрактом № 373/СБ/45-П/Ю-499 від 29.07.2016 року: за період з 10.02.2017 по 23.02.2017 за 14 днів у сумі 261 067,90 грн.; за період з 07.03.2017 по 13.03.2017 за 7 днів у сумі 128 827,32 грн; за період з 07.03.2017 по 13.03.2017 за 7 днів у сумі 21 918,19 грн (а.с. 11), що не спростовано доводами касаційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальній сумі 875 299,01 грн, у зв`язку з чим суди обґрунтовано дійшли висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2017 року № 0003164617 на вказану суму.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду справи і не містять посилань на неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, що свідчить про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (Офіс великих платників податків ДФС) залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі № 804/3116/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: І.А. Васильєва
Судді: В.П. Юрченко
Л.І. Бившева