ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2020 року
Київ
справа №804/3932/17
адміністративне провадження №К/9901/6882/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (колегія суддів: Чумак С.Ю., Шальєва В.А., Юрко І.В.) у справі № 804/3932/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування припису та постанови про накладення стягнень,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати припис, винесений Управлінням захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області , відповідно до акту перевірки від 20.04.2017 року № 0040 про зобов`язання виплатити ОСОБА_2 неустойку від вартості товару за період з 31 січня по 13 березня 2017 року.
- визнати протиправним і скасувати постанову від 06.06.2017 року № 002 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Алло» стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року у справі № 804/3932/17. Прийнято нову, якою позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем порушено вимоги ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме не надано з обмінного фонду у користування термінал аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації), яка отримана від ОСОБА_2 для проведення ремонту. Відтак, згідно норм ЦК України позивач повинен нести відповідальність, шляхом виплати неустойки та відповідальність, передбачену ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Також зазначає, що на момент розірвання договору купівлі-продажу споживачу повернуто 600 грн. неустойки, проте вказана сума є недостатньою.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 22.10.2016 в магазині ТОВ «Алло» ОСОБА_2 придбав термінал Motorola XT 1572 Moto X Style Black, сплативши за нього 7399 грн.
30.01.2017 споживач звернувся до позивача з вимогою проведення гарантійного обслуговування та надання товару з обмінного фонду.
ТОВ «Алло» прийнято товар на гарантійне обслуговування та запроповано отримати з обмінного фонду у користування термінал Nokіа 105, проте споживач від останнього відмовився, оскільки він не відповідав характеристикам товару, який переданий у ремонт.
В подальшому Авторизованим сервісним центром встановлено неможливість усунення недоліків протягом 14 днів, у зв`язку з чим, 13.03.2017 ОСОБА_2 повернуто грошові кошти в сумі 7999 грн. ( в сумі, яка є більшою від ціни на момент придбання споживачем), що підтверджується Актом про повернення товару й видачі (перерахування) коштів.
На підставі направлення (посвідчення) на проведення заходу від 19.04.2017 № 25 Управлінням захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області було проведено позапланову перевірку ТОВ "АЛЛО", що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 11, магазин "АЛЛО", ТОВ "АЛЛО " на основі скарги споживача ОСОБА_2 .
За результатами здійснення перевірки складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів Акт № 0040 від 20.04.2017, за яким винесено припис, а саме: виплатити ОСОБА_2 неустойку від вартості товару за період з 31.01.2017 по 13.03.2017.
29.05.2017 за результатами позапланової перевірки посадовою особою відповідача складений Акт № 0098 стосовно перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, відповідно до якого встановлено невиконання припису до Акту № 0040 від 20.04.2017.
На підставі зазначеного Акту, відносно ТОВ «Алло» складений Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 188-2 КУпАП.
06.06.2017 відносно позивача винесена Постанова № 002 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Вважаючи припис та постанову протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено вимоги ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме не надано з обмінного фонду у користування термінал аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації), яка отримана від ОСОБА_2 для проведення ремонту. Відтак, згідно норм ЦК України позивач повинен нести відповідальність, шляхом виплати неустойки та відповідальність, передбачену ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 відмовився від отримання на час ремонту іншого товару з обмінного фонду, отже не допустив порушення ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та протиправно притягнуто до відповідальності за ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Вказав, що на позивача покладений обов`язок формувати обмінний фонд товарів, та він не зобов`язаний надавати споживачу на час ремонту ідентичний товар, а лише товар, який має однакове функціональне призначення.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов`язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок
Частинами 3, 5 зазначеної статті встановлено, що вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою. За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.
Згідно абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» на письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першої цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
Перелік таких товарів наведено в додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року № 172.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 172 від 19.03.1994 року зі змінами та доповненнями «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», до переліку товарів, з яких утворюється обмінний фонд входять апарати телефонні, у тому числі мобільного зв`язку.
Отже, за кожний день затримки виконання вимоги про надання в користування на час ремонту зазначеного у згаданому переліку товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад 14-денний або встановлений за домовленістю сторін строк споживачеві сплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару на час пред`явлення вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі.
Згідно Переліку товарів, з яких утворюється обмінний фонд, який є додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», до товарів, з яких утворюється обмінний фонд належать, зокрема, апарати телефонні, у тому числі мобільного зв`язку.
До зазначеного переліку включено телефонні апарати, проте відсутні вказівки на будь-які інші характеристики мобільного телефону, окрім забезпечення телефонного/мобільного зв`язку.
Вказаний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 207/3363/17.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач не зобов`язаний створювати обмінний фонд кожної моделі існуючих телефонних апаратів, а вимагає лише, щоб останні виконували основну функцію - мобільного зв`язку.
Отже, враховуючи, що ТОВ «Алло» з обмінного фонду запропоновано ОСОБА_2 отримати в користування термінал Nokіа 105, що є телефонним апаратом, який забезпечує виконання свого основного призначення, а саме: забезпечення стільникового (мобільного) зв`язку між абонентами, ним виконано обов`язок, передбачений ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому припис та постанова про притягнення до відповідальності винесені протиправно та підлягають скасуванню.
В касаційній скарзі відповідач вказує, що згідно акту про повернення товару й видачі коштів від 13.03.2017 споживачу ОСОБА_2 було повернуто ТОВ "АЛЛО" кошти в розмірі 7 999 гривень, проте в акті приймання товару для оцінки якості та обслуговування ціна товару на момент придбання зазначена у розмірі 7 399 гривень. Вважає, що різниця в 600 грн. становить сплату позивачем неустойки, що свідчить про визнання позивачем допущеного порушення.
Проте суд зазначає, що згідно абзацу 3 ч. 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Відтак, станом на день звернення із заявою про повернення коштів за придбаний товар, яка подана 30.01.2017, товар коштував 7999 грн., які були повернуті споживачу.
Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук