ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №804/4622/13-а
адміністративне провадження №К/9901/25320/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Східного офісу Держаудитслужби (правонаступник Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області) до Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» про зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Східного офісу Держаудитслужби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2015, прийняту у складі головуючого судді Ляшко О.Б., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, прийняту у складі колегії суддів: Божко Л.А. (головуючий), Прокопчук Т.С., Лукманової О.М.
І. Суть спору
1. У квітні 2013 року Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (далі - ДФІ в Дніпропетровській області) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» (далі - ДНВП «Цирконій»), в якому просила суд зобов'язати ДНВП «Цирконій» виконати пункти 3-8 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 02.01.2013 № 16/18 в частині усунення порушень, а саме:
1.1. - поновити в обліку дебіторську заборгованість державного підприємства «Твел» у сумі 362605,72 грн та відшкодувати недоотримані кошти на суму 362605,72 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи за рахунок винних осіб;
1.2. - відшкодувати зайві витрати коштів на суму 79357,57 грн шляхом повернення коштів підприємству, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів;
1.3. - відшкодувати зайві витрати коштів на суму 27316,34 грн шляхом повернення коштів підприємству чи шляхом коригування розрахунків за єдиним соціальним внеском в рахунок поточних платежів;
1.4. - провести донарахування та виплатити працівникам підприємства компенсацію втрати частини доходів при порушеннях строків їх виплати у сумі 2986,66 грн;
1.5. - відшкодувати зайві витрати коштів державного бюджету в сумі 1001242,19 грн шляхом повернення їх у дохід державного бюджету, як витрати минулих років за кодом бюджетної класифікації видатків 21080500;
1.6. - відшкодувати зайві витрати коштів державного бюджету в сумі 322235,05 грн шляхом повернення їх в дохід державного бюджету, як витрати минулих років за кодом бюджетної класифікації видатків 21080500.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ДФІ в Дніпропетровській області зазначила, що за результатами проведеної позивачем планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДНВП «Цирконій» були встановлені порушення, які зафіксовані в акті перевірки від 05.12.2012 №830-22/54. На адресу відповідача направлено обов'язкові до виконання вимоги від 02.01.2013 №16/18 про усунення виявлених ревізією порушень з терміном інформування про вжиті заходи до 17.01.2013. Однак, відповідач не виконав пункти 3-8 обов'язкових вимог від 02.01.2013 №16/18, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом на підставі пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до п.2.20 Плану роботи Державної фінансової інспекції України на III квартал 2012 року, доручення Кабінету Міністрів України від 14.07.2013 №1003/1/1-12-ДСК та на підставі направлення від 24.09.2012 № 197, фахівцями Дніпродзержинської об'єднаної державної інспекції проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності в ДНВП «Цирконій» за період з 01.10.2010 по 30.06.2012.
4. За результатами зазначеної ревізії було складено акт від 05.12.2012 №830-22/54, на підставі якого в.о. директора ДНВП «Цирконій» направлено письмову вимогу від 02.01.2013 №16/18 про усунення виявлених ревізією порушень. У зазначеному акті, зокрема, було зафіксовано допущення позивачем наступних порушень та винесено відповідні вимоги:
4.1. - недоотримання фінансових ресурсів підприємством на суму 362 605,72 грн через втрату активів підприємства у вигляді простроченої дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок пропущення підприємством строків позовної давності для пред'явлення позовів (визнання вимог), не проведення претензійно-позовної роботи та відсутності підписаних сторонами актів звірок, чим недотримані вимоги глави 19 Цивільного кодексу України, пункту 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999 №237. У зв'язку з чим в пункті 3 Вимоги зобов'язано поновити в обліку дебіторську заборгованість державного підприємства «Твел» у сумі 362605,72 грн та відшкодувати недоотримані кошти на суму 362605,72 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи за рахунок винних осіб;
4.2. - ревізією правомірності здійснення витрат на оплату праці встановлено проведення завищених витрат на оплату праці в сумі 79 357,57 грн внаслідок безпідставного встановлення посадових окладів керівникам, шо є порушенням статті 94 Кодексу законів про працю України, статті 8 Закону України від 24.03.1995 №108/95 «Про оплату праці», пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній власності та об'єднань державних підприємств», пунктів 1, 5 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У зв'язку з чим в пункті 4 Вимоги зобов'язано відшкодувати зайві витрати коштів на суму 79357,57 грн шляхом повернення коштів підприємству, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів;
4.3. - установлено, що на завищену виплату заробітної плати нараховано та сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 27 316,34 грн, чим порушено пункт 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування». У зв'язку з чим в пункті 5 Вимоги зобов'язано відшкодувати зайві витрати коштів на суму 27316,34 грн шляхом повернення коштів підприємству чи шляхом коригування розрахунків за єдиним соціальним внеском в рахунок поточних платежів;
4.4. - установлено недоотримання доходів фізичними особами (компенсації) в сумі 2 986,66 грн внаслідок не нарахування та несплати компенсації втрати частини доходів працівниками при порушенні строків їх виплати на один і більше календарних місяців, чим порушено вимоги статті 1 Закону України від 19.10.2000 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати». У зв'язку з чим в пункті 6 Вимоги зобов'язано провести донарахування та виплатити працівникам підприємства компенсацію втрати частини доходів при порушеннях строків їх виплати у сумі 2986,66 грн;
4.5. - установлено покриття за рахунок бюджетних коштів витрат госпрозрахункових структурних підрозділів підприємства 10 001 242,19 грн внаслідок зайвої сплати бюджетних коштів через оплату втрат природного газу та сплати коштів за утримання об'єктів, що не є об'єктами незавершеного будівництва, створеного згідно з завданнями і заходами Державної цільової економічної програми «Ядерне паливо України», чим порушено вимоги пункту 5 розділу 8 «Напрями використання бюджетних коштів», підпункту 3 пункту 1 «Затрат» розділу 12 «Результативні показники, що характеризують виконання бюджетної програми» Паспорта бюджетної програми на 2011 рік (у редакції наказу Міністерства енергетики і вугільної промисловостіУкраїни і Міністерства фінансів України від 23.12.2011 №876/17041) КПКВК ДБ 1101080 КФКВК 0434 «Заходи з реалізації Державної цільової економічної програми «Ядерне паливо», якою передбачено утримання ДНВП «Цирконій» об'єктів незавершеного будівництва, створених в результаті виконання завдань і заходів Державної цільової економічної програми «Ядерне паливо України, затвердженої Постановою КМУ від 23.09.2009 № 1004. У зв'язку з чим в пункті 7 Вимоги зобов'язано відшкодувати зайві витрати коштів державного бюджету в сумі 1001242,19 грн шляхом повернення їх у дохід державного бюджету, як витрати минулих років за кодом бюджетної класифікації видатків 21080500;
4.6. - проведення зайвих виплат бюджетних коштів у листопаді - грудні 2010 року внаслідок завищення обсягу наданих комунальних послуг на суму 322235 грн 05 коп. через здійснення попередньої оплати за фактично не спожиті протягом року послуги з газопостачання, чим недотримані вимоги пункту 1 статті 3, пункту 1.7 статті 51, статті 116 Бюджетного кодексу України, пункту 1.2 Постанови КМУ від 09.10.2006 № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», пункту 1,2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У зв'язку з чим в пункті 8 Вимоги зобов'язано відшкодувати зайві витрати коштів державного бюджету в сумі 322 235,05 грн шляхом повернення їх в дохід державного бюджету, як витрати минулих років за кодом бюджетної класифікації видатків 21080500.
5. У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог пунктів 3, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 02.01.2013 №16/18 ДФІ в Дніпропетровській області звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.
6. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що подання позову про примусове виконання пунктів вимоги щодо відшкодування збитків без подання відповідного позову про їх стягнення не може бути достатньою підставою для примусового стягнення відповідних коштів.
7. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.01.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
8. Разом з тим, цей суд стягнув із Східного офісу Держаудитслужби, як правонаступника Державної фінансової інспекції Дніпропетровської області, на користь державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 29 629 грн 76 коп.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційні скарзі Східний офіс Держаудитслужби, посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
10. Уважає, що суд апеляціної інстанції неправильно обрахував судовий збір за подання апеляційної скарги, застосувавши ставки судового збору в розмірі, передбаченому для позову майнового характеру, тоді як позивачем було заявлено вимогу немайнового характеру, що спрямована на спонукання відповідача до вчинення певних дій.
11. На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 в частині стягнення зі Східного офісу Держаудитслужби на користь державного бюджету судового збору в розмірі 29 629 грн 76 коп.
12. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
14. Правові засади справляння судового збору платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3674-VI).
15. Згідно зі статтею 4 означеного Закону (в редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги до суду, а саме: 06.11.2015) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
16. Підпунктом 21 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI установлено, що від сплати судового збору звільнена, зокрема, Державна фінансова інспекція України та її територіальні органи у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.
VI. Оцінка Верховного Суду
17. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
18. Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
19. Правові засади справляння судового збору платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
20. Згідно зі статтею 4 означеного Закону (в редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги до суду, а саме: 06.11.2015) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
21. Тобто, для обчислення ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому Главою 1 Розділу ІV КАС України, є розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
22. Станом на день подання позовної заяви діяла редакція Закону № 3674-VI, відповідно до статті 5 якого встановлювались пільги щодо сплати судового збору. Так, підпунктом 21 частини першої цієї статті установлено, що від сплати судового збору звільнена, зокрема, Державна фінансова інспекція України та її територіальні органи у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.
23. Отже, в силу положень підпункту 21 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI ограни державної фінансової інспекції звільняються від сплати судового збору, а відтак розмір ставки судового збору для звернення з апеляційною або касаційною скаргами дорівнює нулю, тобто судовий збір в таких випадках сплаті не підлягає.
24. Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 та 02.03.2016 (справи №№ 826/18593/14 та 826/19216/15 відповідно).
25. За таких обставин та правового регулювання Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позову у цій справі та при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку судовий збір відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» сплаті не підлягає.
26. Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 в частині стягнення зі Східного офісу Держаудитслужби, як правонаступника Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, на користь державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 29 629 грн 76 коп. прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
27. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
VII. Судові витрати
28. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 343 349 351 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі № 804/4622/13-а в частині стягнення зі Східного офісу Держаудитслужби, як правонаступника Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, на користь державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 29 629 грн 76 коп. - змінити.
3. Абзац третій резолютивної частини постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року - виключити.
4. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року по справі № 804/4622/13-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко