ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №804/677/18
адміністративне провадження №К/9901/56651/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (головуючий суддя - Голобутовський Р.З.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Мельник В.В.)
у справі №804/677/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ заступника начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27 грудня 2017 року № 5271 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення про застосування дисциплінарного стягнення є незаконним оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходить службу в поліції на посаді старшого слідчого слідчого відділення Широківського відділу поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
6. Наказом заступника начальника - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11 грудня 2017 року № 5043 призначено службове розслідування за фактом порушення слідчим вимог Кримінального процесуального кодексу України при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017040000000543 від 13 травня 2017 року.
7. 27 грудня 2017 року затверджено висновок службового розслідування яким встановлено, що 30 травня 2017 року до слідчого відділу надійшли матеріали кримінального провадження №42017040000000543 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 252 Кримінального кодексу України.
8. 30 травня 2017 року проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено ОСОБА_1 , який у цей же день прийняв його до свого провадження.
9. Під час проведення досудового розслідування слідчим 30 травня 2017 року допитано у якості свідка ОСОБА_2 , 12 червня 2017 року винесено постанову про призначення судово-ґрунтознавчої експертизи і допитано у якості свідка ОСОБА_3 .
10. Також слідчим ОСОБА_1 12 червня 2017 року проведено огляд за участю свідка ОСОБА_3 , якому, згідно рукописного тексту, виконаного чорнилом чорного кольору в бланку протоколу огляду, під підпис роз`яснені його права та обов`язки.
11. Проте, під час складання протоколу огляду слідчим у порушення вимог пункту 1 частини третьої статті 104 КПК України у вступній частині не зазначено назву процесуальної дії (не відомо що саме було оглянуто) та в порушення вимог пункту 2 вказаної статті в описовій частині не зазначено відомості про послідовність дій та зміст огляду, отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі надані речі і документи.
12. Також у порушення пункту 3 частини третьої статті 104 КПК України слідчим у заключній частині протоколу не зазначено відомості про вилучені речі і документи, проте рукописним текстом, виконаним чорнилом чорного кольору, зазначено що під час огляду застосовувалася фотозйомка та зауважень від учасника огляду - свідка ОСОБА_3 не надходило, про що свідчить його підпис в графі «учасники» та підписом засвідчено що огляд проведено слідчим ОСОБА_1 . Наступним аркушем за протоколом огляду від 12 червня 2017 року в матеріалах кримінального провадження знаходиться аркуш паперу білого кольору формату А4, на якому на правому нижньому боці знаходиться підпис, виконаний чорнилом чорного кольору.
13. Під час вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено що у порушення вимог статті 40 КПК України слідчим ОСОБА_1 у період з 12 червня по 8 жовтня 2017 року не проведено жодної процесуальної дії та не прийнято жодного процесуального рішення.
14. При проведенні службового розслідування було допитано позивача, який пояснив що у червні 2017 року кримінальне провадження було витребувано з його провадження та передано іншому слідчому. Протокол огляду від 12 червня 2017 року не можна віднести до даного кримінального провадження та він перебував у чорнових аркушах паперу з його службового кабінету, тобто був зіпсованим.
15. Наказом заступника начальника - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27 грудня 2017 року № 5271 за порушення службової дисципліни, недотриманні вимог пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 104 КПК України у кримінальному проваджені №42017040000000543, що виразилося у неналежному складанні протоколу процесуальної дії за участю свідка ОСОБА_3 та у тривалому непроведенні слідчих (розшукових) дій, позивачу з урахуванням наявного дисциплінарного стягнення догани (наказ від 26 жовтня 2017 року № 4380) оголошено сувору догану.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що протокол огляду від 12 червня 2017 року за участю свідка ОСОБА_3 складено з порушенням вимог статті 104 КПК України. Отже підтверджено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у порушенні встановленого порядку проведення процесуальної дії та її фіксування у протоколі.
17. Доводи позивача що наданий у рамках службового розслідування протокол не можна віднести до кримінального провадження №42017040000000543 оскільки в ньому не зазначені певні дані та він перебував у чорнових аркушах паперу в службовому кабінеті, тобто був зіпсований, не взято до уваги оскільки в матеріалах кримінального провадження міститься лише такий протокол процесуальної дії від 12 червня 2017 року.
18. При проведенні службового розслідування та накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає що судами першої та апеляційної інстанцій не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, судами не було досліджено протокол огляду від 12 червня 2017 року, копія якого надана ним суду та який міститься в матеріалах кримінального провадження, а досліджена лише чернетка протоколу, яка знаходилась не в матеріалах кримінального провадження, а в чорнових (зіпсованих) аркушах паперу в службовому кабінеті.
20. Належним чином завірений протокол огляду та/або матеріали кримінального провадження для огляду судами не витребовувалися.
21. Процесуальні дії в кримінальному провадженні були проведені законно та своєчасно, тобто в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
22. Також судами не було враховано що кримінальне провадження вела група слідчих, а не лише позивач, а слідчий ОСОБА_4 не приймав його до свого провадження, а тому не міг виявити факт уявного порушення.
23. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
25. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут).
26. Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
27. Статтею 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
28. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
29. Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено обов`язки осіб рядового і начальницького складу щодо дотримання службової дисципліни.
30. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
31. Статтею 104 Кримінального процесуального кодексу України, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії, встановлено вимоги до оформлення протоколу. Так, відповідно до частини третьої даної статті протокол складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
32. Відповідно до частини четвертої статті 104 КПК України перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
33. 27 грудня 2017 року затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем вимог кримінального процесуального законодавства України при досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42017040000000543.
34. Під час проведення службового розслідування було опитано ОСОБА_3 , якого позивач опитував в якості свідка та в присутності якого складав процесуальний документ 12 червня 2017 року. Він підтвердив складання слідчим протоколу огляду наданого ілюстрованого матеріалу, а також проставляння свого підпису як учасника огляду.
35. Також було опитано позивача та з метою уточнення даних, необхідних для забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин події, яка стала підставою для призначення службового розслідування, поставлені додаткові питання. Відповідаючи на питання позивач повідомив що вважав бланк протоколу огляду зіпсованим та у зв`язку з цим він був покладений під робочий стіл до зіпсованих документів. Бланк протоколу огляду до матеріалів кримінального провадження не долучався та не перебував в них на час передачі керівнику.
36. Судами попередніх інстанцій було встановлено що протокол огляду від 12 червня 2017 року за участю свідка ОСОБА_3 було складено з порушенням вимог статті 104 КПК України, а саме: у вступній частині протоколу не зазначено назву процесуальної дії (невідомо що саме було оглянуто), не зазначено відомості про послідовність дій та зміст огляду, отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі надані речі та документи; у заключній частині протоколу не зазначено відомості про вилучені речі і документи, проте рукописним текстом зазначено що під час огляду застосовувалися фотозйомка та зауважень від учасника огляду (свідка ОСОБА_3 ) не надходили, про що свідчить підпис особи в графі «учасники» та огляд проведено слідчим ОСОБА_1 , що засвідчено підписом.
37. Отже судами першої та апеляційної інстанцій правомірно та обґрунтовано зроблено висновок про підтвердження факту порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у порушенні встановленого порядку проведення процесуальної дії та її фіксування у протоколі.
38. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався що судами неправомірно не було досліджено надану ним копію протоколу огляду, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, а натомість досліджено чернетку протоколу, яка не перебувала в матеріалах провадження.
39. Проте судами попередніх інстанцій було досліджено надані відповідачем та завірені належним чином співробітником слідчого відділу копії матеріалів кримінального провадження та долучених до нього документів.
40. Надана позивачем копія протоколу огляду речей від 12 червня 2017 року суттєво відрізняється як по змісту так і по формі, а також завірена самим позивачем, а не уповноваженим співробітником слідчого відділу.
41. Також слід зазначити що відповідаючи на питання під час проведення службового розслідування, позивач повідомив що ним складався протокол огляду, датований 12 червня 2017 року за участю свідка ОСОБА_3 , але що хотів оглядати не пам`ятає. З урахуванням того що протокол був зіпсований, подальше його оформлення ним припинено.
42. Таким чином позивачем не заперечувався факт часткового заповнення бланку протоколу огляду та не пояснив проставляння підписів учасників огляду на незаповненому зворотньому аркуші бланку протоколу. Також під час проведення службового розслідування позивач не повідомляв про складання нового протоколу огляду речей та відібрання підпису у свідка ОСОБА_3 у зв`язку з заповненням іншого бланку. Тому про існування протоколу огляду речей від 12 червня 2017 року, заповненого відповідно до вимог процесуального законодавства, позивач повідомив під час судового розгляду, а не службового розслідування.
43. Свідок ОСОБА_3 також не повідомляв про зіпсування протоколу огляду слідчим та у зв`язку з цим заповнення нового бланку.
44. Посилання позивача у касаційній скарзі що судами не було враховано що досудове розслідування у кримінальному провадженні було доручено групі слідчих, а не лише йому, а також що слідчий ОСОБА_4 не приймав його до свого провадження, тому не міг виявити недоліки, не знайшли свого підтвердження.
45. Службовим розслідуванням встановлено порушення вимог КПК України при складанні процесуального документу саме позивачем, тому кількість слідчих у досудовому розслідуванні в даному випадку не має значення. Відповідно до постанови про визначення слідчої групи для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 17 листопада 2017 року до складу слідчої групи включено, зокрема, слідчого ОСОБА_4 , а тому він мав право працювати з матеріалами та мав можливість виявити недоліки.
46. Посилання позивача що у порушення норм процесуального права він був позбавлений можливості надати відповідь на відзив на позовну заяву, надати у зв`язку з цим додаткові пояснення та документи через порушення відповідачем встановленого строку подання відзиву, правомірно визнано судом апеляційної інстанції таким що не спростовує встановлених обставин справи та не може бути підставою для скасування судового рішення.
47. Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності винесено з урахуванням обставин вчинення дисциплінарного проступку, попередньої поведінки позивача, наявність дисциплінарного стягнення.
48. Доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують і зводяться до переоцінки фактичних обставин справи.
49. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.
50. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі №804/677/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду