01.08.2023

№ 804/8348/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 804/8348/17

адміністративне провадження № К/9901/57548/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 804/8348/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії , провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року

(ухвалену у складі головуючого судді Царікової О.В.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року

(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Уханенка С.А., суддів: Дурасової Ю.В. Божко Л.А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.11 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просив (з урахуванням доповнених вимог):

- визнати протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України, яка полягає у нездійсненні у встановлені пунктом 8 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядку та строки розгляду заяви щодо внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 року №2745, з метою видобування титано-цирконієвих руд, придатних для виробництва ільменітового, рутилового, цирконового та дистен-силіманітового концентратів;

- визнання протиправним та скасування рішення Державної служби геології та надр України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат", код за ЄДРПОУ: 30454644, у внесенні змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 № 2745, викладеної в листі №85/03/12-17ДСК від 03 липня 2017;

- зобов`язання Державної служби геології та надр України внести зміни до Спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 року № 2745, з метою видобування титано - цирконієвих руд, придатних для виробництва ільменітового, рутилового, цирконового та дистен - силіманітового концентратів.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснює видобування титано-цирконієвих руд, придатних для виробництва ільменітового, рутилового, цирконієвого та дистен-сіліманітового концентратів у Вовчанському родовищі на підставі Спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 року № 2745 та акта про надання гірничого відводу від 08 серпня 2012 року №2194. В процесі розробки родовища ТОВ "Демурінський ГЗК" під час технологічних випробувань, окрім вищеназваних корисних копалин, було додатково виявлено вміст ставролітового та турмалінового концентратів. ТОВ "Демурінський ГЗК" подано заяву до Державної служби геології та надр України на внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування титано-цирконієвих руд, придатних для виробництва ільменітового, рутилового, цирконового та дистен-силіманітового концентратів (лист від 09 лютого 2017 вих. №1/1-29, який отримано відповідачем 27 лютого 2017), на яку отримало, на думку позивача, протиправну відмову.

Короткий зміст рішень судів першої та другої інстанцій

3.12 лютого 2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у нездійсненні у встановлені пунктом 8 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядку та строки розгляду заяви щодо внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 № 2745, з метою видобування титано-цирконієвих руд, придатних для виробництва ільменітового, рутилового, цирконового та дистен-силіманітового концентратів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби геології та надр України про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат", у внесенні змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 № 2745, оформлене листом № 85/03/12-17ДСК від 03 липня 2017.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України внести зміни до Спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 року № 2745, з метою видобування титано - цирконієвих руд, придатних для виробництва ільменітового, рутилового, цирконового та дистен - силіманітового концентратів.

Стягнути з Державної служби геології та надр України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4800 грн.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що протягом значного періоду часу відповідач не приймав жодного рішення щодо Протоколу ДКЗ №3785 -ДСК, чим ввів позивача в стан правової невизначеності. Суд констатував, що Державною службою геології та надр України було допущено бездіяльність щодо неналежного реагування на подану заяву позивача від 09 лютого 2017 року щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, а також надано позивачу необґрунтовану відмову у внесенні змін до Спеціального дозволу на користування надрами

5. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 травня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 26 липня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України.

У касаційній скарзі скаржник просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі № 804/8348/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що чинним законодавством не передбачено термінів розгляду протоколів ДКЗ України на предмет наявності підстав для введення їх в дію. У зв`язку з чим вважає доводи позивача з цього приводу безпідставними. Щодо відсутності підстав для внесення змін до спеціального дозволу відповідач вказує на ту обставину, що протокол № 3785-ДСК від 26 грудня 2016 року не був уведений в дію.

8. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гриців М.І., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача.

10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 02 липня 2019 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 вересня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Згідно спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 року № 2745, позивач здійснює видобування титано-цирконієвих руд, придатних для виробництва ільменітового, рутилового, цирконієвого та дистен - сіліманітового концентратів, строк дії дозволу - до 29 липня 2031 року.

В процесі розробки родовища ТОВ "Демурінський ГЗК" під час технологічних випробувань, окрім вищеназваних корисних копалин, було додатково виявлено вміст ставролітового та турмалінового концентратів.

У 2013 році ТОВ "Демурінський ГЗК" звернулося до ДКЗ для надання консультації щодо проведення геолого-економічної оцінки промислового значення ставролітового концентрату в рудних пісках Північного та Центрального покладів Вовчанського родовища титано-цирконієвих рудних пісків.

Державна комісія України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) у протоколі від 26 вересня 2013 № 3005 встановила, що виявлений під час сучасної експертизи вміст ставроліту в пробах є вищим за очікуваний, тому запаси, що за оцінкою 1969 року віднесені до позабалансових, слід переоцінити з врахуванням реалізації ставролітового концентрату, як корисного компоненту.

Вищевказаним Протоколом ДКЗ ТОВ "Демурінський ГЗК" надано рекомендації: 1) здійснити геолого-економічну оцінку запасів ставроліту, як супутнього компоненту, для визначення ефективності його промислового використання; 2) визначити основні техніко-економічні та фінансово-економічні показники розробки запасів титанових руд (надалі за текстом - ТЕО).

Протягом 2015-2016 рр. ТОВ "Демурінський ГЗК" виконало рекомендації ДКЗ та подало відповідні матеріали геолого-економічної оцінки та ТЕО на державну експертизу до ДКЗ у відповідності до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою КМУ від 22 грудня 1994 № 865.

26 грудня 2016 року на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України було: визнано ставроліт супутнім корисним компонентом Ділянки першочергової розробки Північного покладу Вовчанського родовища комплексних титано-цирконієвих руд; встановлено балансові запаси ставроліту на ділянці першочергової розробки Північного покладу Вовчанського титано-цирконієвого родовища; визнано запаси ставроліту підготовленими до детальної геолого-економічної оцінки та видобування на умовах економічного ризику. Ці рішення були зафіксовані у протоколі засідання колегії ДКЗ при Державній службі геології та надр України від 26 грудня 2016 №3785-ДСК (далі - Протокол ДКЗ № 3785)

Згідно з п. 3.5. Протоколу ДКЗ № 3785-ДСК він підлягає розгляду й уведенню в дію Державною службою геології та надр України та є підставою для внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Демурінський ГЗК" в частині розширення переліку корисних копалин, дозволених для видобування, у відповідності до вимог діючого законодавства.

09 лютого 2017 року ТОВ "Демурінський ГЗК" подано заяву до Державної служби геології та надр України на внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами (на підставі підпункту 4 пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 № 615) вих. № 1/1-29 від 09 лютого 2017 року, з метою внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 року № 2745 з метою видобування титано-цирконієвих руд, придатних для виробництва ільментінового, рутилового, цирконового та дистен-силіманітового концентратів.

У відповідь Державна служба геології та надр України листом від 03 липня 2017 №85/03/12-17ДСК ТОВ "Демурінський ГЗК" у внесенні змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 29.07.2002 №2745 з метою видобування титано-цирконієвих руд Вовчанського родовища, розташованого у Дніпропетровській області позивачеві відмовила відповідно до п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 № 615 вих. №1/1-29 від 09 лютого 2017 року та повернула заяву разом з доданими до неї документами.

Листом від 14 липня 2017 року вих. №1/1-159 (вхідні дані у Держгеонадра: №12724/02/10-07 від 25 липня 17 року) позивач просив Державну службу геології та надр України розглянути та ввести в дію протокол ДКЗ України від 26 грудня 2016 № 3785-ДСК, мотивуючи це необхідністю виконання попередніх Протоколів ДКЗ, на який отримав відповідь про розгляд цього протоколу у найближчий час.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правовідносини між сторонами регулюються Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 № 615 (далі - Порядок №615), а також іншими Законами України (тут і далі в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно зі статтею 15 Кодексу України про надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Відповідно до частини восьмої статті 16 Кодексу України про надра, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Згідно із частиною першою статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок № 615.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл, що встановлено пунктом 3 Порядку № 615.

Згідно з абзацом 2 пункту 27 Порядку №615 запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються ДКЗ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 17 Порядку №615 визначено, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктом 8 цього пункту) документів у разі, зокрема:

2) зміни особливих умов та інших умов, визначених у дозволі;

4) виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. № 865 (ЗП України, 1995 р., № 3, ст. 55) (при цьому у разі, коли було виявлено і затверджено запаси корисної копалини загальнодержавного значення, внесення змін до дозволу здійснюється після отримання погодження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської ради);

Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, в якій зазначаються номер та дата дозволу, разом з:

копією паспорта та реєстраційним номером облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою);

інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та скріплюється печаткою) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами;

пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом, скріплюється печаткою та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу;

У випадках, передбачених підпунктом 4 цього пункту, до зазначених документів заявник додає копію нового протоколу ДКЗ про затвердження кількості запасів та план підрахунку запасів відповідно до нього.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 615 орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

Пунктом 19 Порядку №615 передбачено, що підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.

Зміст вищенаведених норм свідчить про обов`язок надрокористувачів отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, і в разі виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин - внести зміни до такого спеціального дозволу шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр заяви, до якої надати відповідні документи згідно переліку.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 2002 №2745, на підставі якого здійснює видобування титано-цирконієвих руд, придатних для виробництва ільменітового, рутилового, цирконієвого та дистен - сіліманітового концентратів.

У 2013 році позивачем ініційовано проведення геолого-економічної оцінки промислового значення ставролітового концентрату в рудних пісках Північного та Центрального покладів Вовчанського родовища титано-цирконієвих рудних пісків, за наслідками проведення якої Державною комісією України по запасах корисних копалин встановлено, що виявлений під час сучасної експертизи вміст ставроліту в пробах є вищим за очікуваний (протокол від 26 вересня 2013 року № 3005).

За результатами розгляду Державною комісією України по запасах корисних копалин матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів супутнього компоненту - ставроліту в рудних пісках Ділянки першочергової розробки Північного покладу Вовчанського титано-цирконієвого родовища, поданих ТОВ «Демурінський ГЗК» з метою визначення їхнього промислового значення в сучасних економічних умовах в межах Спеціального дозволу від 29 липня 2002 №2745, ставроліт визнано супутнім корисним компонентом Ділянки першочергової розробки Північного покладу Вовчанського родовища комплексних титано-цирконієвих руд та встановлено його запаси підготовленими до видобування на умовах економічного ризику.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 09 лютого 2017 року звертався до Держгеонадра із заявою та додатками, в якій просив внести зміни до спеціального дозволу на використання надрами №2745 від 29 липня 2002 з метою видобування титано-цирконієвих руд, придатних для виробництва ільментінового, рутилового, цирконового та дистен-силіманітового концентратів.

Проте відповідач у листі від 03 липня 2017 року відмовив позивачу у внесенні змін до Спеціального дозволу на користування надрами з мотивів невиконання ним рекомендацій п. 3.4. протоколу ДКЗ України від 26 грудня 2016 № 3785-ДСК, згідно яких позивачу було рекомендовано подати на державну експертизу матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів основних та супутніх корисних копалин і компонентів Вовчанського родовища. При цьому відповідач послався на положення п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 № 615 вих. №1/1-29 від 09 лютого 2017 року.

Згідно пункту 15 Порядку надрокористувачеві відмовляється у внесенні змін до дозволу у разі:

невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою;

прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства;

подання заявником документів не в повному обсязі;

виявлення у поданих документах недостовірних даних;

невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 17 цього Порядку;

невиконання програми робіт на ділянках надр, на користування якими заявнику вже надано дозвіл, виявлення порушень правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовано в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення, крім випадків визнання таких приписів або розпоряджень недійсними або дію яких зупинено згідно з рішенням суду.

Судами попередніх інстанцій було проаналізовано відмову відповідача у внесенні змін до Спеціального дозволу на користування надрами та зроблено вірний висновок, що жодна з перелічених у пункті 15 Порядку підстав для відмови у внесенні змін до дозволу не відповідає мотивуванню, викладеному відповідачем у листі від 03 липня 2017 року. Крім того, судами було досліджено та встановлено, що обсяг наданих позивачем документів для внесення змін до спеціального дозволу користування надрами цілком відповідає вимогам законодавства.

До речі, зміст пункту 3.4. протоколу ДКЗ України від 26 грудня 2016 № 3785-ДСК, на який посилається відповідач у якості підстави для відмови позивачу у внесенні змін до спеціального дозволу, свідчить про його рекомендаційний характер, що не зобов`язує особу до вчинення визначених у ньому дій.

За таких обставин колегія суддів КАС ВС вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків з приводу невідповідності мотивів відмови відповідача, викладених у листі, положенням законодавства у сфері надрокористування.

Колегія суддів КАС ВС вважає безпідставними посилання відповідача у касаційній скарзі на невведення в дію протоколу № 3785-ДСК від 26 грудня 2016 року у якості обґрунтування власної відмови у внесенні змін до спеціального дозволу, оскільки безпосередньо відповідач і є тим органом, який уповноважений на вчинення таких дій за законодавством України і своїми діями допустив протиправну бездіяльність щодо уведення в дію Протоколу ДКЗ.

Подібний висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2019 року у справі № 826/13306/18.

Щодо іншого доводу касаційної скарги, колегія суддів КАС ВС зазначає, що відсутність у законодавстві чітко визначених строків на введення протоколу ДКЗ в дію, не виправдовує тривалу бездіяльність відповідача з цього приводу, оскільки в такому випадку суб`єкт владних повноважень повинен був ухвалити рішення щодо введення в дію протоколу № 3785-ДСК протягом розумного строку, що ним в свою чергу здійснено не було.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а, отже, у її задоволенні слід відмовити.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі № 804/8348/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій