ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №805/1768/17-а
адміністративне провадження №К/9901/17441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (головуючий суддя - Давиденко Т.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Василенко Л.А., судді - Гайдар А.В., Компанієць І.Д.) у справі
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1
до Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровський області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними, скасування висновку, скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулись до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області (відповідач-1), Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (відповідач-2) про:
- визнання протиправними дій Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо невиконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4754/15-а;
- скасування висновку Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 27.03.2017 №7/38л та висновку службової перевірки від 24.03.2017;
- визнання протиправними дій Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області щодо закінчення виконавчого провадження №51827729;
- скасування постанови від 11.04.2017 про закінчення виконавчого провадження №51827729;
- зобов`язання Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області розпочати примусові заходи щодо належного виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4754/15-а;
- відведення державного виконавця Хоменко Д.Ю. від виконавчого провадження №51827729.
Позовна заява обґрунтована тим, що, як вважають позивачі, постанова від 11.04.2017 про закінчення виконавчого провадження №51827729 є незаконною та такою, що прийнята відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством. Зазначають, що висновок відповідача-2 від 27.03.2017 №7/38л про закінчення службової перевірки, на підставі якого відповідачем-1 прийнята постанова від 11.04.2017 про закінчення виконавчого провадження №51827729, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки, як вважають позивачі, він складений передчасно та, по своїй суті, є формальним виконанням рішення суду у справі №805/4754/15-а.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Донецького окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди зазначили, що після отримання виконавчого листа від 17.05.2016 у справі №805/4754/15-а виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про зобов`язання Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 16.07.2013 відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян»; 04.10.2016 державний виконавець звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про роз`яснення судового рішення, в задоволенні якої ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №805/4754/15-а судом відмовлено; 14.03.2017 на адресу боржника направлена вимога державного виконавця та на виконання законних вимог державного виконавця відповідачем-2 проведена службова перевірка, про результати якої повідомлений відповідач-1 та позивач. Таким чином, судами під час розгляду справи встановлена правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з чим суди не знайшли підстав і для задоволення похідних вимог про зобов`язання розпочати примусові заходи щодо належного виконання постанови суду та відведення державного виконавця Хоменко Д.Ю . від виконавчого провадження №51827729. Щодо вимог про скасування висновку службової перевірки, суди зазначили, що вказаний висновок не є рішеннями суб`єкта владних повноважень - актом ненормативного характеру, який є обов`язковим до виконання, або несе певні негативні наслідки для позивачів, або порушує права позивачів, а отже і відсутнє порушення прав позивача у спірних взаємовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
23 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що виконавче провадження відбувалось без ознайомлення державного виконавця із текстом скарги від 16.07.2013. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги направлену ним заяву про зміну позовних вимог. В якій позивач доповнив свої позовні вимоги вимогою про стягнення на його користь судового збору у сумі 3840,00 грн. Також вказує, що ним направлялось до суду першої інстанції 06.06.2017 клопотання про витребування матеріалів справи №805/4754/15-а, втім вказане клопотання залишилось без розгляду. Посилається на безпідставну відмову судом першої інстанції у задоволенні його клопотання про доручення до матеріалів справи скарги ОСОБА_1 від 16.07.2013. Також вказує на неповноту наданої судами попередніх інстанцій оцінки обставинам справи, адже, на думку скаржника, постанова суду у справі №805/4754/15-а не виконана боржником належним чином. Крім того, посилається на передчасність закінчення виконавчого провадження та необхідність розпочати виконавче провадження задля належного виконання судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2016 у справі №805/4754/15-а позов ОСОБА_2 до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволений: визнано протиправними дії відповідача щодо неповного та невсебічного розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.07.2013, за результатами якого надано відповідь №14/М-569 від 10.09.2015; зобов`язано відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 16.07.2013 відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 201 - 202).
17.05.2016 у справі №805/4754/15-а виданий виконавчий лист про зобов`язання УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 16.07.2013 відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 93).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області від 04.08.2016 відкрито виконавче провадження №51827729 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа (а.с. 94 зворотній бік).
Листом від 15.08.2016 №2748 УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області повідомило державного виконавця про неможливість виконання рішення суду у зв`язку з тим, що на виконання рішення експертної комісії з проведення експертизи цінності документів УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 щодо скорочення термінів зберігання документів, що не мають наукової, історико-культурної та практичної цінності та у зв`язку з ліквідацією УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, справи з пропозиціями, заявами та скаргами громадян та матеріалами перевірок, у т.ч. за зверненням ОСОБА_2 (вх. УДАІ №К-1962 від 02.12.2010) та ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_2 (вх. УДАІ №М-429 від 19.07.2013) з матеріалами службових перевірок та відповідями заявникам були знищені шляхом подрібнення (а.с. 95).
04.10.2016 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про роз`яснення виконання резолютивної частини виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4754/15-а (а.с. 100-101).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №805/4754/15-а відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення виконання резолютивної частини виконавчого листа, оскільки роз`яснення виконання виконавчого листа не передбачено нормами КАС України (а.с. 103).
14.03.2017 ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області на адресу УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області направлена вимога державного виконавця про зобов`язання виконати рішення суду у справі №805/4754/15-а (а.с. 104).
Листом від 22.03.2017 №10/774 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомило відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області, що згідно наказу МВС України від 30.11.2015 №1532 «Про ліквідацію Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС, управлінь Державної автомобільної інспекції ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях» УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області знаходиться в стадії ліквідації, без правонаступника та претензії згідно визначених термінів приймались до 10 лютого 2016 року (а.с. 108).
27.03.2017 за №7/39л ліквідаційною комісією УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області надіслано на адресу державного виконавця копію висновку службової перевірки за вимогою відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 24.03.2017 (а.с. 105-107).
Згідно висновку службової перевірки за вимогою відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 24.03.2017, затвердженому головою ліквідаційної комісії УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області:
- службова перевірка за зверненням громадянина ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_2 щодо нібито неправомірних дій працівників ВДАІ з ОАТ Апостольського району та АТІ, підпорядкованого УДАІ ГУМВС в Дніпропетровській області, які мали місце 29.09.2010 року при складанні адміністративних матеріалів за порушення ПДР та розгляді справи відносно ОСОБА_2 закінчена;
- відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП постанова про накладення штрафу серії АН №860286 залишена без змін, скарга - без задоволення;
- рішення службової перевірки - відповіді УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.12.2010 №14/К-1962 залишене без змін.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області від 11.04.2017 закінчено виконавче провадження ВП№51827792 з примусового виконання виконавчого листа №805/4754/15-а, виданого 17.05.2016 Донецьким окружним адміністративним судом про зобов`язання УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 16.07.2013 відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», у зв`язку з надходженням від боржника повідомлення про фактичне виконання вимог виконавчого документу з доданим до нього висновком службової перевірки від 24.03.2017 (а.с. 111).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404).
За приписами статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404).
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону №1404).
Згідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.39 Закону №1404).
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч.3 ст.39 Закону №1404).
Згідно ч.1 ст.40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Як установлено судами попередніх інстанцій, на виконання вимог виконавчого листа №805/4754/15-а, виданого 17.05.2016 Донецьким окружним адміністративним судом, та вимоги державного виконавця від 14.03.2017 про зобов`язання начальника УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області виконати вимоги виконавчого документа, останнім прийнято висновок службової перевірки від 24.03.2017 за результатами повторного розгляду скарги ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_2 від 16.07.2013, яка 19.07.2013 надійшла до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області (а.с. 105-107).
На підставі вищезазначеного висновку старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№51827792 від 11.04.2017 з примусового виконання виконавчого листа №805/4754/15-а, виданого 17.05.2016 Донецьким окружним адміністративним судом про зобов`язання УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 16.07.2013 відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян» у зв`язку з надходженням від боржника повідомлення про фактичне виконання вимог виконавчого документу з доданим до нього висновком службової перевірки від 24.03.2017 (а. с. 111).
Враховуючи наведене, Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій стосовно правомірності спірної постанови ВП№51827792 від 11.04.2017 про закінчення виконавчого провадження, оскільки УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області було повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 від 16.07.2013 відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян» з прийняттям відповідного висновку.
При цьому, Суд зауважує, що незгода позивача з результатом розгляду поданої ним скарги від 16.07.2013 не може свідчити про протиправність дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Посилання скаржника на безпідставну відмову судом першої інстанції у задоволенні його клопотання про доручення до матеріалів справи скарги ОСОБА_1 від 16.07.2013, Суд вважає безпідставними, оскільки копія цієї скарги наявна в матеріалах цієї адміністративної справи (а.с. 125-127).
Також Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зобов`язання відповідача розпочати примусові заходи щодо належного виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4754/15-а та відвести державного виконавця Хоменко Д .Ю. від виконавчого провадження №51827729, оскільки під час розгляду справи встановлена правомірність дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, яка оскаржується.
Крім того, судом апеляційної інстанції правомірно враховано, що питання про відвід державному виконавцю відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», який не заявив самовідвід, вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова.
Водночас, обґрунтованими є висновки судів про те, що висновок не є рішенням суб`єкта владних повноважень - актом ненормативного характеру, який є обов`язковим до виконання, або несе певні негативні наслідки для позивачів, або порушує їхні права. Складення висновку є дискреційними функціями відповідача і в даному випадку правові наслідки для позивача породжує постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АН №860286 від 29.09.2010 про накладення на ОСОБА_2 штрафу за порушення правил дорожнього руху, а безпосередньо висновок службової перевірки не створює для позивачів ніяких правових наслідків і не порушує їх законних прав та інтересів.
Щодо посилань скаржника на не витребування судом першої інстанції матеріалів справи №805/4754/15-а за поданим ним 06.06.2017 клопотанням Суд зазначає, що таке клопотання відповідно до положень КАС України (у редакції, чинній на час розгляду цієї справи судом першої інстанції) не потребувало реагування шляхом постановлення певних процесуальних документів. Адміністративна справа №805/4754/15-а перебувала у провадженні Донецького окружного адміністративного суду, у зв`язку з чим у суду не було жодних перешкод в ознайомленні з її матеріалами в разі виникнення такої необхідності.
Суд зазначає, що стаття 86 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду цієї справи судом першої інстанції) передбачала, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень цієї статті саме на суд покладено обов`язок з`ясування належності та достатності доказів у справі, в тому числі необхідності дослідження матеріалів справи №805/4754/15-а.
Стосовно посилань скаржника на неврахування судами попередніх інстанції поданої ним заяви про зміну позовних вимог, в якій позивач доповнив свої позовні вимоги вимогою про стягнення на його користь судового збору у сумі 3840,00 грн Суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
Враховуючи те, що вимоги про розподіл судових витрат не є вимогами по суті розгляду адміністративного позову, беручи до уваги ухвалення судами попередніх інстанцій рішення у справі не на користь позивача, Суд не вбачає жодних порушень судами попередніх інстанцій вимог процесуального законодавства у вказаній частині.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді М.І. Смокович
Н.В. Шевцова