ПОСТАНОВА
Іменем України
13 жовтня 2020 року
Київ
справа №805/1939/17-а
адміністративне провадження №К/9901/41894/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Дочірнього підприємства «Горизонт-Інвест» НДЦ «Нафтогазбурмаш» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Горизонт-Інвест» НДЦ «Нафтогазбурмаш» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді: Васильєва І.А., Ястребова Л.В.) у справі №805/1939/17-а.
встановив:
Дочірнє підприємство «Горизонт-Інвест» НДЦ «Нафтогазбурмаш» (далі - ДП «Горизонт-Інвест» НДЦ «Нафтогазбурмаш») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) від 17.02.2017 № 0000051402, згідно з яким нараховано грошове зобов`язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 521911,16 грн. та застосовано штраф у розмірі 1360,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2017 позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДП «Горизонт-Інвест» НДЦ «Нафтогазбурмаш» оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2017.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом застосовано штрафні санкції з порушенням строку, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України. Крім того, зазначає, що застосування відповідачем штрафу в розмірі 1360,00 грн. при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснено поза межами повноважень органів державної фіскальної служби.
В письмових заперечення на касаційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Горизонт-Інвест» НДЦ «Нафтогазбурмаш» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентом ТОО «Ержанар- МК» по контракту № 7/09-13 ПР від 17.09.2013 за період з 17.09.2013 по 10.02.2017.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.02.2017 № 7/05-99-14-02/31875070, в якому відображено висновок про порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині порушення оплати відвантаженого товару нерезидентом ТОО «Ержанар- МК» (Казахстан) за контрактом № 7/09-13 ПР від 17.09.2013 у сумі 10873,00 дол. США (банківська виписка від 22.04.2014) з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, ненадходження оплати за поставлений товар на суму 48535,00 дол. США.
Крім того, в порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», частини 2 статті 1 Указу президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» резидентом ДП «Горизонт-Інвест» НДЦ «Нафтогазбурмаш» в частині ненадання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207.
На підставі акту документальної позапланової перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 № 0000051402 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за штрафу за порушення валютного законодавства в сумі 523271,16 грн. з яких: 521911,16 грн. пені та 1360,00 грн. штрафних санкцій.
За змістом статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності-з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» доповнено частину першу статті 25 Закону України «Про Національний банк України» шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, Правлінням Національного банку України прийнято постанови від 14.11.2013 № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 12.05.2014 № 270«Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 03.03.2015 № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та від 03.06.2015 № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», пунктом 1 яких встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Встановлені за наслідками проведеної перевірки порушення строків повернення валютної виручки на валютні рахунки та порушення операцій резидента по експортному контракту № 7/09-13 ПР від 17.09.2013 позивачем не заперечувались та не є спірними в межах даної адміністративної справи.
Спірним питанням є правомірність застосування до позивача відповідальності за встановлені у акті перевірки порушення вимог валютного законодавства в частині недотримання контролюючим органом строків, визначених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій, а також з підстав знаходження позивача на території проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Зазначений Указ Президента України набрав чинності 14.04.2014.
Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII визначено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
Проте, згідно розрахунку грошового зобов`язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом у сфері зовнішньоекономічної діяльності граничний термін оплати за контрактом № 7/09-13 ПР від 17.09.2013 припадав на 26.01.2014 та 19.02.2014, а тому застосування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в даному випадку на застосовуються.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції також виходив з того, що відповідачем застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені з порушенням строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.
Вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з такими висновками суду першої інстанції та відхилив доводи позивача про те, що застосований згідно з оскаржуваним податковими повідомленнями-рішеннями штраф є адміністративно-господарською санкцією, а відтак він мав бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.
Так, з набранням 01.01.2011 чинності Законом України від 02.12.2010 №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України» зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Порядок застосування цих санкцій з 01.01.2011 врегульовано статтями 113 114 Податкового кодексу України, якими, зокрема, передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється (пункт 113.3 статті 113 Податкового кодексу України).
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (пункт 114.1 статті 114 Податкового кодексу України).
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 521911,16 грн.
Щодо застування штрафу в розмірі 1360,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 17.02.2017 № 0000051402 слід зазначити наступне.
Пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.
Тобто, відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» органи державної податкової служби не наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповідні санкції застосовуються Національним банком України.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 № 0000051402 в частині застування штрафу у розмірі 1360,00 грн. є протиправним.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Горизонт-Інвест» НДЦ «Нафтогазбурмаш» - задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 у справі №805/1939/17-а в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2017 № 0000051402 в частині застування штрафу в розмірі 1360,00 грн. - скасувати.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 № 0000051402 в частині застування штрафу у розмірі 1360,00 грн.
В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 у справі №805/1939/17-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду