ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2020 року
Київ
справа №805/2236/17-а
адміністративне провадження №К/9901/18205/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про стягнення заробітної плати за вересень 2014 року та її компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Кошкош О.О., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Сіваченка І.В., суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області заробітної плати за вересень 2014 року та її компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона працювала старшим державним виконавцем Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області, проте у вересні 2014 році не виходила на роботу за усним розпорядженням керівництва у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, заробітна плата їй не нараховувалася. Посилаючись на положення частини другої статті 6 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2694-XII) ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області середній заробіток за вересень 2014 року в сумі 2843,06 грн та його компенсацію у зв`язку з порушенням строків виплати у період з вересня 2014 року по квітень 2017 року включно в сумі 2467,21 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року - без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді старшого державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області, у вересні 2014 року на роботу не виходила, а в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року в справі №805/1225/16-а, яка набрала законної сили, встановлено, що накази щодо встановлення простою в роботі Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області у вказаний період Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області не видавалися, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за вересень 2014 року та компенсації у зв`язку з порушенням строків його виплати.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року і направити справу на новий розгляд.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує на те, що вона не залучалася до роботи у вересні 2014 року, оскільки склалася небезпечна ситуація у зв`язку з бойовими діями та проведенням антитерористичної операції, а невидання наказів про простій в роботі Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області у вказаний період не відміняє фактичну обставину наявності у вересні 2014 року у розумінні частини другої статті 6 Закону №2694-XII на роботі і в неї виробничої ситуації, небезпечної для її життя і здоров`я та для людей, які її оточували і для виробничого середовища та довкілля. Тому, на думку скаржника, за нею згідно з чинним законодавством зберігається середній заробіток за вересень 2014 року, на отримання якого вона має право разом з компенсацією у зв`язку з порушенням строків виплати.
8. Також у касаційній скарзі позивач просить постановити окрему ухвалу щодо суддів судів першої та апеляційної інстанцій, які ухвалили оскаржувані судові рішення у цій справі.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року - без змін, оскільки вони, на думку відповідача, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
10. Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області відзив на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. ухвалою від 12 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 16 серпня 2019 року прийнято до провадження.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 20 березня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. ОСОБА_1 у період з 02 квітня 2007 року по 14 листопада 2014 року працювала на посаді старшого державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 .
15. У вересні 2014 року ОСОБА_1 на роботу не виходила, що нею не заперечується.
16. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року в справі №805/1225/16-а, яка набрала законної сили, задоволені позовні вимоги в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати за жовтень 2014 року в розмірі 2777,74 грн та за листопад 2014 року в розмірі 1555,22 грн (за відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів), а також компенсації за невикористані 115 днів відпустки у розмірі 9564,55 грн (за відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів). У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості з оплати простою за період з травня 2014 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 17333,33 грн відмовлено, посилаючись на те, що накази щодо встановлення простою в роботі Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області у вказаний період Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області не видавалися, що підтверджено довідкою відповідача від 13 червня 2016 року №8-17-1136.
17. Суть цього спору зводиться до визначення наявності у відповідача обов`язку нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за вересень 2014 року.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
18. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
19. У частинах першій та другій статті 4 Закону №108/95-ВР визначено, що джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.
20. Відповідно до статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
21. У частині другій статті 6 Закону №2694-XII передбачено, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов`язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
22. За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток (частина третя статті 6 Закону №2694-XII).
23. Відповідно до частини першої статті 34 КЗпП України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
24. Згідно з частинами першою-четвертою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
25. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду цієї справи судами; далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
27. Згідно зі статтею 255 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду цієї справи судами) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
28. Ураховуючи те, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді старшого державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області, у вересні 2014 року на роботу не виходила, а в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року в справі №805/1225/16-а, яка набрала законної сили, встановлено, що в період з травня 2014 року по 27 квітня 2015 року накази щодо встановлення простою в роботі Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області не видавалися, що підтверджено довідкою відповідача від 13 червня 2016 року №8-17-1136, і такі встановлені обставини не можуть оспорюватися в цій справі за участю тих самих сторін, Верховний Суд погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за вересень 2014 року та компенсації у зв`язку з порушенням строків його виплати.
29. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують встановлених обставин справи та висновків судів попередніх інстанцій.
30. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні, як і підстави для постановлення окремої ухвали щодо суддів судів першої та апеляційної інстанцій, які ухвалили оскаржувані судові рішення.
31. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IХ. Судові витрати
32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року в справі №805/2236/17-а залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко