ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 805/3796/17-а
адміністративне провадження № К/9901/38062/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №805/3796/17-а
за позовом Приватного акціонерного товариства «Краснополянський піщаний кар`єр» до Донецької обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, ухвалену у складі головуючої судді Кочанової П.В.., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів: Василенко Л.А., Ястребової Л.В.,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2017 року ПАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» звернулося до суду з позовом про:
- визнання незаконною відмови обласної державної адміністрації, викладеної у листі від 21.06.2017 року № вх 01-03839-19з/05 у наданні ПАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га в оренду строком на 10 років для експлуатації кар`єру, під`їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд.
- зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га в оренду строком на 10 років для експлуатації кар`єру, під`їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд по суті з дотриманням вимог діючого законодавства.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, позов задоволено.
Визнано незаконною відмову Донецької ОДА, викладену у листі від 21.06.2017 року № вх. 01-03839-19з/05 у наданні ПрАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га. в оренду строком на 10 років для експлуатації кар`єру, під`їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд.
Зобов`язано Донецьку ОДА повторно розглянути клопотання ПрАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» від 07.04.17 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га. в оренду строком на 10 років для експлуатації кар`єру, під`їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд по суті з дотриманням вимог діючого законодавства.
Суди встановили, що 18 серпня 2005 року між ПАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» та Великоновосільківською райдержадміністрацією було укладено Договір оренди землі № 1.
Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації кар`єру, під`їзної автодороги та залізниці, опор ЛЕП 35кВ, яка знаходиться на території Краснополянської сільської ради Великоновосільківського району Донецької області.
За цим договором в оренду передається земельна ділянка загальною площею 185,1298 га, у тому числі під відкритими розробками та карєрами 185,1298 га.
Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 Договору).
07.09.2015 позивач звернувся до Донецької обласної державної адміністрації з клопотанням про продовження строку дії договору оренди.
Листом від 22.09.2015 Донецька ОДА повідомила ПАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» що у зв`язку з порушенням строку звернення, договір поновленню не підлягає, а відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» ПрАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» у разі закінчення строку на який було укладено договір, його дія припиняється. Тому позивач може укласти договір оренди лише на загальних підставах.
Листом від 31.03.2016 № 06977-189/02 ПрАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» запропоновано надати містобудівну документацію на якій зазначений розмір ділянки.
Вказану містобудівну документацію, а саме детальний план території під виробничими будівлями і спорудами піщаного кар`єру площею 76,1169 га на замовлення Великоновосільківської райдержадміністрації та ПрАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» розроблено Волноваським районним госпрозрахунковим проектно виробничим архітектурно планувальним бюро та затверджено у встановленому законом порядку.
Після отримання графічної та містобудівної документації, позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 07.04.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 в оренду строком на 10 років для експлуатації кар`єру, під`їзної автодороги та залізниці з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд.
До вказаного клопотання були додані графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки та балансову належність об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копія гірного відводу, спеціальний дозвіл на користування надрами, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія листа Донецької ОДА від 31.03.2016 року №06977-89/02, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та довідка з ЄДРПОУ.
Листом від 21.06.2017 року відповідач зазначив підстави неможливості надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки:
-площа витребуваної земельної ділянки складає 76,1169 га, що не відповідає доданому до клопотання графічному матеріалу, наявність якого передбачена вимогами статті 123 Земельного кодексу України,
- цільове призначення земельної ділянки у детальному плані території, який затверджено розпорядженням голови Великоновосільківської райдержадміністрації від 21.03.2017р. № 61, не відповідає клопотанню ПрАТ «Краснополянський піщаний кар`єр»;
- на плані гірничих робіт не зазначена площа земельної ділянки, яка передбачена для відведення, а план гірничих робіт має бути погоджений відповідними особами (генеральним директором, маркшейдером та геологом);
-поданий пакет документів не містить інформації щодо власника/балансоутримувача автодороги та залізничної колії.
Тому позивачу запропоновано врахувати зазначені недоліки та знову звернутись з відповідним клопотанням та додатками до нього у встановленому законом порядку.
Позивач вважає лист Донецької ОДА від 21.06.2017 фактичною відмовою відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що позивачем були надані всі необхідні документи, що передбачені чинним законодавством для отримання від відповідача дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тому у відповідача були відсутні правові підстави, визначені нормативно-правовими актами, не надавати позивачу такий дозвіл.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Донецька обласана військово-цивільна адміністрація подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У поданому відзиві повивач просить відмовити у задоволенні скарги.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Як визначено ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
На підставі ч. 5 ст. 122 Земельного Кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Згідно ст..13 Кодексу України «Про надра» користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до положень статті 18 зазначеного Кодексу надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
На підставі ст. 19 Кодексу України «Про надра» надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно з ч.1 ст..123 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Як визначено ч.2, ч.3 ст.123 Земельного Кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Аналіз зазначених положень свідчить, що для отримання в користування земельної ділянки із земель державної власності зацікавлена особа повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади.
При цьому в клопотанні повинен бути визначений орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання долучаються графічні матеріали з бажаним місцем розташування та розміром земельної ділянки.
Як встановлено судами та вбачається з клопотання ПАТ «Краснополянський піщаний кар`єр» та доданих до нього графічних матеріалів, вищезазначені вимоги закону позивачем виконано: надано клопотання з необхідними графічними матеріалами, вказано розмір земельної ділянки та її цільове призначення.
Так, позивачу Державною службою геології та надр України було надано спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 2555 від 12 жовтня 2001) для видобування, назва родовища Краснополянське родовище, яке розташоване 0,5 км на північний захід від с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області. Дозвіл видано строком на 20 років до 12 жовтня 2031 року. (а.с.21-22)
Актом Донецької обласної ради позивачу надано горний відвід для розробки родовищ пісків.
Також позивачем до документів для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було долучено викопіювання зі схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель на території Краснополянської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, яким визначені межі земельної ділянки та зазначено кадастровий номер земельної ділянки1421283000:02:001:0002, що спростовує доводи відповідача про ненадання відомостей на підтвердження присвоєння кадастрового номера витребуваній підприємством земельній ділянці.
Таким чином, позивачем надані всі необхідні документи, що передбачені чинним законодавством для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до ч.3 ст.123 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Таким чином, відповідач може прийняти рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою тільки з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації тощо.
Донецька ОДА відмовляючи позивачу у наданні дозволу листом від 21.06.2017, не вказала жодної з причин відмови, передбачених ч.3 ст.123 ЗК України (невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку), на підставі якої прийняте вказане негативне рішення.
При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).
Отже, зважаючи на надання позивачем клопотання з зазначеним в ньому орієнтовним розміром земельної ділянки та її цільовим призначенням, повного пакету документів, необхідних для вирішення питання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, судова колегія приходить до висновку про незаконність відмови відповідача в наданні такого дозволу.
При цьому судова колегія не приймає доводи скаржника, що він не відмовляв позивачу у наданні дозволу, а роз`яснив йому про необхідність усунути недоліки.
За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оцінюючи наведені скаржником аргументи, викладені у касаційній скарзі, Суд приходить до висновку, що такі були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Донецької обласної військово-цивільної адміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у справі №805/3796/17-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук